Хронологія основних подій

VІVІІ ст.  перші східнослов'янські політичні об'єднання (союзи

племен).

V ст. (кінець)  заснування Києва.

882  захоплення Києва воєводою Рюрика Олегом. Убивство

Аскольда.

882912  правління Олега в Києві.

907, 911  походи Олега на Константинополь.

912945  правління Ігоря.

914  невдалий похід Ігоря на Константинополь.

944.  невдалий похід Ігоря на Візантію. Підписання невигідної для Русі угоди. 945  повстання древлян та вбивство Ігоря.

945964  правління Ольги. Стабілізація внутрішнього життя та

зміцнення міжнародних позицій Київської Русі.

957  посольство княгині Ольги до Константинополя та

прийняття нею і її найближчим оточенням християнства.

964972  правління Святослава. Розширення кордонів Київської

Русі. Війни Русі з Хозарським каганатом, Болгарією

та Візантією.

977980  міжусобна боротьба між синами Святослава за київський

престол.

9801015  правління Володимира. Здійснення адміністративної

реформи, спрямованої на посилення влади Київського

князя та його династії. Завершення формування території Київської Русі.

988  початок запровадження християнства як державної релі-

гії в Київській державі.

10151019  міжусобна боротьба синів Володимира.

10191054  князювання Ярослава Мудрого. Посилення Київської

держави і зміцнення її міжнародних зв'язків.

30-ті роки XI ст.  створення "Руської правди"  збірника норм

давньоруського права.

1036  розгром печенізьких орд під стінами Києва.

1037  спорудження Софійського собору у Києві

10371057  написання Іларіоном "Слова про закон і благодать".

1051  заснування монахами Антонієм і Феодосієм Києво- Печерського монастиря, призначення Ярославом Мудрим русина Іларіона київським митрополитом.

1068  перший великий напад половців на Русь і розгром русь

кого війська на р. Альта

1097  князівський з'їзд у Любечі, зібраний, щоб припинити

князівські чвари і зберегти єдність Київської Русі. Перемога принципу вотчинного землеволодіння.

11131125  правління в Києві Володимира Мономаха. Відновлення політичної єдності Київської держави. Припинення

міжусобної боротьби.

1113  написання "Повісті минулих літ" (у першій редакції

Нестора).

11251132  правління в Києві сина Володимира Мономаха  Мстис-

лава Володимировича. Останній період політичної єдності

Київської Русі.

1142  об'єднання Володимиром Володаровичем сусідніх

земель в єдине Галицьке князівство з центром у

Галичі.

Середина  відокремлення Волинського князівства в окрему

XII ст. державу.

11521187  князювання в Галичі Ярослава Осмомисла. Розши- рення території та зміцнення Галицького князівства.

11551157  перебування Києва під владою Юрія Долгорукого.

1169  захоплення Києва дружиною ростово-суздальського

князя Андрія Боголюбського.

1185  похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича

проти половців. 1187  перша писемна згадка терміну "Україна" (в "Іпатіївсь

кому літопису") стосовно Переяславської, Чернігівської

та Київської земель.

1199  об'єднання Романом Мстиславичем Галицького та

Волинського князівств в єдине Галицько-Волинське князівство.

1223  поразка руських та половецьких військ від татаро- монгольських орд Чингісхана на р. Калка. 1225  відвоювання князем Данилом Галицьким у поляків

Луцька, Пересопниці з округами. Початок боротьби з

галицькою олігархією за Галич.

1234  утвердження Данила Романовича на галицькому

престолі.

12371240  навала монголо-татар на Русь.

6 грудня 1240  захоплення монголо-татарами Києва.

1245  вимушене визнання Данилом Галицьким васальної

залежності Галицько-Волинської держави від Золотої

Орди. Відвідання князем Золотої Орди.

12521255  вторгнення татарської орди Куремси на територію

Галицько-Волинського князівства.

1259  новий похід татарського війська на українські землі.

Остаточне визнання Данилом Романовичем влади Золотої Орди і знищення укріплень навколо великих міст

12641301  князювання Лева Даниловича у Галицько-Волинській

державі. 13251340  правління останнього галицько-волинського князя Юрія II

Болислава. 1340  розпад Галицько-Волинського князівства. Початок

польської експансії в Україні.

Т е м а № 2

УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В СКЛАДІ ЛИТВИ ТА ПОЛЬЩІ (ДРУГА

ПОЛОВИНА ХІV – ПЕРША ПОЛОВИНА ХVП ст.)

С е м і н а р № 2

СТАНОВИЩЕ УКРАЇНЦІВ ЗА ЛИТОВСЬКО-ПОЛЬСЬКОЇ ДОБИ.

ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА

План

1. Українські землі у складі Великого князівства Литовського.

2. Становище українських земель у складі Речі Посполитої.

3. Виникнення українського козацтва. Запорозька Січ.

Методичні рекомендації

1. Відповідь на перше питання доцільно розпочати розповіддю про включення українських земель до складу Великого князівства Литовського. Розкриття рівня соціально-економічного і культурного розвитку України та політики литовських князів на українських землях допоможе з’ясувати, чому місцеве населення не чинило опору литовським феодалам. Слід також охарактеризувати зовнішньополітичну обстановку в східній Європі та показати зростання впливу Польщі на Литву.

2. Відповідь на це запитання рекомендується розпочати розкриттям причин зближення та етапів об’єднання Польщі та Литви і утворення Речі Посполитої, познайомитись із змістом Кревської, Городельської та Люблінської уній. Далі слід охарактеризувати ті зміни, що сталися в соціально-економічній сфері, соціально-політичному і культурному становищі українців: формування фільваркового господарства, подальший розвиток і оформлення кріпацтва, поява мануфактури. В духовній сфері посилюється вплив католицтва, eтворюється уніатська церква. Необхідно розкрити роль братств в суспільно-політичному житті, показати значення Острозької та Києво-Могилянської колегій.

3. У відповіді на третє питання доцільно розкрити передумови і основні причини утворення українського козацтва та перетворення його в значну військову силу: посилення феодально-кріпосницького, національного і релігійного гніту з боку Литви та Польщі, а також необхідність захисту від набігів турків і татар. Далі слід розповісти про складні умови життя в «Дикому полі» і показати необхідність створення військової організації – Запорозької Січі. Змальовуючи устрій Запорозької Січі, аргументовано доведіть, що це була своєрідна козацька республіка, якій за рівнем демократизму не було рівних в Європі.

Слід з’ясувати причини появи реєстрового козацтва, розкрити зростаючу роль козацтва в житті українського суспільства. Описуючи воєнні дії запорожців, необхідно показати їх участь у протидії кримсько-турецькій агресії.