4 Питання

Система органів державної влади

Органи державної влади утворюють певну систему, яка харак­теризується функціональною та організаційною єдністю. Єдність системи органів державної влади обумовлена їхніми соціальним призначенням і метою діяльності. Органи державної влади відображають єдність інтересів і волі народу, яку вони покликані реа­лізувати. Функціональна єдність системи органів державної вла­ди передбачає спільність їхніх завдань і функцій, у процесі їх реалізації вони діють спільно, тісно взаємодіють між собою. Ор­ганізаційна єдність системи органів державної влади виявляється в тім, що одні органи обираються або призначаються іншими, одні керують діяльністю інших, одні підзвітні та підконтрольні іншим тощо. Стаття 6 Конституції України, закріплюючи принцип поділу влади, згідно з яким державна влада в Україні здійснюється на за­садах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, визначила також і відповідні види органів у системі органів державної влади України: органи законодавчої, виконавчої та судової влади. Кож­ний із цих видів (незважаючи на спільні риси: статутно-правовий характер, участь у реалізації завдань і функцій держави, державно-владний характер повноважень, загальні принципи організації та діяльності тощо, які обумовлюють єдність системи органів держа­вної влади України), характеризується специфічними ознаками (об'ємом компетенції, порядком формування, організаційними і правовими формами діяльності тощо) і являє собою її відповідну підсистему (систему нижчого рівня). Своєю чергою, окремі підсис­теми системи органів державної влади (зокрема органи виконавчої та судової влади) можуть мати окремі ланки, які визначаються за різними критеріями - функціями, характером компетенції, терито­рією діяльності тощо. Органи законодавчої влади в демократичних державах - це представницькі законодавчі органи - народні (національні) пред­ставництва або легіслатури, які утворюються шляхом вільних і загальних виборів. Вони виражають волю всього народу, і їхньою основною функцією згідно з принципом поділу влади є законо­творчість. Згідно зі ст. 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Конституювання Верховної Ради України як єдиного органу зако­нодавчої влади не означає, що закони в Україні можуть приймати­ся лише цим органом. Законодавча влада може здійснюватися на­родом України не тільки через своїх представників у Верховній Раді, а й безпосередньо - всеукраїнським референдумом,- хоча практики проведення законодавчого референдуму в Україні ще немає. Органи виконавчої влади відповідно до принципу поділу влади утворюються для здійснення виконавчої та розпорядчої діяльності з керівництва господарською, соціально-культурною та адмі­ністративно-політичною сферами життя суспільства . До системи органів виконавчої влади Конституція України відносить насампе­ред Кабінет Міністрів України - вищий орган у цій системі. Кабі­нет Міністрів України спрямовує і координує роботу інших орга­нів виконавчої влади: а) центральних- міністерства, державних комітетів (держав­них служб) і центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом; б) місцевих - місцевих державних адміністрацій, місцевих ор­ганів міністерств, державних комітетів та інших центральних ор­ганів виконавчої влади. Специфічними рисами органів виконавчої влади є те, що вони: по-перше, формуються призначенням; по-друге, здійснюють особливий вид діяльності - виконавчу і розпорядчу діяльність, спрямовану на виконання Конституції та законів України, актів Президента України як безпосередньо, так і шляхом адміністративної правотворчості; по-третє, здійснюють діяльність на засадах поєднання єдино­начальності й колегіальності. Органи судової влади - суди відповідно до принципу поділу влади здійснюють судову владу шляхом конституційного, цивіль­ного, кримінального та адміністративного судочинства. Конститу­ція України до системи судових органів відносить суди загальної юрисдикції (ст. 125 Конституції України) та Конституційний Суд України (ст. 147 Конституції України). Специфічними рисами орга­нів судової влади є те, що вони: по-перше, провадять особливу юрисдикційну діяльність -правосуддя. Ця діяльність має правоохоронний характер, вона спрямована на охорону від будь-яких зазіхань на закріплені Конституцією України засади конституційного ладу, права і сво­боди людини і громадянина, права інститутів громадянського су­спільства; по-друге, суди - це завжди колегіальні органи; по-третє, свою діяльність суди провадять в особливих процесу­альних формах із дотриманням специфічних принципів - гласності в розгляді справ, змагальності й рівноправ'я сторін тощо. Особливе місце в системі органів державної влади України посідає Президент України. Конституція України безпосередньо не відносить Президента України до якоїсь певної гілки влади (законодавчої, виконавчої чи судової) і закріплює його статус як глави держави, що дає можливість зробити висновок про особли­вий характер президентської влади як специфічної самостійної гілки влади (представницької за Б. Констаном). Проте це не озна­чає, що Президент України стоїть над усіма іншими гілками вла­ди, які мали б бути йому підпорядковані. Здійснюючи функції глави держави, Президент України бере участь у формуванні ін­ших гілок влади (наприклад, призначає позачергові вибори до Верховної Ради, призначає персональний склад Кабінету Мініст­рів України і третину суддів Конституційного Суду України) і взаємодіє з ними. Конституція України наділяє Президента Укра­їни певними владними повноваженнями стосовно до органу законодавчої влади - Верховної Ради України та органів вико­навчої влади. Але ці повноваження є необхідними елементами «системи стримувань і противаг», яка забезпечує необхідний баланс влади і передбачає відповідні контрольні повноваження і щодо Президента України, наприклад, право Верховної Ради України усувати Президента України з поста в порядку імпічмен­ту (ст. 111). Особливу групу органів державної влади, які також безпосеред­ньо не входять до законодавчої, виконавчої чи судової гілок влади, становлять органи прокуратури. Згідно зі ст. 121 Конституції України Прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; 3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять опе-ративно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів під час виконання судових рішень у кримінальних справах, а також під час застосування ін­ших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, який призначається на посаду строком на п'ять років за згодою Верховної Ради України та звільняється з посади Президентом України (ст. 122 Конституції України). При цьому Верховна Рада України може висловити недовіру Генеральному прокуророві Ук­раїни, яка має наслідком його відставку з посади. Та обставина, що органи прокуратури не віднесені безпосе­редньо до однієї з трьох гілок влади, дає підстави трактувати їх як державні органи, що не належать до органів державної влади . Такий підхід, на нашу думку, є недоцільним з огляду як на досить проблематичну відмінність понять «орган державної вла­ди» і «державний орган», так і з урахуванням того факту, що орга­ни прокуратури наділені державно-владними повноваженнями та беруть певну участь у функціонуванні судової гілки влади. * * * Відповідно до конституційних положень система органів дер­жавної влади України будується на засадах принципу поділу вла­ди. При цьому в основу класифікації органів державної влади по­кладено вид (форму) державної діяльності, здійснювану тим чи іншим органом. їхня класифікація, як відомо, в літературі та чин­ному законодавстві здійснюється й за іншими критеріями.

Крім терміна «орган державної влади», в Конституції України використовується також термін «державні установи», яким позна­чається сукупність установ, здебільшого соціально-культурного призначення, що перебувають у державній власності. Це, зокрема, відповідні освітні заклади, установи охорони здоров'я, кінотеатри, театри, бібліотеки, клуби, палаци культури тощо. Наприклад, під установами охорони здоров'я в законодавстві України розуміють­ся підприємства, установи та організації, завданням яких є забез­печення різноманітних потреб населення в галузі охорони здоров'я (ст. З Основ законодавства України про охорону здоров'я від 19 листопада 1992 p.). Класифікація органів державної влади України

Критерій класифікації	Види органів
1.Спосіб формування	1) виборні (Президент України, Верховна Рада України); 2) такі, що призначаються (Кабінет Міністрів України, органи прокуратури)
2.Територіальний мас­штаб діяльності	1) вищі (Президент України, Верховна Рада Украї­ни, Кабінет Міністрів України, Конституційний Суд України, Верховний Суд України) і цент­ральні (міністерства, державні комітети); 2) місцеві (місцеві державні адміністрації, місцеві суди загальної юрисдикції)
3.Характер компетен­ції	1) загальної компетенції (Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів Украї­ни, місцева державна адміністрація); 2) галузевої компетенції (Міністерство вугільної промисловості, Державний комітет лісового гос­подарства);