2. Дослідження, оцінка та перевірка висновку експерта.

Завершуючим етапом діяльності по формуванню експертного висновку, як судового доказу є дослідження його змісту, оцінка, і за необхідності, перевірка. У ході дослідження, оцінки і перевірки висновку експерта визначаються:

• достовірність висновку, тобто відповідність висновків експерта дійсності;

• доказова сила висновку по розслідуваній справі, тобто значення виявлених експертом фактичних даних для встановлення обставин злочину.

Дослідження висновку експерта являє собою безпосереднє вивчення тексту висновку і ілюстративного матеріалу.

Оцінка висновку – це розумова діяльність слідчого, яка здійснюється для встановлення його допустимості та відносності, достовірності і доказового значення у справі.

Перевірка висновку передбачає проведення певних дій, направлених на відшукання нової інформації про ті ж фактичні дані, які були встановлені в процесі експертного дослідження.

Принципи оцінки висновку експерта:

Обов’язковість оцінки. Висновок експерта підлягає оцінці як і будь-який іншій доказ у справі. Висновок не може бути прийнятий або відхилений слідчим без належних підстав і мотивів.

Свобода оцінки означає, що висновок експерта не має ніяких переваг перед іншими доказами.

Повнота оцінки. Оцінюються не лише відповіді дані експертом на питання слідчого, а усі частини висновку, у тому числі й дослідна.

Системність оцінки. Фактичні дані, встановлені експертом, зіставляються з іншою інформацією по справі і оцінюються у загальній системі доказів.

3. Використання висновку експерта.

Використання експертних висновків - це етап доказування, який складається у логічному та тактичному оперуванні інформацією, яка міститься в них з метою виконання завдань досудового слідства, при чому логічне оперування доказами складається у внутрішній, розумовій роботі слідчого, а тактичне – у зовнішніх діях, у їх практичній реалізації.

Цілями використання висновків експерта можуть служити:

1. в доказуванні - висунення та перевірка версій, перевірка інших доказів, отримання нових доказів, формування комплексів доказів;

2. в тактичному плані - моделювання механізму злочину, подолання протидії розслідуванню;

3. в організаційному плані – обґрунтування рішень, що приймає слідчий по розслідуваній справі.

Згідно ст.64 КПК України одною з обставин, що підлягають доказуванню в кримінальній справі є подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). За допомогою судових експертиз можна встановити окремі обставини, пов’язані з діями особи на місці злочину, за результатами цих дій, що у сукупності з іншими доказами по справі дозволяє судити про спосіб вчинення злочину. За допомогою ситуалогічного дослідження слідів на місці події, експерт може встановити кількість осіб, які там перебували; шлях, яким вони потрапили на місце події та покинули його; дії, які вони вчиняли, послідовність цих дій; сліди, які могли залишитися на їх одежі, тілі і т.п. Встановлюючи факт виконання тої чи іншої дії, експерт встановлює, чи мала місце дія взагалі (вирішення питання про виконання пострілу з вогнепальної зброї після останнього чищення); механізм дії (вирішення питання про механізм спричинення тілесного ушкодження – яким чином був нанесений удар, його сила, напрямок і т.д.); час дії, як реальний, так і відносний (одночасність, різночасність, давність, послідовність). Важливим є також встановлення причини дії, наприклад, встановлення того, яка саме несправність призвела до пострілу без натискання на спусковий крючок.

Тактичні прийоми, засновані на використанні результатів судових експертиз можуть використовуватись як самостійно, так і бути складовими частинами таких тактичних операцій як “Встановлення особи злочинця”, “Захист доказів” (наприклад, поновлення знищених матеріалів кримінальної справи, схилення особи, яка відмовляється від дачі показань до співпраці з правоохоронними органами), “Перевірка показань особи, яка зізналася у вчиненні злочину” (перевірка може здійснюватись шляхом проведення певних слідчих дій, у тому числі і проведенням відповідної судової експертизи).