4 Фінансові відносини в сільському господарстві.

В умовах ринової економіки, до якої Україна прагне перейти , кожна галузь , підприємство мають самі дбати про самоокупність свого виробництва. В тому скрутному становищі , в якому перебуває Україна , сільському господарству важко сподіватися на підтримку збоку бюджету , як це робиться в усіх розвинених країнах світу і деяких країнах що розвиваються.

Розглянемо проблему саме валютної самоокупності сільського господарства.

За рахунками міністерства сільського господарства та продовольства України у 1994 році АПК України потребував промислової продукції на 3049,6 млн доларів США. Певну частину її треба було імпортувати. Переважну більшість імпортної продукції становить продукція паливно-енергетичного комплексу. Її питома вага дорівнює 75,9 % ( 6809,6 млн доларів США). Тому необхідно достатньо докладніше розглядати проблему сільськогосподарської продукції саме з точки зору споживання продукції паливно-енергетичного комплексу. В свою чергу вона розподіляється на продукцію нафто-газової, хімічної та нафто-хімічної промисловості , з одного боку, і на інше паливо з другого.

Витрати сільського господарства на продукцію першого виду, тобто на нафто-газові енергоносії, становить 393,6 млн крб , тоді як витрати на інше паливо - тільки 17,4 млн крб. тому далі ми будемо розглядати окупність витрат тільки на бензин та дизельне пальне.

Оскільки технологія сільськогосподарського виробництва змінюється дуже повільно, для нашого аналізу можна використати дані роки 1985, коли в річному звіті с/гш підприємства ще надавалися діні про споживанння бензину та дизельного палива в вартісному вирішенні. В 1994 році на потреби сільськогосподарського виробництва булдо використано дещо менше пального : дизельного палива 3856,3 тис тонн, бензину 1677,6 тис тонн.

За методикою кожне сільськогосподарске або переробне підприємство може зробити оперативні розрахунки і вибрати найвигідніший для себе вид експортної продукції та спосіб її реалізації.

5 Сільське господарство на початку ххі століття.

В 1991 році була Україна стала незалежною державою. Світ визнав Україну як державу , але в Україні ще досі не було створено сприяливого механізму сільського господарства. Найголовніші цьому причина ігшнорування державного регулювання , як елемент управління в умовах ринку та політичне протистояння.

Нарешті з'явилась програма "Україна 2010” . Звичайно їй ще належить пройти певні узгодження і доопрацювати , але будемо сподіватися , що "Україна 2010” стане дорогою для агропромислового комплексу , яка виведе його на відчутно новий економічний рівень.

Поряд із зазначеною програмою інші структури та установи також вдалися до розробок рятівних програм для АПК.

Державна програма не повинна рясніти кількісними параметрами. Державі належить забезпечити її виконання і насамперед визначити в ній місце і роль людини.

Сприятливий клімат для сільського господарства створити неможливо без включення землі у економічно- вартісний оборот країни. Ігшнорування цієї істини зробило село внутрішньою колонією держави.

На часі і розв'язання проблеми перетності відносин сільського господарства з іншими секторами національної економіки. Це дасть змогу нормалізувати взаємовідносини господарських структур з бюджетно-кредитною сферою, підняти продуктивність сільського господарства, зробити його кредитоспроможним.

Зараз спільним завданням для органів влади місцевого самоврядування та об'єднань громодян є забезпечення її виконання в найкоротші терміни.

Головне це незволікати з організацією виконання програми, тоді вона стане реальністю, а не декларацією чергшових намірів.