2 Програма роботи
2.1 Проаналізувати перехідні процеси при нагріванні і охолодженні електродвигуна.
2.2 Навчитись визначати постійні часу нагрівання і охолодження електродвигуна.
2.3 Визначити потужність асинхронного електродви-гуна за умов нагрівання, потужність на валу і ККД для тривалого і повторно-короткочасного режимів роботи
3 Опис схеми установки
Лабораторна установка (рис. 6.5) складається з асинхронного двигуна з короткозамкненим ротором М1, на Рисунок 6.5 — Експериментальна установка для дослідження перехідних процесів при нагріванні і охолодженні електродвигуна
валу якого знаходиться генератор навантаження М2. Обмотка збудження генератора LМ2 вмикається до джерела постійного струму за допомогою автоматичного вимикача QF2. Статор двигуна вмикається до мережі змінного струму за допомогою автоматичного вимикача QF1. Для вимірювання потужності, що підводиться до статорa двигуна, напруги і струму служать ватметр PW, вольтметр PV, амперметр РА. Для вимірювання температури двигуна призначений термодатчик SK.
4 Порядок виконання роботи
4.1 Ознайомитись з лабораторною установкою. Запи-сати паспортні дані обладнання.
4.2 Скласти схему установки (рис. 6.5).
4.3 Перевірити схему керівником роботи.
4.4 Увімкнути автоматичний вимикач QF2. Перевірити наявність струму в обмотці збудження генератора LМ2 за амперметром РА2. Резистор RRр повністю ввести. Увімкнути перемикач SA. (RRн повністю ввести).
4.5 Увімкнути автоматичний вимикач QF1 і дослідити роботу двигуна в тривалому режимі. Дати двигуну номінальне навантаження за допомогою генератора навантаження М2, для цього вивести резистор RRн.
4.6 Записати покази амперметра РА, вольтметра РV і ватметра РW в таблицю 6.1. Вимірювання проводити через кожних п’ять хвилин протягом 25-40 хв. Час контролювати за допомогою секундоміра і годинника.
Таблиця 6.1 – Результати досліджень та розрахунків нагрівання і охолодження електродвигуна
№ дос. |
Результати досліджень |
Результати розрахунків |
|||||||||
t, с |
U, В |
I, А |
P, Вт |
Iя, А |
Uя, В |
0C |
Tн, хв |
T0, хв |
н, хв |
охол, хв |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4.7 Вимкнути автоматом QF1 двигун від мережі і дослідити процес охолодження протягом 15-20 хв.
4.8 Дослідити нагрівання електродвигуна в повторно-короткочасному режимі із заданими ТВ протягом трьох-чотирьох циклів (наприклад, ТВ=40% за тривалості циклу 10 хв). Значення температури записувати через кожну хвилину.
4.9 За даними дослідів побудувати криву нагрівання. Визначити встановлене перевищення температури двигуна, постійні часу нагрівання і охолодження, номінальну потужність електродвигуна за умовами його нагрівання.
4.10 Для визначення потужності двигуна на валу необхідно обчислити змінні втрати ∆Рм, додаткові втрати ∆Рд і втрати неробочого ходу ∆Рхх. Для визначення ∆Рхх потрібно зняти навантаження RRн і вимкнути перемикач SA. Резистори RRн, RRр повинні бути введені повністю. За ватметрам РW визначити потужність неробочого ходу Рхх.
4.11 За допомогою термодатчика SK визначити стале значення температури охолодження τy0 і температури нагрівання τyн.