3. Судовий експерт: права, обов’язки, відповідальність.

Ст. 10 Закону України „Про судову експертизу:

- Судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для давання висновку з досліджуваних питань.

Фахівці державних спеціалізованих установ і відомчих служб, що проводять судові експертизи, повинні мати вищу освіту, пройти відповідну підготовку та атестацію як судові експерти певної спеціальності.

Ст. 75 ч.2 КПК „Висновок експерта”

- Як експерт може бути викликана будь-яка особа, що має необхідні знання для дачі висновку з досліджуваних питань.

На даний момент в Україні діють 3 категорії експертів:

1. атестовані експерті – співробітники державних експертних установ;

2. атестовані експерти, які практикують у приватному порядку;

3. не атестовані обізнані особи, які залучаються до проведення судових експертиз на разовій основі.

Права і обов’язки експерта викладені у ст.ст. 12-13 Закону „Про судову експертизу”, 77 КПК, розділі 2 Інструкції про призначення і проведення судових експертиз.

Права судового експерта:

1.Знайомитися з матеріалами справи, що стосуються експертизи.

2. Порушувати клопотання про надання додаткових та нових матеріалів, необхідних для вирішення поставлених питань.

3. З дозволу слідчого бути присутнім під час проведення слідчих дій; при проведенні допиту, з дозволу слідчого, ставити запитання допитуваній особі.

4. Вказувати у висновку експертизи на факти, які мають значення для справи, про які йому не були поставлені запитання („Експертна ініціатива”).

5. Викладати письмово відповіді на питання, які ставляться перед ним під час допиту.

6. Оскаржувати в установленому порядку дії слідчого, якщо вони порушують права експерта.

7. Одержувати винагороду за проведення судової експертизи, якщо її виконання не є службовим завданням.

Обов’язки судового експерта:

1. Прийняти судову експертизу до провадження.

2. Відповідно до своїх спеціальних знань особисто провести повне, всебічне дослідження представлених об’єктів та зробити науково обґрунтовані відповіді на поставлені питання.

3. Дати обґрунтований і об’єктивний письмовий висновок з поставлених питань.

4. Якщо проведення експертизи пов’язане з суттєвим пошкодженням або знищенням представленого об’єкту – отримати письмову згоду особи або органу, що призначив експертизу на проведення дослідження.

5. Заявити самовідвід у випадках, передбачених законом.

6. У передбачених випадках письмово повідомляти слідчого про неможливість дати висновок.

7. З’явитися за викликом особи або органу, який призначив експертизу і дати роз’яснення з проведеного дослідження.

8. Забезпечувати збереження об’єктів після проведення дослідження.

Експертові заборонено:

1. Досліджувати об’єкти, не вказані у постанові про призначення експертизи.

2. Самостійно збирати матеріали, необхідні для проведення експертизи.

3. Вступати в контакти, не передбачені порядком проведення експертизи із зацікавленими у справі особами.

4. Проводити експертизу без письмової вказівки керівника експертного підрозділу.

5. Зберігати матеріали та об’єкти експертизи поза службовим приміщенням.

Відповідальність судового експерта:

1) Кримінальна відповідальність:

- за ст.384 КК за дачу свідомо неправдивого висновку;

- за ст.385 КК за відмову від дачі висновку без поважних причин;

- за ст.387 КК за розголошення даних досудового слідства, які стали відомі експертові у зв’язку з проведенням експертизи.

2) Адміністративна відповідальність за ст.185³ КУоАП за злісне ухилення експерта від явки в органи слідства і суд.

3) Дисциплінарна відповідальність експертів – співробітників державних експертних установ наступає за всі інші порушення, які не передбачені КК або КУоАП.