2. Судово-біологічна і судово-ґрунтознавча експертиза.

Судово-біологічна експертиза складається з двох підвидів – судово-ботанічної та судово-зоологічної. Найчастіше об’єктами цих експертиз бувають водорості, гриби, мохи, стовбури дерев, коріння, кора, листя, плоди, спори, зерна і т.ін, трав’янисті рослини і їх частини, їстівні приправи рослинного походження, похідні шкірних покровів тваринного походження (волосся, пір’я, луска), продукти переробки рослинної та тваринної сировини (варення, папір, шкіра, хутро), продукти життєдіяльності рослин та тварин (смола, камедь, мед, екскременти).

Головними завданнями біологічної експертизи є:

• встановлення належності об’єктів біологічного походження до конкретної біологічної родини, роду, виду, а також виявлення мікрооб’єктів зазначеного походження в будь-якій масі або на предметах обстановки місця події (предметах-носіях);

• встановлення спільної родової (групової) приналежності декількох порівнюваних об’єктів;

• встановлення належності об’єктів біологічного походження до одного цілого;

• визначення біологічних характеристик стану об’єкта;

• встановлення належності об’єктів рослинного походження до наркотичних засобів.

Якщо досліджувані об’єкти та об’єкти для порівняльного дослідження мають великі об’єми або маси, вони направляються експертові у вигляді зразків. Зразки сипких мас відбираються у вигляді середніх проб. При дослідженні мікрооб’єктів експертові слід надсилати предмет-носій.

Об’єктами ґрунтознавчої експертизи є локалізовані ділянки місцевості: ділянки лісу, поля, дороги, підвали, горища будинків; предмети-носії (одежа, взуття, інструменти) ґрунтових нашарувань; мікрочастинки ґрунту; зразки ґрунту.

Головними завданнями експертизи є:

• виявлення на предметах-носіях мікронашарувань (часток) ґрунтового походження, визначення їх природи, а також встановлення спільної родової (групової) належності з наданими зразками;

• встановлення походження ґрунту на предметах-носіях з певної ділянки місцевості;

• встановлення механізму утворення ґрунтових нашарувань.

На дослідження направляються зразки ґрунту з місця, де був виявлений предмет-носій, або де, за припущенням слідчого, він міг знаходитись. Крім того, слід надавати контрольні зразки з суміжних ділянок. Зразки відбираються з поверхневого шару ґрунту на глибині не більш 5 см масою 100-150 г, висушуються на повітрі і упаковуються в паперові пакети. Кожний об’єкт, на якому виявлено ґрунтові нашарування, упаковуються окремо.

3. Судова експертиза матеріалів відео і звукозапису.

Об’єктами даних експертиз є відеофонограми і засоби звуко- і відеозапису (магнітофони, диктофони, відеокамери, відеомагнітофони).

Основними завданнями є:

• ідентифікація засобів відео- та звукозапису, що використовувались для отримання магнітних відео- та фонограм;

• ідентифікація особи за голосом на фонограмі;

• вирішення питань, пов’язаних з технологією виготовлення відео- та фонограм;

• вирішення питань, пов’язаних з установленням особливостей звукового середовища, в якому проводився запис фонограми, та умов запису.

Для ідентифікації засобів відео- та звукозапису на дослідження надається сам засіб (магнітофон, відеомагнітофон, відеокамера, диктофон) та відео- чи фонограма.

Для ідентифікації осіб за мовою чи голосом, записаному на фонограмі, експертові як порівняльні зразки даються фонограми, де їхня мова записана у формі бесіди (допиту, очної ставки тощо). Фонограма повинна бути незашумленою, з достатнім рівнем запису, виготовлена на якісній апаратурі та матеріалах, що відповідають установленим стандартам, з невеликим терміном використання. Вимова повинна бути розбірливою. Для запису зразків бажано залучати спеціаліста. Експертові надається також протокол прослуховування фонограм.

Для вирішення не ідентифікаційних завдань експертові надається сама фонограма. Для встановлення факту монтажу фонограми вказуються відрізки запису, щодо яких є дані, що вони вмонтовані. Коли вирішуються питання, пов’язані з дослідженням ознак звукового середовища, в якому проводився запис, експертові слід надіслати опис цього середовища, а також експериментальні записи звуків з тих джерел, які створювали звукове середовище, на фоні якого, за припущенням слідчого, проводився досліджуваний запис.