
- •1.1. Історія розвитку вентилЮвання приміщень [5]
- •2.1. Температура і вологість повітря приміщень
- •Тепловиділення людини [ashrae 55, en iso 7730]
- •Рекомендовані vтs clima параметри повітря в зо приміщень різного призначення
- •2.2. Рухливість повітря в приміщенні
- •2.3. Інші чинники, які впливають на самопочуття
- •3.1. Склад повітря
- •3.2. Газові закони і їх використання у розв’язуванні
- •3.3. Фазові переходи
- •3.4. Фізичні властивості вологого повітря
- •3.4.1. Молекулярна маса
- •Молекулярні маси складових частин сухого повітря
- •3.4.2. Тиск водяної пари в повітрі
- •Значення сталої термометра
- •3.4.3. Точка роси
- •3.4.4. Вологовміст
- •3.4.5. Відносна вологість і відсоткове насичення
- •3.4.7. Депресія температури по мокрому термометру
- •3.4.8. Масова густина
- •3.4.9. Ентальпія (тепловміст)
- •Прихована теплота
- •3.5.1. Кутовий промінь на I-d діаграмі
- •3.5.2. Побудова кутового променя на полях I-d діаграми
- •3.6. Процеси зміни тепловологісного стану повітря в I-d діаграмі
- •3.6.1. Нагрівання і охолодження повітря в теплообмінних агрегатах (апаратах)
- •3.6.2. Адіабатичне зволоження повітря [2]
- •3.6.3. Ізотермічне зволоження повітря [2]
- •3.6.4. Змішування двох об’ємів повітря (двох повітряних потоків)
- •Література до розділів 1 – 3
3.6. Процеси зміни тепловологісного стану повітря в I-d діаграмі
3.6.1. Нагрівання і охолодження повітря в теплообмінних агрегатах (апаратах)
Нагрівання повітря
відбувається в результаті його контакту
з сухою нагрітою поверхнею. При цьому
температура повітря підвищується за
рахунок явної теплоти і нагрівання
відбувається без зміни вологовмісту
та зображається в
діаграмі вертикальним відрізком, який
паралельний до осі ординат, рис. 3.8
(відрізок 1-2).
Кількість теплоти, що необхідна для нагрівання повітряного потоку витратою G (кг/год) від стану 1 до стану 2 визначається за формулою:
, кДж/год (3.20)
де І1 і І2 – тепловміст повітря відповідно в т.1 і 2 (рис. 3.8).
d
Рис. 3.8. Процеси нагрівання і охолодження повітря в I-d діаграмі
При аналітичному обрахуванні кількість теплоти
, кДж/год
де
– масова теплоємність вологого повітря,
кДж/(кг·К);
і
-
температури повітря в т.2 і 1;
– вологовміст повітря, г/кг.с.пов .
За незначного
вологовмісту
кг/кг.с.пов) витратою теплоти на нагрівання
водяної пари, що міститься в повітрі,
можна нехтувати. Тоді
,
кДж/год . (3.21)
Зауважимо, що при
точних обрахуваннях, якщо задана об’ємна
витрата вологого повітря в м3/год,
її потрібно перевести в масову витрату
і виділити частину сухого повітря з
загальної витрати. Однак за невисоких
температур (до 25 оС)
навіть при
густина вологого повітря і сухої його
частини відрізняються незначно і тому
допускається приймати (при практичних
обрахуваннях) масову витрату вологого
повітря і сухої її частини однаковими.
При охолодженні
повітря в результаті контакту з сухою
холодною поверхнею процес відбувається
при
і скерований вниз від т.1 (рис. 3.8) до т.3.
Процес охолодження повітря, коли при
теплообміні він віддає тільки явну
теплоту, може протікати до стану, якому
відповідає т.4 (перетин променя
з лінією
).
Температура т.4 відповідає температурі
точки роси повітря. За дальшого пониження
температури водяна пара, що міститься
в повітрі,
скраплюється (конденсується) і зміна
тепловологісного стану повітря
відбувається по лінії
,
наприклад до т.5. Процес охолодження по
лінії
пов’язаний з відведенням від повітряного
потоку не тільки явної, але і прихованої
теплоти конденсації водяної пари
(кількість конденсату рівна
,
г/год). Величина прихованої теплоти
конденсації незначна.
3.6.2. Адіабатичне зволоження повітря [2]
Тонкий шар води
або дрібні її краплини при контакті з
повітрям набувають температуру, що
відповідає температурі мокрого термометра
.
При контакті повітря з водою, яка має
таку ж температуру, відбувається процес
адіабатичного зволоження повітря. В
цьому процесі ентальпія повітря
залишається практично незмінною, тобто
.
Зміна стану повітря, якому відповідає
т.1 (рис.3.9), при контакті його з водою з
температурою
,
відбувається по лінії
,
наприклад до т.2, якщо повітря вбирає
(асимілює)
вологи
на 1 кг сухої частини вологого повітря.
Граничному стану повітря, при його
повному насиченні водяною парою,
відповідає т.3 перетину лінії
з кривою
.
Для адіабатичного
зволоження повітря часто використовують
камеру зрошення, в якій розпорскують
рециркуляційну воду з піддона цієї ж
камери. Вода, перебуваючи в безперервному
контакті з повітрям, набуває температуру,
що близька
повітря. Деяка незначна кількість води
(1…3 %) випаровується і зволожує повітряний
потік, що протікає через камеру. Реальний
процес зволоження відхиляється дещо
вверх від лінії
(в результаті внесення в повітряний
потік ентальпії води при її випаровуванні,
яка при
не рівна нулю), але це відхилення незначне
і його можна не враховувати.
Процеси адіабатичного
зволоження, які протікають при
,
можна розрахувати за наближеною формулою
, (3.21)
де
–
зміна температури повітря при зміні
його вологовмісту на
.
Рис. 3.9. Схема процесів адіабатичного і ізотермічного зволоження повітря
в I-d діаграмі