
- •2.1 Перетин багатогранників прямими лініями........................16
- •7.1 Загальні відомості..................................................................75
- •1 Гранні поверхні
- •1.1 Загальні відомості
- •1.2 Гранні поверхні та багатогранники
- •1.2.1 Утворення гранних поверхонь
- •1.2.2 Зображення багатогранників
- •1.2.3 Точки та прямі на поверхні багатогранників
- •1.2.4 Перерізи багатогранників площинами особливого положення та побудова їх дійсної величини
- •1.2.5 Перерізи багатогранників площинами загального положення. Побудова дійсної величини перерізу
- •2 Перетин багатогранників прямими лініями
- •2.1 Перетин багатогранників прямими лініями
- •2.2 Розгортки поверхонь багатогранників
- •3 Криві лінії та поверхні
- •13.1 Основні поняття та визначення кривих ліній
- •3.2 Плоскі криві лінії
- •3.3 Просторові криві лінії
- •3.3.1 Циліндрична та конічна гвинтові лінії
- •3.4 Криві поверхні. Способи утворення та задання кривих поверхонь
- •3.5 Розгортні та нерозгортні поверхні
- •3.5.1 Лінійчасті розгортні поверхні
- •3.5.2 Лінійчасті нерозгортні поверхні
- •3.6 Криві поверхні обертання
- •3.7 Циклічні, гвинтові та деякі інші поверхні
- •3.8 Точки та лінії на кривих поверхнях
- •4 Перетин кривої поверхні площиною та прямою лінією
- •4.1 Перетин кривих поверхонь проектуючими площинами
- •4.2. Перетин циліндра проектуючими площинами
- •4.3 Конічні перерізи
- •4.4 Перетин конуса площинами різних положень
- •Запитання для самоперевірки
- •5 Розгортки циліндричних та конічних поверхонь
- •5.1 Побудова розгортки циліндра
- •5.2 Побудова розгортки конуса
- •5.3 Перетин прямої з кривими поверхнями
- •5.3.1 Перетин циліндра з прямою лінією
- •5.3.2 Перетин конуса з горизонтальною прямою
- •5.3.3 Перетин прямої з поверхнею кулі
- •6 Взаємний перетин поверхонь
- •6.1 Взаємний перетин гранних тіл
- •6.2 Перетин гранних тіл з тілами обертання
- •6.3 Побудова лінії взаємного перетину тіл обертання методом сфер
- •6.4 Особливі випадки перетину тіл обертання
- •7 Аксонометричні проекції
- •7.1 Загальні відомості
- •7.2 Прямокутна ізометрична проекція
- •7.3 Прямокутна диметрична проекція
- •7.4 Косокутна фронтально-диметрична проекція
- •7.5 Приклади побудова аксонометрії геометричних фігур
- •Додаток а способи перетворення проекцій* а.1 Спосіб обертання навколо проекціійної прямої та лінії рівня
- •А.1.1 Обертання точки навколо осі, перпендикулярної до площини проекцій
7.2 Прямокутна ізометрична проекція
Рисунок 7.2 Рисунок 7.3
На рис 7.2 показано положення аксонометричних осей в прямокутній ізометричній проекції ( кути між осями 120°). Дійсні коефіцієнти спотворення по всіх трьох осях однакові і дорівнюють 0,82.
Для спрощення побудов рекомендується застосовувати приведені коефіцієнти, які дорівнюють одиниці, тобто kx= ky= kz=1. Таку ізометрію називають зведеною. При цьому зображення предмета збільшується в 1,22 раза.
На рис 17.3 показано кола, розміщені у площинах рівня та паралельних їм ХрОрУр , ХрОрZр та УрОрZр . Ці кола проектуються на аксонометричну площину у вигляді однакових еліпсів, великі осі яких розміщені перпендикулярно до тих осей, яких не вистачає у площині даного еліпса. Наприклад, коло, розміщене у фронтальній площині ХОZ, проектується у еліпс, велика вісь якого перпендикулярна до осі ОрУр і дорівнює 1,22d, а мала вісь – 0,75d (d - діаметр кола) і перпендикулярна до великої осі (рис. 7.3). Паралельно до двох інших аксонометричних осей відкладають величини радіуса кола.
На рис 7.4 показано побудову ізометрії квадрата, розміщеного, відповідно, у горизонтальній (а), фронтальній (б) та профільній (в) площинах.
а б в
Рисунок 7.4
Аналогічно здійснюють побудову ізометрій багатокутників, призматичних та пірамідальних поверхонь. На рис. 7.5 показано побудову ізометрії правильного шестикутника, розміщеного в горизонтальній площині, дві протилежні сторони якого паралельні до осі ОрХр.
Рисунок 7.5
Початок аксонометричних осей узятий у центрі шестикутника. Спочатку вздовж осі ОрХр по обидва боки від центра відкладено відстань О1А1 = ОрАр = О1D1 = ОрDр і отримано точки Ар і Dр. Вздовж осі ОрУр по обидва боки відкладена від центра відстань від точки О1 до сторони А1Е1. Від цих проміжних точок відкладені по обидва боки паралельно до осі ОрХр половини довжини сторін шестикутника і отримані відповідні точки Вр, Ср, Ер та Fр. Отримані точки послідовно сполучаємо Свідченням правильності побудови шестикутника в ізометрії є паралельність протилежних сторін, наприклад, АрFр||CрDр. На рис. 7.6,а представлено дві ортогональні проекції правильної шестикутної піраміди SABCDEF, на рис.7.6,б побудовано її ізометричне зображення, а на рис.7.6,в – зрізана піраміда висотою h.
а б в
Рисунок 7.6
На рис.7.7а показано дві ортогональні проекції прямого кругового циліндра діаметром d і висотою h, на рис.7.7, б - його ізометричне зображення, а на рис.7.7,в – ізометричне зображення прямого кругового конуса.
а б
Рисунок 7.7
7.3 Прямокутна диметрична проекція
На рис.7.8,а показано положення аксонометричних осей в прямокутній диметричній проекції, де вісь ОрХр проходить під кутом 7°10´, а вісь ОрУр – під кутом 41°25´ до горизонту. На рис. 7.8,б показано приблизну побудову осей Хр та Ур при ескізному виконанні диметрії (без транспортира) на папері в клітинку або міліметрівці. Тут від точки Ор вліво відкладено 8, а вниз 1, вправо – 8 , а вниз 7 однакових відрізків. Таке співвідношення відрізків наближено відповідає згаданим вище кутам. Коефіцієнти спотворення по осях ОХ та ОZ вибираються рівними одиниці, а по осі ОУ – половині, тобто kx=kz=1; ky=0,5.
Рисунок 7.8
Кола, розташовані в площинах рівня, в диметрії проекту-ються на площину аксонометричних проекцій у еліпси, великі осі яких, за аналогією з ізометрією, орієнтовані перпендикулярно до осей, яких не вистачає у площині даного еліпса (рис. 7.9). Тут паралельно до осей ОрХр та ОрZp відкладають діаметр кола, а паралельно до осі ОрУр – його половину ( в площинах ХрОрУр та УрОрZp). У фронтальній площині велика вісь еліпса дорівнює 1,06d, а мала – 0,95d; у горизонтальній та профільній площинах кола проектуються у два однакові еліпси, велика вісь яких дорівнює 1,06d, а мала – 0,35 d (рис.7.9).
Великі осі цих еліпсів, як
було вказано вище за аналогією з
ізометрією, перпендикулярні до осей,
яких
Рисунок7.9
Рисунок7.9
не вистачає у його площині. Наприклад, велика вісь еліпса у площині УрОрZр перпендикулярна до осі ОрХр.
На рис. 7.10, а представлено дві ортогональні проекції деталі призматичної форми з трапецієвидним вирізом на передній і задній фронтальних гранях, а на рис. 7.10,б – її фронтальну диметричну проекцію. Сторона а основи призми розміщена паралельно до осі ОрХр, сторона b паралельно до осі ОрУр, а початок Ор вибраний у центрі основи АВСD призми.
а б
Рисунок 7.10