• дерев»яні укріплення, якщо ворота то між двома баштами, іноді, башти були з каменю – Софійські ворота «міста Володимира»;

• церкви над воротами: Благовіщенська церква над Золотими воротами, Федорівська церква над Єпископськими воротами в Переяславі;

• князівський палац на Старокиївській горі 945 року – найдавніша кам»яна споруда;

• Десятинна церква або храм Богородиці - 989-996 рр.;

• Спасо-Преображенський собор у Чернігові закладений у 1036 році Мстиславом Володимировичем;

• 1017 – 1037 рр. – будівництво Софійського собору, укріплень «міста Ярослава» (площа 40 га з населенням 50 тис.) та Золотих воріт;

• 1037 Рік – засновуються монастирі Святого Георгія та Святої Ірини;

• 1051 рік – засновано Києво-Печерський монастир;

• Успенський собор Києво-Печерського монастиря збудований протягом 1073-1078 рр. (взірець для інших храмових споруд);

• Михайлівський Золотоверхий собор побудований Святополком-Михайлом Ізяславовичем в 1108-1113 рр.;

• Михайлівський собор у Переяславі;

• Спаса на Берестові у Києві 1125 року;

• Богородиці Пирогощої на Подолі 1136 року;

• Юр»ївська церква 1144 року;

• Кирилівська церква у Києві 1146 року;

• Василівська церква в Києві 1183 року;

• Чернігівські пам»ятки архітектури 12 ст.: Борисоглібський собор, Іллінська церква, Успенський собор Єлецького монастиря.

З кінця 12 ст. будівничі відмовляються від грандіозних споруд віддаючи перевагу храмам менших розмірів, але яскравіше оздобленим:

- церква Святого Василія Великого в Овручі 1190 року;

- Трисвятительська церква у Києві 1187 року;

- собор Апостолів у Білгороді 1197 року;

- П»ятницька церква у Чернігові.

Ймовірний архітектор однієї з них – Петро Мілоніг.

В Галицько-Волинському князівстві архітектура максимально наближена до романського стилю, будували з каменю-вапняку (блоки на вапно), оздоблювали білим каменем або керамічною візерунковою плиткою.

• Успенський собор у Галичі середина 12 ст. трохи менший Софії Київської де було поховано Ярослава Осмомисла;

• церква Святого Пантелеймона другої половини 12 ст. в селі Шевченкове, що збереглась до нашого часу;

• Собор Іоанна Златоуста у Холмі побудований в 1253-1256 рр.;

• Успенський собор у Володимирі-Волинському в 1160 році князем Мстиславом Ізяславовичем.

У 13 ст. на Західній Волині з»являється новий архітектурний тип споруд (з часів Романа Мстиславовича) – вежа-донжон з каменю або цегли: вежі в Холмі, Угровську, Білавині та Кам»янці. Скоріше за все вони були запозичені з Європи – в 10-11 ст. тамплієри на Закарпатті побудували Середнянський замок (донжон).

Види ювелірної техніки:

• чернь (черненіє) – місця спайок на сріблі та золоті або для фону покривають темним кольором;

• філігрань – напаювання срібної та золотої проволоки ажурними (вітіюватими) колами та візерунками;

• скань (скрутити з давньослов»янської) – синонім філіграні (грецька назва);

• емаль – тонке скловидне покриття у вигляді тонкої глазурі;

• зернь – дрібні золоті або срібні кульки напаяні на орнамент на скані або на тканині.

6