3. Підсумки революції та громадянської війни.

Результати революції і громадянської війни для України. Громадянські війни – найкривавіші в історії людства. Невідповідність реальних засобів проголошеним цілям в діях всіх військово-політичних режимів.

Причини поразки національно-державницьких сил, білогвардійців і інтервентів. Фактори, що обумовили перемогу більшовиків. Селянський повстанський рух як провідний чинник подій, його сила і слабкість.

С е м і н а р № 5

РЕВОЛЮЦІЯ ТА ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА

В УКРАЇНІ В 1917-1921 рр.

(2 години)

План

1. Лютнева 1917 р. революція в Росії та її наслідки для України. Діяльність Центральної Ради в березні – жовтні 1917 р.

2. Україна наприкінці 1917 р. – у 1918 р.

3. Протиборство воєнно-політичних сил в Україні в 1919 – 1921 рр.

4. Основні результати і уроки революційних подій 1917 – 1921 рр.

Методичні рекомендації

Тема є однією з центральних в межах курсу. Готуючись до заняття, студент має ознайомитися з різними підходами й концепціями, що існують в літературі стосовно висвітлення подій 1917–1921 рр. і скласти власну обгрунтовану точку зору.

1. Початок висвітлення цього питання доцільно пов’язати з матеріалом попередньої теми (причини й результати революції 1905–1907 рр., вплив на Росію Першої світової війни), визначити основні причини Лютневої революції, згадати зі шкільного курсу всесвітньої історії особливості політичної ситуації в Росії після повалення самодержавства (т. зв. «двовладдя»), а надалі проаналізувати особливості політичної ситуації в Україні (три основних органи, що претендували на виконання владних повноважень). Змальовуючи діяльність Центральної Ради, слід простежити її еволюцію від блоку українських національних партій та громадських організацій до тимчасового владного органу; під цим кутом проаналізувати її взаємозв’язки з Тимчасовим урядом Росії і зміст І і ІІ Універсалів. Наприкінці необхідно дати загальну характеристику політичної та соціально-економічної ситуації в Росії та Україні восени 1917 р., напередодні більшовицького перевороту.

2. Друге питання хронологічно охоплює період від жовтня 1917 р. (більшовицький переворот в Петрограді) до грудня 1918 р. (падіння Гетьманату П.Скоропадського і прихід до влади Директорії). Висвітлюючи конфлікт Центральної Ради з Раднаркомом РСФРР та українськими більшовиками, що невдовзі переріс у війну, необхідно визначити, які факти дають підстави окремим історикам тлумачити її як міжнаціональну, а які – як громадянську. Аналізуючи ІІІ і ІV Універсали Центральної Ради, слід робити це не ізольовано, а у прямому зв’язку із загальноісторичним контекстом (більшовицький переворот та Брестська угода, відповідно). При з’ясуванні причин остаточного падіння Центральної Ради і приходу до влади П.Скоропадського варто звернути увагу на позицію Німеччини та Австро-Угорщини, чиї війська реально контролювали з весни 1918 р. Україну. Щодо гетьманського режиму необхідно стисло визначити основні напрямки його внутрішньої і зовнішньої політики, особливо зупинившись на причинах неодноразових антигетьманських повстань і заворушень та на вплив міжнародних чинників, зокрема – завершення Першої світової війни.

3. Висвітлюючи ситуацію 1919 р. потрібно:

 навести стислий перелік подій та охарактеризувати основні військово-політичні режими, що встановлювалися на території України протягом року (Директорія, радянська влада, «денікінщина», війська Антанти);

 окремо зупинитися на характеристиці повстанського селянського руху як провідного чинника успіхів і невдач всіх вказаних режимів, згадати основних ватажків, визначити його силу й слабкість.

При розгляді основних подій 1920 – 1921 рр. слід зупинитися на наступному:

 радянсько-польська війна (Варшавська угода С.Петлюри з Ю.Пілсудським, хід бойових дій і зміна характеру війни, перемир’я і умови Ризької мирної угоди 1921 р. для України, остаточна поразка військ УНР);

 боротьба Червоної Армії проти врангелівців (режим Врангеля, бойові дії на півдні України, роль махновців);

 останні спалахи громадянської війни (селянські повстання, махновський рух наприкінці 1920 – у 1921 рр., похід Ю.Тютюнника 1921 р.).

Щодо подій у Західній Україні (створення ЗУНР, україно-польська війна кінця 19181919 рр., подальша доля УГА), їх вивчення виноситься на самостійне опрацювання і може бути розглянуте у фіксованому виступі (рефераті).

4. В межах цього питання необхідно підвести основні підсумки розгляду теми: згадати причини революції і громадянської війни та співвіднести їх з реальними результатами, визначити основні чинники, що сприяли перемозі більшовиків та призвели до поразки їх основних супротивників (білогвардійців, націонал-державницьких сил різного спрямування, іноземних окупантів, повстанського руху).