6.2. Система корекційних засобів і прийомів у роботі з аутичними

дітьми

Участь у нашому монографічному дослідженні студентів та магістрантів кафедри корекційної психопедагогіки Інституту корекційної педагогіки та психологіі, яким керує доктор педагогічних наук, академік АПН України Віктор Миколайович Синьов сприяє розвиткові інноваційним стратегіям подолання аутистичних порушень у дітей та впровадженню у практику психолого-педагогічної роботи методів та прийомів корекційного впливу. З цією метою і було проведене під нашим керівництвом та за авторською методикою магістерське дослідження Наталі Малашевської, яке було особливо відзначено та оцінено Державною екзаменаційною комісією і заслуговує до інтегрування до змісту нашої монографії.

Предмет дослідження – пізнавальна діяльність аутичних дітей дошкільного віку.

Головним методом дослідження був обраний формувальний експеримент,який спрямований на навчання аутичних дітей дошкільного віку і що пов’язаний з формуванням передумов пізнавальної діяльності.

Результати експерименту фіксувались в індивідуальних і підсумкових протоколах.

Формувальний експеримент, який водночас є модулем корекційно-виховного процессу, проходив в чотири етапи.

Перший етап полягав у подоланні аутистичних порушень, що, в свою чергу, передбачає формування взаємодії з аутичною дитиною. Основну суть цього етапу становить думка, згідно з якою процес психологічного впливу являє собою результат взаємодії двох систем конкретного рівня психічної регуляції (саморегуляції). Максимально позитивним психологічним ефектом (виховним, психокорекційним, особистісно-розвивальним, навчальним, позитивно-емоційним) є вплив, що реалізується під час взаємодії систем відкритого типу – міжособистісного спілкування на рівні діалога, тому на цьому етапі використовувалися прийоми, які забезпечували взаємодію спрямовану на повагу до дитини, до її потреб, інтересів, бажань і особливо до тих показників (негативних), якими виступають аутистичних проявів у поведінці та діяльності дитини.

Другий етап - корекція порушень особистісного розвитку на основі індивідуального диференційованого підходу. На цьому етапі використовувалось чимало різних дослідницьких методів і прийомів, спрямованих на виявлення здібностей дитини, спільного розвитку визначених дитиною тем і послідовного переходу до спільного виконання «власної аутистичної діяльності дитини». Особливістю цього етапу був перехід позиції дорослого на позицію дитини. Була розроблена та застосована структурно-емоціональна модель процесів психологічного впливу, яка розкривала себе в характері просторово-часової структури елементів, яку репрезентує особистість аутичної дитини. З метою забезпечення процесу регуляції діяльності дитини експериментатор впливає на неї в системі взаємодіючих між собою елементів. Розроблялися стратегії майбутньої особистісної взаємодії між експериментатором та дитиною, між дитиною та іншою дитиною. Основним психологічним інструментом виступало мовлення експериментатора.

Метою третього етапу була корекція порушень на основі інтегрального диференційованого підходу. Інтегральність полягає в поєднанні визначених ознак здатностей і здібностей дитини, її пізнавальної активності та самостійності. Ми розвивали пізнавальну діяльність дитини з метою формування довіри її до корекційного процесу. Інтегральними можуть виступати прийоми, які допомагають дитині виконувати разом з експериментатором пізнавальні дії, що можуть виступати як основа перцептивних дій, наприклад, спільне обнюхування, вимірювання тощо. Важливим на цьому етапі є виконання власних рецептивних, а потім пізнавальних дій за пропозицією експериментатора.

На четвертому етапі корекція аутистичних порушень поєднується з формуванням готовності дитини до спілкування з однолітками, виконання соціальних ролей, вивчення функцій живих предметів при анімізмі (особливому ставленні до неживих предметів тощо).

Основні принципи експерименту: спільна корекційна робота з батьками і членами родини дитини; інтелектуалізація процесу корекції дитини; розширення соціального діапазону.

Експеримент проводився в сім’ях аутичних дітей як в Україні так і в Німеччині, Росії, Словаччині, Польщі та Франції; на базі центру-школи «Сходинки» для дітей з аутистичними та подібними до них порушеннями м. Києва, в центрі сімейного типу «Школа життя» м. Києва, Київському центрі психологічної допомоги «Мир семьи», яке тривало 10 років. У ньому брало участь 500 дітей віком від 4 до 6 років з діагнозом «аутизм».

На підставі результатів експериментального дослідження розроблено корекційні завдання з подолання аутистичних, інтелектуальнихі комунікативних порушень аутичних дітей.

Згідно з результатами нашого монографічного дослідження, всіх аутичних дітей було розподілено на дві категорії:

• І категорія – діти, які не володіють мовленням і яких діагностовано за невербальними методиками;

• ІІ категорія – діти, які володіють мовленням і яких діагностовано за вербальними методиками.

У свою чергу, кожну категорію поділено на сім груп (див. рис 2).

За даною класифікацією ми розробили наступні корекційні завдання.

1-ше заняття

Навчальна мета: поєднання предметів з однаковими функціями.

Завдання: сортувати предмети за їх призначенням.

Матеріал: 2 або 3 коробки середньої величини, 2 або 3 групи предметів однакового призначення (наприклад, група-1: ложка, виделка, тарілка; група-2: шкарпетка, сорочка, штани).

Береться з кожної групи по одному предмету і кладеться в особливу коробку; дивляться, щоб дитина це бачила. Доросла людина називає кожен предмет, коли кладе його в коробку, і коротко описує його призначення. Потім дитині дають решту предметів один за одному, щоб вона опускала їх у відповідну коробку. Підніміть, наприклад, шкарпетку і скажіть: "Дивися, шкарпетка - вдягнути!" - і покладіть її у коробку. Потім підніміть ложку і скажіть: "Дивися, ложка - їсти!" - і покладіть її в іншу коробку. Потім покажіть тарілку і скажіть: "Дивися, тарілка – поклади її в коробку!". Якщо дитина намагається покласти тарілку не в ту коробку, то затримайте її руку зі словами: "Тарілка - щоб їсти!" - і підведіть руку до потрібної коробки. Якщо дитина без допомоги знаходить потрібну коробку, то підтвердіть це словами: "Правильно, тарілка – щоб їсти!" - і похваліть її. Поступово збільшують кількість предметів. Якщо дитина краще розуміє завдання, то додають третю групу предметів.

2-ге заняття. Передача короткого повідомлення

Навчальна мета: поліпшення розмовних навиків, тренування пам'яті, розширення соціальних здібностей.

Завдання: запам'ятати коротке повідомлення (що складається з 4-6 слів) і передати його іншій особі.

Потрібно сісти з дитиною в кімнаті і попросити кого-небудь затриматися в іншій кімнаті. Потім підвести дитину до дверей сусідньої кімнати з тим, щоб вона бачила, хто там знаходиться. Перш ніж почнеться вправа, потрібно з помічником обговорити ряд повідомлень, які дитина повинна передати, щоб можна було перевірити, чи правильно вона їх передає. Потім дається дитині коротке доручення з проханням передати його іншій особі. Скажіть, наприклад: "(імя дитини), скажи папі, щоб він вставав!". Якщо вона не відразу біжить, щоб передати це повідомлення то потрібно направити її в потрібному напрямку і повторити доручення. Якщо вона підійде до другої особи, але повідомлення не передасть, інша людина повинна допомогти запитанням: "Що сказала мама?". Якщо дитина зволікає, то вона повинна отримати наступну вказівку із питанням: "Встати?". Якщо дитина правильно передасть повідомлення, то її потрібно похвалити і дати подібне доручення, яке вона повинна передати Вам. Виконується це тим самим способом. Спочатку дитина повинна передати лише два повідомлення. Поступово потрібно давати їй більше доручень, які повинні ставати дедалі важче і важче. Постійно стежте, щоб доручення були дитині зрозумілі. Інакше вона заплутається і може навіть не пригадати про повідомлення. Якщо їй важко в розумінні, то можна допомогти їй повторити вміст повідомлення перш ніж послати з ним до іншої особи.

І категорія Діти, які не володіють мовленням і яких діагностовано за невербальними методиками

ІІ категорія Діти, які володіють мовленням і яких діагностовано за вербальними методиками

Таблиця 8. Категорії аутичних дітей за класифікацією Д. І.Шульженко

3-тє заняття. Відповідь на питання: "або ... або"

Навчальна мета: розвиток виражальних можливостей мовлення, самостійне здійснення вибору.

Завдання: зробити вибір із двох даних конкретних альтернатив і виразити вибір словами.

Матеріал: речі домашнього ужитку, позначення яких знайоме дитині і з якими вона любить грати.

Беруть два предмети (наприклад, книги). По черзі покажіть на кожну книгу і запитайте: "Ти хотів(ла) би цю або ту?". Потрібно спонукати дитину до якої-небудь мовної реакції, коли ставите її перед вибором. Виконувати цю вправу можна з їжею, іграшками та іншими речами, які пробуджуть інтерес дитини. Коли дитина звикне відповідати на питання з "або" вимагайте від неї точніших відповідей, які містять позначення предметів, категорій або кольору.

4 –те заняття. Гра у "статуї"

Навчальна мета: імітація різних положень тіла.

Матеріал: фотографії (картинки) людей, що перебувають у різних позах.

Дитині показують фотографію людини, на якій вона зображена в простій позі. Дорослий сам приймає цю позу і допомогає їй зробити те ж саме. Якщо це можливо то інша людина допомагає дитині привести руки і ноги у відповідну позицію, а вона в цей час дивиться на дорослого як на модель. Заняття починаються з простих вправ, виконуючи які дитина не зможе втратити рівновагу. Коли дитина краще опанує своє тіло, їй можна показувати важчі вправи.

5 -те заняття. Сортування картинок за категоріями

Навчальна мета: сортування за категоріями.

Завдання: сортувати картинки простих предметів за їх функціями.

Матеріал: картинки предметів побуту, які групуються за функціями.

На стіл кладуться декілька картинок і говорять дитині, які картинки вона повинна дати дорослому. Наприклад, картинку м'яча, яблука, іграшкового автомобіля, мильниці, рушника, ложки, веделку, ванни. Кажуть: "(ім’я дитини), дай мені те, що потрібне при купанні!". Якщо дитина дає малюнок ванни, а інші предмети, що належать до цього, упустила, потрібно привернути її увагу до малюнків і запитати: "Що ще потрібне для купання?" Якщо вона не знайде потрібного предмета, то підкажіть їй: "Для купання потрібненерушник". Якщо вона все ще не дає потрібну картинку, приверніть її увагу прямо до малюнка зі словами: "Рушник, для купання тобі потрібен рушник!". Можна вибирати об'ємні, але категорії, які чітко розрізняються. Можна взяти іграшки, продукти, тварин, хлопців і дівчат. Дитина повинна бути знайома з цими категоріями. Коли вона зрозуміє завдання, використовуйте такі малюнки, з якими вона менш знайома, але які потрапляють під вже знайомі поняття. Таким чином дитина зможе поповнювати свій словниковий запас.

6-те заняття. Пошук захованих предметів

Навчальна мета: розуміння основних і співвідносних слів, дотримування мовних вказівок.

Завдання: слідувати мовним вказівкам, які містять основні (найменування знайомих предметів) і співвідносні слова (наприклад в, під, за).

Матеріал: декілька звичайних предметів.

Перед початком вправи, заховайте два або три предмети, які добре знайомі дитині. Спочатку предмети потрібно заховати в одній кімнаті. Дитині дають прості вказівки, які стосуються предмета, який вона ……. шукати, і вказують місце, де вона має шукати. "(ім’я дитини), візьми чашку під столом!". Підкресліть три ключові слова: предмета, який вона повинна шукати, його положення щодо іншого предмету, який вона знає, а також цей предмет. Дорослому потрібно заохочувати її за кожен предмет, який вона принесе. Необхідно постаратися використовувати лише слова, які вона добре знає. Коли дитина стане впевненішою, візьміть більше предметів і заховайте їх у віддаленіших місцях. Вказівки теж можуть ускладнюватись, наприклад: "Візьми м'яч за дверима; під коробкою тощо".

7-ме заняття. Швидке одягання

Навчальна мета: самостійно і швидко одягнутися.

Завдання: зупинити вранці будильник і самостійно одягнутися за певний час.

Матеріал: будильник.

Перш ніж дитина ляже спати, потрібно приготувати з нею одяг, який вона повинна одягнути вранці. Покладіть одяг на місце, де дитина може його легко знайти. Покажіть їй будильник і поясніть, що тепер у неї свій будильник, як у мами і папи. Покажіть, як потрібно натискувати кнопку дзвінка. Хай кілька разів дитина потренується. На наступний ранок допоможіть їй встати по дзвінку будильника і зупинити його, перш ніж перейти до одягання. Якщо Ви впевнені, що дитина знає, як зупинити будильник, ознайомте її з великою стрілкою. Скажіть їй, що вона отримає великий сюрприз, якщо встигне одягнутися до того, як стрілка досягне позначеного місця на циферблаті. Відміть це місце на циферблаті, щоб вона добре бачила, коли вийде час. Спочатку Ви повинні надати їй багато часу, щоб вона досягла успіху. Коли вранці задзвонить будильник, прослідкуйте, щоб дитина встала і зупинила дзвінок. Ви маєте бути поблизу від дитини, щоб прослідкувати, чи не відволікається вона. Будьте готові допомогти їй.

8-ме заняття. Малювання: форми і зразки

Навчальна мета: самостійне малювання.

Завдання: малювати прості форми і зразки з'єднанням крапок.

Матеріал: папір, олівець, фломастер.

Потрібно підготувати кілька аркушів, позначаючи на них прості форми і зразки з’єднання крапок. Дорослий відзмічає початок ліній іншим кольором і малює маленькі стрілки з тим, щоб вказати їх напрямок. Дорослий допомагає дитині з'єднати крапки, щоб удосконалити фігури, та зменшує свою допомогу, якщо дитина починає сама слідувати за стрілками. Коли дитина стає впевненішою, крапки і стрілки роблять тоншими і збільшують відстань між крапками.

9- те заняття. Малювання предметів однакової категорії

Навчальна мета: самостійне малювання, навчання фантазії, формування категорій.

Завдання: знайти і намалювати предмет однієї і тієї ж категорії

Матеріал: папір, олівець.

Дорослий знаходить категорію, знайому дитині, і таку ,що містить певне число різних предметів, які вона може намалювати. Хороші приклади: фрукти, іграшки або транспортні засоби. Бере листок паперу і каже, наприклад: "Малюватимемо фрукти!". Дорослий малює яблуко і пояснює: "Яблуко – фрукт. Намалюй інший фрукт!". Якщо дитина не знає, що повинна робити, то продовжуйте: "Банан – теж фрукт. Намалюй банан!". Якщо дитина може намалювати різні предмети, які належать до тієї ж категорії, їй дають кілька предметів на вибір і хай вона вибирає, який з них хотіла б намалювати. Якщо дорослий, наприклад, намалював яблуко, то можна сказати: "Банани, груші і апельсини - фрукти". Потрібно стежите за тим, щоб дитину не змушували малювати якийсь певний предмет. У неї має бути можливість свого вибору. Поки дитина охоче малює, вправу можна повторювати з іншими категоріями.

10-те заняття. Упорядкування картинок

Навчальна мета: усвідомити послідовність часу, розуміти і врятувати поняття "спочатку", "потім", "нарешті".

Завдання: розкласти три картинки послідовно відповідно до розповіданої раніше історії.

Матеріал: альбоми або серії малюнків, по яких можна історію.

Потрібно взяти з книги три картинки. Вони повинні чітко представляти сцени з історії та не мати підписів. Розкажіть дитині історію й укажіть їй на відповідні місця на малюнках. Простежте, щоб вона добре роздивилась картинки, перш ніж ви продовжите історію. Укажіть на важливу деталь, щоб зосередити її увага на малюнку. Коли ви показали картинку та розповіли історію, змішайте картинки і розкладіть їх у зворотному порядку на столі. Запитаєте: "Що відбулося спочатку? Що було потім? Що була наприкінці?". Допоможіть їй знайти після кожного питання потрібну картинку. Якщо вона може розкласти картинки в потрібній послідовності, попросіть щоб вона розповіла фрагменти історії по картинках.

11-те заняття. Прогресивні імітаційні вправи із пластиліном

Навчальна мета: уважно простежити за діяльністю іншої особи, зверніть увагу на зміцнення пальців.

Завдання: робити прості фігурки із пластиліну.

Матеріал: пластилін.

Потрібно покласти на стіл шість шматків пластиліну середньої величини: три з них біля дитини та три біля себе. Зробіть з одного шматка предмет, що його дитина знає, наприклад миску. Запропонуєте їй також виліпити предмет. Спочатку потрібно буде допомогти їй. Потім продовжуйте надавати пластиліну потрібної форми, щоб у нього була модель, по якій вона зможе орієнтуватися. Якщо їй частково вдалося зліпити миску, то поставте обидві миски вбік і похваліть її. Так само зробіть і з іншими шматками пластиліну, роблячи, наприклад, хрест або кільце.

12-те заняття. Розуміння розміру

Навчальна мета: оволодіти словами та навчитись використовувати слова, що позначають властивості та поняття розміру.

Завдання: на питання: "Це маленький чи великий?" відповідати словами "великий", "маленький" або подавати відповідний знак.

Матеріал: два однакові предмети різної величини (наприклад, кубики).

Покладіть два кубики різної величини на стіл. Скажіть: "…., дай мені великий". Якщо вона подає Вам великий, то скажіть: "Добре, великий". Тримайте кубик перед нею і запитайте: "Він великий чи маленький?". Спочатку Ви самі відповідаєте на запитання. "Подивися, він великий. Ну, а тепер скажи ти!". Допоможіть їй вимовити слово. За кожну спробу заохочуйте її. Щоб не заплутати дитину, змусьте її й далі ідентифікувати більші й меньші предмети, але нехай вона сама вимовляє слово, що означає величину. Потім навчіть її наступному поняттю й запитайте її так, щоб один раз вона змігла б відповісти "великий" чи "маленький".

13-те заняття. Співвіднесення предметів з їх зображенням

Навчальна мета: співвідносити предмет з його зображенням.

Завдання: співвідносити п’ять предметів з їхнім зображенням.

Матеріал: 5 предметів повсякденного побуту і 5 відповідних картинок.

Розкладіть картинки на столі, а відповідні предмети залишіть у себе, щоб вони не відволікали дитину. Дайте їй один із предметів, і нехай вона поставить її на відповідне зображення. Спочатку можна почати з одного предмета. Покладіть, наприклад, зображення ложки та назвіть її. Попросіть дитину покласти ложку на її зображення й заохотьте її за це. Якщо в такий спосіб вона почне співвідносити предмети та їхнє зображення, покладіть дві картинки, щоб вона вибрала потрібний еквівалент. Покладіть, наприклад, картинку ложки та черевика на стіл і дайте їй ложку. Якщо вона покладе ложку на потрібне зображення, скажіть: "Так, ложка!".

14 –те заняття. Співвіднесення кубиків за кольором

Навчальна мета: навчання сполученню, візуальній уважності.

Завдання: за зразком, запропонованим дорослим, побудувати з кубиків вежу.

Матеріал: різнобарвні кубики.

Дайте дитині та візьміть собі ряд однакових за формою і кольором кубиків. Скажіть: "Давай побудуємо вежу!". Покладіть один кубик на середину стола і попросіть покласти такий же дитину. Покладіть, наприклад, на стіл червоний кубик зі словами: "Зроби те ж! Постав червоний кубик!". Якщо вона покладе червоний кубик, то похваліть її. Якщо вона візьме кубик іншого кольору, м'яко відведіть її руку, покажіть на потрібний кубик і скажіть: "Поклади червоний кубик!".

15-те заняття. Відрізняти їстівне від неїстівного

Навчальна мета: самостійність за столом.

Завдання: відрізняти без допомоги їстівне від неїстівного.

Матеріал: деякі продукти харчування і неїстівні предмети (цукерки, кубики, бусинки, камінчики).

Покладіть на стіл щось їстівне і неїстівне, наприклад камінчик і цукерку. Скажіть: "Їж!" - і зробіть знак дитині що вона повинна взяти щось і з'їсти. Якщо вона візьме камінчик, затримайте її руку й скажіть: "Це не можна їсти!". Підведіть її руку до цукерки й скажіть: "Це можна їсти!". Похваліть її, якщо вона візьме цукерку. Швидко заберіть камінчик зі стола й замініть його іншою парою предметів. Повторюйте процес змінюючи пари їстівних і неїстівних предмет.

Результати формувального експерименту

Спрямоване формування навчального досвіду аутичних дітей в умовах спеціального психокорекційно-педагогічного впливу, розвиток у них ігрових, комунікативних, когнітивних, мовленневих умінь і навичок можуть просунути навчальну діяльність до того рівня, який забезпечує подальшу психолого-педагогічну адаптацію в соціальному середовищі.

Під час проведення корекційних занять індивідуальна робота з аутичними дітьми в сім’ї включала в себе такі блоки роботи:

• встановлення емоційного контакту;

• формування позитивного налаштування на контакт зі середовищем;

• усунення негативних впливів зовнішнього середовища;

• визначення здібностей дитини, яка страждає від аутизму;

• застосування корекційних завдань для розвитку передумов пізнавальних процесів.

Передумови розвитку сприймання, пам’яті та уваги в аутичних дітей повністю збережені. Тому на кожному занятті необхідно розвивати здатність дитини до довільного зосередження і дедалі тривалішого утримання уваги на спільній з дорослим діяльності.

У міру встановлення контакту з дитиною її афективна увага починає поступово спрямовуватися на процес і результат спільного контакту з оточуючим її середовищем.

Згідно з методикою формувального експерименту використовувалась індивідуальна корекційна робота з дітьми відповідно до певної категорії в сім’ях. В експерименті взяли участь 27 аутичних дітей віком 4-6 років.

При експериментальній роботі з дітьми їм надавалися для виконання корекційні завдання, що викладені вище.

Для статистичного аналізу результатів експерименту з аутичними дітьми було обрані такі показники: зосередження уваги на завданні, самостійне виконання завдання, включення мовлення у діяльність та використання уяви. Результати дослідження подано у вигляді таблиці 9.

Таблиця 9.Динаміка показників пізнавальної діяльності аутичних дітей

№ з/п	Показник	Значення до експерименту		Значення після експерименту
		Абсолют-ний показник, дітей	Відносний показник, %	Абсолют-ний показник, дітей	Відносний показник, %
1	Зосередження уваги на завданні	7	25,9	13	48,1
2	Самостійне виконання завдання	6	22,2	11	40,7
3	Включення мовлення у діяльність	9	33,3	12	44,4
4	Використання уяви у завданні	8	29,6	10	37,03

Аналізуючи таблицю, слід відмітити, що значення всіх показників після занять з аутичними дітьми зростають порівняно зі значеннями на початку експерименту. Що відображає позитивну динаміку застосування запропонованих завдань на подолання аутистичних, інтелектуальних і комунікативних порушень у аутичних дітей.

Для кращого сприйняття отриманих результатів наведемо їх у графічному вигляді (див. рис.1 ).

№ показника*

* 1 - зосередження уваги на завданні; 2- самостійне виконання завдання;

3 - включення мовлення у діяльність; 4 - використання уяви в завданні

Рисунок 1 – зміна значень показників пізнавальної діяльності аутичних дітей у результаті експерименту:

Таким чином, у разі завдання на зосередження уваги із вибірки 27 аутичних дітей на початку експерименту тільки 7 дітей (25,9%) впорались із завданням, тоді як вже по завершенні дослідження показник зріс до 13 дітей (48,1%). Приріст значень показника зосередження уваги склав близько 48% (рис. 2).

Приріст показника, %

* 1 - зосередження уваги на завданні; 2 - самостійне виконання завдання;

3 - включення мовлення в діяльність; 4 - використання уяви в завданні.

Рисунок 2 – приріст значень показників експерименту ( %)

Використовуючи розроблені нами завдання, вдалося встановити з аутичними дітьми контакт і надані сформувати стійкі психотерапевтичні стосунки. Ми також виявили, що у міру розвитку психотерапевтичних стосунків дитину можна підключати до корекційної діяльності, і це компенсує її недостатні комунікативні й інтелектуальні навички.

Під час нашої роботи з дітьми, які брали участь у дослідженні, вони проявили велику відкритість до взаємодії з нами і в міру розвитку психотерапевтичних стосунків засвоїли нові матеріали і ситуації.

Запорукою ефективного виховання та навчання дітей зі спектром аутистичних порушень є створення такого середовища, яке складається з психолого-педагогічних умов, засобів корекції, індивідуально-орієнтованого на дитину змісту програм і компетентності спеціалістів.

Ми з’ясували, що всі передумови для розвитку особистості аутичної дитини віком від 4 до 6 років потрібно спеціально формувати, працюючи на випередження вторинних, третинних і подальших відхилень.