
- •1.1. Історія розвитку вентилЮвання приміщень [5]
- •2.1. Температура і вологість повітря приміщень
- •Тепловиділення людини [ashrae 55, en iso 7730]
- •Рекомендовані vтs clima параметри повітря в зо приміщень різного призначення
- •2.2. Рухливість повітря в приміщенні
- •2.3. Інші чинники, які впливають на самопочуття
- •3.1. Склад повітря
- •3.2. Газові закони і їх використання у розв’язуванні
- •3.3. Фазові переходи
- •3.4. Фізичні властивості вологого повітря
- •3.4.1. Молекулярна маса
- •Молекулярні маси складових частин сухого повітря
- •3.4.2. Тиск водяної пари в повітрі
- •Значення сталої термометра
- •3.4.3. Точка роси
- •3.4.4. Вологовміст
- •3.4.5. Відносна вологість і відсоткове насичення
- •3.4.7. Депресія температури по мокрому термометру
- •3.4.8. Масова густина
- •3.4.9. Ентальпія (тепловміст)
- •Прихована теплота
- •3.5.1. Кутовий промінь на I-d діаграмі
- •3.5.2. Побудова кутового променя на полях I-d діаграми
- •3.6. Процеси зміни тепловологісного стану повітря в I-d діаграмі
- •3.6.1. Нагрівання і охолодження повітря в теплообмінних агрегатах (апаратах)
- •3.6.2. Адіабатичне зволоження повітря [2]
- •3.6.3. Ізотермічне зволоження повітря [2]
- •3.6.4. Змішування двох об’ємів повітря (двох повітряних потоків)
- •Література до розділів 1 – 3
Прихована теплота
. (3.16)
Із рис. 3.3 видно,
що ізотерми мають нахил щодо осі абсцис.
Цей нахил можна знайти, якщо взяти
похідну
від формули
. (3.17)
З формули (3.17) можна
зауважити, що нахил ізотерм дещо зростає
зі збільшенням температур, хоча практично
в
діаграмі цього не зображають. Для різних
температур це буде сімейство прямих
ліній – ізотерм (рис. 3.3).
Рис. 3.3. Схема визначення тепловмісту вологого повітря
(до побудови I-d діаграми вологого повітря)
Пряма, яка проведена
з т.1, що взята на лінії ентальпії
паралельно до осі ординат
до т.2, що лежить на ізотермі
,
утворить відрізок 1-2, який визначає
ентальпію в т.2. З рис. 3.3 видно, що
З рівняння (3.14)
видно, що при
г/(кг.с.пов) ентальпія повітря змінюється
пропорційно до температури. Аналіз
рівнянь (3.3) і (3.14) показує, що будь-якій
точці
діаграми відповідають певні
i
.
Скориставшись
таблицями насиченої водяної пари можна,
за формулами для різних значень
і
, знайти величини I
та d,
а потім викреслити лінії
і
.
Згідно рівняння
(3.16) величина
не залежить від
і її можна представити у вигляді прямої
лінії 1-0 (рис.3.3), що проходить через
початок координат і утворює з віссю
абсцис кут
,
тангенс якого
= 0,001×2500. При
= 0, згідно
формули (3.15),
для любого значення
,
а тому ця лінія проходить через початок
координат.
Одержавши для
різних ізотерм розміщення на них точок,
що відповідають різним
,
можна поєднати точки з однаковими
значеннями
плавними кривими, які будуть лініями
сталої відносної вологості. Абсолютні
значення
(г/кг.с.пов)
наносять на осі абсцис (рис. 3.4).
Рис. 3.4. I-d діаграма вологого повітря
Крива відносної
вологості
= 100 % ділить
діаграму на дві частини: вище неї водяна
пара, що міститься в повітрі, не насичена;
нижче неї – в стані перенасичення або
туману (краплинна волога). Кожна лінія
сталого тепловмісту
перетинає
лінію насичення
= 100 % в певній точці
,
що характеризує температуру мокрого
термометра.
Тепловміст насиченого повітря з краплинною вологою в кількості х (г/кг с. пов)
,
де dн
– абсолютний вологовміст повітря при
= 100 %;
х·t
– ентальпія краплинної вологи.
В нижній частині
діаграми, на лінії, що паралельна до осі
ординат, наноситься шкала парціальних
тисків водяної пари в кПа (мм.рт.ст),
починаючи з
до можливої величини
в діапазоні конкретної діаграми. В
області краплинної вологості (туману)
ізотерми практично співпадають з
відповідними лініями
.
діаграма будується
для певного значення барометричного
тиску, наприклад,
Па. За інших барометричних тисків лінії
= const
і, відповідно, крива
=
100 % будуть незначно зміщені.
Побудувати криву
насичення
= 100 % можна за рівнянням (3.3).
При зміні
барометричного тиску в межах ± 2666 Па (±
20 мм.рт.ст) з достатньою для практики
точністю можна не вносити корективи в
існуючу
діаграму.
Парціальний тиск
пари в точці з координатами t
і
визначається шляхом побудови лінії
до перетину з кривою парціальних тисків
на
діаграмі.