Основні теоретичні положення.

До задачі 1. Метод допоміжних січних площин.

а) проекціюючою називають площину, перпендикулярну до площини проекцій;

б) проекціююча площина на площині проекцій, до якої вона перпендикулярна, зображується прямою лінією.

До задачі 2. Метод допоміжних січних сфер.

а) спосіб допоміжних січних сфер поділяють на метод концентричних сфер, коли всі сфери мають спільний центр, та ексцентричних січних сфер, коли центри січних сфер не суміщуються;

б) концентричні сфери застосовують у випадку перетину поверхонь обертання, осі яких перетинаються та паралельні одній з площин проекцій.

Зразок виконання роботи подано на рис. Д.10.

Варіанти завдань до епюра № 9

Таблиця Д.10.

Продовження таблиці Д.10.

Продовження таблиці Д.10.

Рис. Д.10. Приклад виконання епюра № 9

Епюр № 10. Тема: «Побудова меж земляних робіт».

Лист 1. Формат А3.

Зміст завдання:

1. Заданий варіант (таблиці Д.11.) разом з масштабною лінійкою накреслити на аркуші формату А3, збільшивши в 4 рази;

2. За заданим у горизонталях планом місцевості та запроектованим на ній будівельним майданчиком побудувати лінії перетину укосів між собою та з поверхнею землі (уклони укосів та апарелі вказані на рисунку);

3. За вказівкою викладача побудувати профіль місцевості та земляної споруди;

4. Завдання виконується олівцем з відмивкою аквареллю.

Мета завдання: Практичне застосування отриманих знань по темі «Проекції з числовими позначками»

Основні теоретичні положення:

Взаємний перетин поверхонь в проекціях з числовими позначками.

Побудова ліній перетину двох поверхонь в проекціях з числовими позначками також базується на загальному методі допоміжних січних площин. Горизонтальні січні площини перетнуть дані поверхні по горизонталях. Точки перетину горизонталей однієї поверхні з горизонталями другої, позначки яких однакові, будуть точками лінії перетину даних поверхонь. Практично січні площини уявні, а на рисунку проводять готові горизонталі поверхонь.

Послідовність виконання епюра:

1. будуються масштаби укосів та лінійний масштаб;

виявляється лінія нульових робіт по однойменних відмітках майданчика та горизонталі, яка розмежовує ділянки виїмки та насипу ( Е_25, К₂₅ );

2. будуються лінії найбільшого нахилу площин виїмки та насипу (перпендикулярно до ліній контурів майданчика), на них розбиваються інтервали (градуюються), відповідно до уклонів;

3. проводяться горизонталі площин насипу та виїмок, які при перетині з горизонталями місцевості дадуть точки на лініях перетину укосів насипів та виїмок з топографічною поверхнею;

4. з’єднавши між собою отримані точки, будують проекцію лінії перетину укосів насипу та виїмки на місцевості;

5. будують профіль місцевості та земляної споруди (місце розрізу вказує викладач). По осі абсцис відкладають відстані між горизонталями по лінії перерізу, а поділ по осі ординат відповідають одиниці виміру (1м.) у масштабі вашого креслення. Поступово з’єднуючи точки, отримують профіль місцевості, після чого на заданій вертикальній відмітці будують розріз майданчика та вказують межі насипу і виїмки;

6. відмивку виконати аквареллю, дотримуючись кольорів: будівельний майданчик – світло-сірий, місцевість – світло-зелена, укоси виїмок та насипу – світло-бурий. Топографічну поверхню заключають в подвійну рамку (внутрішня-1мм, зовнішню-0,5мм) між ними проставляють позначки горизонталей.

Зразок виконання роботи на рис. Д.11.

Варіанти завдання до епюру № 10

Таблиця Д.11.

Продовження таблиці Д.11.

Продовження таблиці Д.11.

Продовження таблиці Д.11.

Рис. Д.11. Приклад виконання епюра № 10

Епюр № 11. Тема: «Перспектива умовного архітектурного об’єкта. Побудова тіней».

Лист 10. Формат А3

Зміст:

1. За ортогональними проекціями побудувати перспективу умовної споруди, заданої об’ємами (табл. Д.12, Д.13).

2. Побудувати тіні.

Мета: Отримати навички застосування методу архітекторів та побудови падаючих тіней в перспективі. Виконання технічної відмивки аквареллю.

Основні теоретичні положення:

Метод архітекторів

Залежно від рівня вимог і спеціальності рекомендується зробити вибір складності завдання відповідно з таблиць Д.12, Д.13.

За суттю варіанти таблиць відрізняються лише кількістю об’ємів у споруді. Особливістю форм цих об’єктів є наявність елементів перетину поверхонь, що потребує грамотного орієнтування в отриманому зображенні правильних форм в перспективі.

Послідовність побудови:

1. Обирається висота горизонту hh (рис. Д.12).

2. На плані ортогональних проекцій обирається положення картини (основа ОО), точка зору С– проекція С, головний промінь С₁Р_o. Відрізок 1₀7₀ є полем зору на об’єкт і необхідно, щоб СР₀ = 1,52 ( 1₀ – 7₀ ), тоді кут зору α буде в межах 37^0.

3. На плані споруди виконуються всі допоміжні побудови. На перетині променів зору з картиною отримуються точки 1₀, 2₀, …. . Визначаються точки f_1, f₂ на лінії ОО проведенням з точки С₁ прямих, паралельних сторонам плану. На рис. Д.12б. побудована перспектива умовної споруди.

Побудова тіней

На рис Д. 12б. обирається напрям променів світла S та їх вторинних проекцій – s. Промені розташовані в нейтральній площині і утворюють сонячне освітлення. На елементах об’єктів у перспективі визначаються власні тіні, від контуру яких будуються падаючі тіні як сліди променів. Більша частина тіні розташовується на предметній площині (на землі).

Зразок виконання роботи на рис. Д. 12.

Варіанти завдань до епюру № 11 (три об’єми )

Таблиця Д.12.

Варіанти завдань до епюру № 11(чотири об’єми )

Таблиця Д.13.

Рис. Д.12. Приклад виконання епюра № 11

Епюр № 12. Тема: «Перспектива мікрорайону. Метод сітки»

Лист 1. Формат А3

Мета: На прикладі забудов мікрорайону засвоїти один з поширених методів

побудови перспективи із застосуванням сітки.

Зміст: 1.Побудувати перспективу групи архітектурних об’єктів з високого горизонту за заданим планом і кількістю поверхів ( табл. Д.14, рис. Д.13)

2. Доповнити зображення об’єктів архітектурними деталями (двері, вікна, козирки, східці та ін.). Ввести антураж (доріжки, дерева, кущі, газони…).