3. Організація взаємодії

Делегування – це передача завдань і повноважень особі, яка приймає на себе відповідальність за їх виконання. Відповідальність - це зобов’язання виконати завдання і відповідати за їхнє задовільне вирішення. Повноваження – це обмежене право використовувати ресурси підприємства і спрямовувати зусилля деяких його співробітників на виконання певних завдань. Повноваження делегують посаді, а не індивіду.

Керівництво діяльністю відкритого акціонерного товариства здійснює Правління, на чолі якого стоїть Голова Правління (див. додаток 2).

Виключною компетентністю Правління є:

• затвердження нормативних документів, включаючи положення про персонал;

• визначення структури підприємства, затвердження посадового розпису, розподіл посад між представниками учасників і порядок їх заміщення;

• затвердження структури дирекції і функціональних обов'язків її членів, призначення та звільнення Генерального директора, його першого заступника, директорів, а також головного бухгалтера;

• визначення режиму формування та використання фондів, включаючи амортизаційний фонд і подання пропозицій Генеральній Асамблеї щодо розподілу прибутку, визначення порядку покриття збитків;

• затвердження правил процедури правління;

• делегування повноважень прийняття рішень з питань, що знаходяться в компетенції Правління, окремим членам Правління або уповноваженим.

На засіданні Правління вибирають Генерального Директора шляхом голосування.

В прямому підпорядкуванні Генерального директора знаходяться помічник Генерального директора, юрист - консульт, інженер з охорони праці, служба якості і відділ зовнішньоекономічних відносин. В свою чергу, комбінат складається з наступних відділів: технологічний відділ (виробництво), постачання та забезпечення збуту, та складське господарство. Виробництво складається з таких цехів: прядильний, ткацький, відбілюючий, штампувальний. Кожний цех підпорядковується безпосередньо керівнику, який одержує завдання на кожний день від керівника технологічного відділу, і при необхідності подає завідуючому складським господарством інформацію про поступлення тканини, та матеріалів.

Завскладом заводить картку складського обліку, в якій відображається прихід, розхід та наявна кількість продукції та сировини на складі, обсяг якої постійно змінюється.

Складське господарство є складовою допоміжної служби. Поступлення сировини на склад супроводжується накладною, де вказується постачальник, кількість та назва матеріалу. Дані з накладної переносяться в прихідний ордер, який зберігається на складі. Накладна поступає на підприємство в трьох екземплярах: перший — залишається на складі, другий — подається в бухгалтерію, третій — залишається у постачальника. Дані про кожен вид сировини та матеріалів заносяться в картку складського обліку. При поступленні готової продукції з цеху на склад оформляється накладна на здачу готової продукції в чотирьох екземплярах: перший екземпляр залишається на складі, другий — в цеху, два останніх по одному прямують в бухгалтерію та комерційну службу. В кінці кожного місяця завскладом центрального складу складає звіт про витрачання матеріалів за місяць, в якому вказується залишок на початок місяця, фактичні витрати, які включають в себе продаж на сторону, списання актом, видачу по вимозі та залишок на кінець місяця. Копія звіту подається в бухгалтерію.

Служба постачання складається з п’яти чоловік: начальник служби постачання, начальник відділу забезпечення збуту та маркетингу, інженер постачання, маркетолог та менеджер з реклами. Інформація про наявність матеріалів на складах постійно надходить у відділ. Служба планування подає приблизний проект плану випуску-продаж на рік, розбитий поквартально, і, виходячи з наявних коштів, служба постачання повинна забезпечити виробництво всіма необхідними матеріалами та сировиною. На основі даного плану служба постачання укладає договори з постачальниками в Україні та за кордоном. Для оплати матеріалів відділ подає рахунки в бухгалтерію. В більшості випадків здійснюється попередня оплата.

До служби управління відносяться служба розвитку, центральна бухгалтерія, служба економіки.

Служба розвитку є однією з найважливіших служб на підприємстві. Цією службою керує технічний директор. Завданням служби розвитку є підготовка до виробництва нових виробів, а також забезпечення діючого виробництва. Також ця служба займається пошуком та впровадженням новинок і кращих світових досягнень техніки на підприємстві.

Наступною важливою службою є служба економіки. Функції цієї служби дуже різноманітні. Вони включають в себе планування місячних, квартальних і річних планів випуску продукції. Надаються ці документи у відділ служби розвитку. Наступна важлива функція служби розвитку — ціноутворення, включаючи розрахунок цін на продукцію власного виробництва, розрахунок нормативної собівартості, також контроль цін по імпортних операціях та розрахунок експортних цін. Вся ця інформація, а також дані по цінах продажу подається поточно до відділу центральної бухгалтерії. Функція нормування праці, заробітної плати містить у собі дані про заробітну плату, розподіл, відомості, а також про калькуляцію заробітної плати по рахунках і довідки про роботи по сумісництву та угодах. Вся ця інформація подається у відділ центральної бухгалтерії. Економічна служба також займається статистичною діяльністю: складання звітів, розрахунок знижок, подання поточної статистичної інформації іноземним партнерам.

Також у повноваження економічної служби входить оформлення документів про заснування відкритого акціонерного товариства, ведення протоколів засідань, правлінь, та інші. Ці дані подаються щомісячно Генеральному директору. Що стосується статистики щодо персоналу — це теж компетентність робітників відділу економічної служби. Вона, як і попередня інформація, надається Генеральному директору. А ще він кожного десятого числа наступного за звітним місяцем має отримувати аналіз ефективності використання людських ресурсів (персоналу), а детальний аналіз ефективності використання кредитних засобів керівник отримує поточно, а якщо існує нагальна потреба, то й по вимозі. Саме остання зазначена функція і є своєрідним вінцем, що включає в себе і сплітає у виді складових більшість функцій економічної служби, тим самим забезпечуючи взаємозв'язок і обік необхідної інформації.

Наступний відділ, що входить в службу управління підприємством, — центральна бухгалтерія на чолі із головним бухгалтером. Зрозуміло, що основна діяльність цього відділу — ведення фінансового і управлінського бухгалтерського обліку..

Таким чином, було розглянуто управлінсько-організаційну структуру відкритого акціонерного товариства "ТО "Текстерно". Слід зауважити, що на мою думку така організаційна структура не є достатньою та потребує вдосконалення. Сьогодні у будь-якій сфері діяльності найбільш важливий фактор — інформація, її швидкий обіг, якість, кількість. Для покращення будь-то виробничої чи управлінської діяльності , керівництву підприємства не завадило б подбати про більший взаємозв'язок функціональних підрозділів.