3. Виробничий план діяльності підприємства
Цей розділ є основою бізнес-плану, оскільки він характеризує виробничу діяльність підприємства.
Розпаювання земель та надання права кожному члену сільськогосподарського підприємства безперешкодного виходу з підприємства зумовлює перегляд складу земельних угідь (табл. 5).
Слід проаналізувати, скільки розпайовано земель, яка її кількість залишилась у резервному фонді, фонді запасу, скільки членів вийшло із господарства і приєднали свої паї до присадибних ділянок і господарюють самостійно, скільки передали в оренду фермерським господарствам, який середній земельний пай, яка орендна плата за землю, як вона виплачується.
Таблиця 5
Землекористування (склад і площа земельних угідь
|
№ п/п |
Назва угідь |
Наявність, га |
||
|
200 р. |
200 р. |
200 р. |
||
|
1. |
Загальна площа земель у власності і користуванні, всього |
|
|
|
|
2. |
Сільськогосподарські угіддя |
|
|
|
|
3. |
в т.ч. рілля |
|
|
|
|
4. |
багаторічні насадження |
|
|
|
|
5. |
сіножаті |
|
|
|
|
6.- |
пасовища |
|
|
|
|
7. |
Площа лісів |
|
|
|
|
8. |
Ставки і водойми |
|
|
|
|
9. |
Інші земельні угіддя |
|
|
|
|
10. |
Із загальної площі ріллі передано в оренду |
|
|
|
|
11. |
Площа ріллі, що перебуває в оренді |
|
|
|
Основні умови землекористування:
Далі необхідно привести планову структуру посівних площ на основі існуючої структури за 3-5 років (фактичні дані про структуру посівних площ беруть із річного звіту господарства (табл. 6).
Відповідно до спеціалізації господарства проектується певна система сівозмін. В бізнес-плані необхідно привести схеми сівозмін, а також аналіз дотримання вимог організації сівозміни з врахуванням можливого вилучення окремих ділянок (паїв).
Якість розробки бізнес-плану багато в чому залежить від ступеня обґрунтування урожайності с.-г. культур. Планування урожайності базується на основі досягнутого рівня за 3-5 років і запланованих заходів (табл.7).
Намічену на перспективу урожайність необхідно обґрунтувати агроекономічними розрахунками. Обґрунтування прибавки врожаю з 1 га посіву с.-г. культур здійснюється в таблиці 8, до граф 2 і 3 переносяться дані граф 5 та 6 таблиці 7, а у графі 4 показується прибавка врожаю. Прибавка врожаю може бути отримана за рахунок освоєння сівозміни, запровадження нових сортів, використання хімічних засобів захисту рослин від шкідників та бур'янів, від використання добрив, впровадження інтенсивних технологій.
Таблиця 6
Структура посівних площ сільськогосподарських культур
|
Сільськогосподарські культури |
20___р. |
20___р. |
20___ р. |
В серед-ньому за 3 роки |
Проект 20__ р. |
|||||
|
|
га |
% |
га |
% |
га |
% |
га |
% |
га |
% |
|
Зернові - разом |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
в т.ч.: озимі зернові - разом |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
з них: озима пшениця |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
озимий ячмінь |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
озиме жито |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ярі, зернобобові та кукурудза на зерно - разом |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
з них: овес |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ярий ячмінь |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
просо |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
гречка |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
горох |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
кукурудза на зерно |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Технічні - разом |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
в т.ч. соняшник |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
цукрові буряки |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Картопля, овочі, баштанні - разом |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
в т.ч. кормові коренеплоди |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Кукурудза на силос і з.к. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Однорічні трави - разом |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
з них: на сіно |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
на зелений корм |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Багаторічні трави - разом |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
з них: на сіно |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
на зелений корм |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Кукурудза на силос |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Кукурудза на зелений корм |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Всього посівів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ттттт
Таблиця 7
Планування урожайності с.- г. культур (ц з 1 га)
|
Культура |
Фактична урожайність |
в середньому за 3 роки |
Проектна урожайність на рік освоєння проекту |
||
|
200__ р. |
200__ р. |
200__ р. |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Примітка: урожайність побічної продукції з гектара визначається за співвідношенням урожайності основної і побічної продукції, що виражається такими коефіцієнтами: солома і полова озимих культур 1:1; солома і полова ярих культур 14:0,85; стебла кукурудзи повної стиглості 1:1,5; гичка цукрових буряків 1:0,4.
Таблиця 8
Обґрунтування прибавки урожаю з 1 га посіву с.-г. культур
|
|
Урожайність, ц/га |
Прибавка урожаю в ц з 1 га здійснюється за рахунок: |
||||||
|
Культури |
проектна |
фактична за 3 роки |
прибавка |
освоєння сівозміни |
запровадження нового сорту (гібриду) |
хімічного захисту |
добрива |
зрошення |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Практично для всіх галузей АПК одним із головних шляхів підвищення рентабельності виробництва є різке скорочення витрат на виробництво і реалізацію продукції. Собівартість продукції є узагальненим показником, який характеризує всі сторони виробничої діяльності господарства.
Найбільш правильним методом планування собівартості на перспективу є метод, заснований на використанні нормативів прямих витрат на 1 га посіву.
Розрахунки нормативної собівартості основної і побічної продукції здійснюються на основі приведених в таблиці 9 нормативів витрат.
Таблиця 9
Розрахунок нормативної собівартості 1 ц продукції
|
Показники |
Озима пшениця |
Озиме жито |
Ячмінь |
горох |
Овес |
вика |
просо |
Гречка |
Кукурудза |
Цукрові буряки |
Соняшник |
соя |
Кормовий буряк |
кукурудза на силос |
Багаторічні трави |
|
|
сіно |
зелений корм |
|||||||||||||||
|
Площа, га |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Урожайність, ц/га: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
основної |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
побічної |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Валовий збір, ц . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Фізична маса |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Залікова маса |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Побічної продукції |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Нормативні витрати на 1 га: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
затрати праці, л.-год. |
19 |
15,4 |
7,5 |
8,5 |
12,2 |
11,9 |
9,9 |
7,5 |
8 |
428 |
6,8 |
21 |
566 |
11,2 |
6,5 |
4,2 |
|
оплата праці, грн. |
31 |
24,7 |
22,6 |
24,7 |
19,5 |
20,5 |
18 |
20,3 |
13,2 |
565 |
10,9 |
34,2 |
719 |
21,3 |
11,3 |
9,4 |
|
насіння |
125 |
80 |
80 |
300 |
45 |
45 |
20 |
100 |
125 |
320 |
54 |
250 |
150 |
120 |
120 |
120 |
|
добрива |
278 |
105 |
105 |
140 |
35 |
20 |
35 |
70 |
250 |
380 |
70 |
105 |
250 |
70 |
55 |
55 |
|
засоби захисту |
125 |
85 |
102 |
115 |
0 |
0 |
85 |
0 |
165 |
582 |
118 |
125 |
275 |
52 |
0 |
0 |
|
амортизація |
78 |
71 |
81 |
80 |
69 |
80 |
79 |
85 |
80 |
155 |
74 |
95 |
112 |
65 |
55 |
29 |
|
поточний ремонт |
65 |
59 |
65 |
72 |
54 |
72 |
73 |
77 |
66 |
112 |
63 |
74 |
105 |
54 |
38 |
22 |
|
орендна плата |
119 |
119 |
119 |
119 |
119 |
119 |
119 |
119 |
119 |
119 |
119 |
119 |
119 |
119 |
119 |
119 |
|
ПММ |
148 |
94 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
автотранспорт |
25 |
19 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
електроенергія |
5 |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
страхові платежі |
17 |
14 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
інші затрати |
5 |
9 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Продовження таблиці 9
|
Показники |
Озима пшениця |
Озиме жито |
Ячмінь |
горох |
Овес |
вика |
просо |
Гречка |
Кукурудза |
Цукрові буряки |
Соняшник |
соя |
Кормовий буряк |
кукурудза на силос |
Багаторічні трави |
|
|
сіно |
зелений корм |
|||||||||||||||
|
затрати на організацію і управління |
56 |
38 |
45 |
45 |
34 |
26 |
24 |
22 |
38 |
74 |
35 |
21 |
67 |
34 |
26 |
22 |
|
Всього затрат на 1 га |
1096 |
733 |
788,1 |
1068,9 |
536,7 |
552,4 |
611,9 |
628,8 |
1018 |
3254 |
715 |
1040 |
2787 |
731,5 |
640 |
501,4 |
|
з них на побічну продукцію |
22 |
18 |
18 |
30 |
15 |
18 |
18 |
0 |
0 |
37 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
Нормативна собівартість 1 ц продукції: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
основної |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
побічної |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Для визначення валового збору після доробки із урожаю в первісно оприбуткованій масі віднімають мертві відходи, або фізичну забрудненість для буряків, які складають у відсотках від валового збору: озимі - 3%; горох і вика - 4%; просо -3,5%; гречка - 8,5%; ячмінь -2%; овес - 2,5%; цукрові, кормові і столові коренеплоди - 8%; соняшник -6%.
Собівартість 1 ц продукції культур, що дають один її вид, визначаються шляхом ділення всіх затрат по нормативу на 1 га на урожайність з 1 га.
При обчисленні собівартості по культурах, які дають декілька видів продукції", необхідно:
-
По зернових культурах з загальних витрат зняти витрати на солому, сухі стебла кукурудзи і отриману суму розділити на вагу зерна в заліковій масі. Затрати на збір і транспортування та скиртування соломи, або збір, транспортування сухих стебел кукурудзи до місця їх збирання, або згодовування та інше розділити на валовий збір побічної продукції.
-
Собівартість 1 ц насіння соняшника визначається діленням загальних витрат на вагу продукції у заліковій масі.
-
Собівартість 1 ц цукрових та кормових буряків визначається діленням витрат на виробництво продукції у заліковій масі за мінусом нормативних витрат на збирання транспортування та інше гички.
-
При обчисленні собівартості продукції багаторічних трав на насіння загальні витрати по усіх видах продукції розподіляються пропорційно валовому збору умовної продукції. Для її обчислення використовуються такі коефіцієнти: насіння - 75, соломи - 0,3.
Собівартість побічної продукції визначається діленням нормативних витрат на 1 га на її урожайність.
Визначивши собівартість 1 ц, необхідно визначити матеріально-грошові витрати на всю продукцію, для чого потрібно перемножити собівартість 1 ц на валове виробництво продукції у масі після доробки (табл.10).
Для виконання розрахованого завдання по отриманню продукції, господарство повинно бути забезпечене необхідними оборотними засобами і в першу чергу насінням, засобами захисту рослин, добривами, технікою, ПММ, запасними частинами для ремонту техніки та інше. На їх придбання будуть використані як власні так і залучені кошти у вигляді коротко та довготермінових кредитів. З цією метою в бізнес-плані розраховують загальну їх потребу та вартість.
Таблиця 10
Виробництво і собівартість продукції рослинництва на перспективу
|
Культури |
Площа, га
|
Збір продукції, ц |
Собівартість продукції |
||||
|
|
з 1 га |
всього у масі |
1 ц,грн. |
всього, тис. грн.
|
|||
|
первісно оприбуткованій |
після доробки |
основної |
побічної |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Для розрахунку потреби в насінні (розрахунок потреби в насінні та його вартість табл.. 11) необхідно визначити науково обґрунтовану норму висіву (додаток 1) і перемножити на розмір посівної площі (табл. 6). Потреба в насінні покривається за рахунок власного насіння, яке є в наявності на початок планового року, закупленого та одержаного від обміну.
Купівля насіння планується на насіннєві ділянки, при впровадженні і розмноженні елітного насіння високоврожайних сортів, насіння культур, яке не вирощується в даному господарстві (цукрових буряків, кукурудзи першого покоління тощо). Вартість насіння приведено в додатках 2, 3.
Вартість насіння власного виробництва оцінюється за собівартістю, вказаною у річному звіті господарства за попередній рік.
Вартість насіння, одержаного від обміну, визначається шляхом множення ціни 1 ц насіння на кількість центнерів, одержаних від обміну, закупленого по цінах їх придбання з включенням витрат на доставку в господарство.
Примітка: витрати на доставку насіння від обміну необхідно брати в дві сторони, тобто на обмін везуть власне насіння, а в зворотну сторону насіння, яке поміняли.
Витрати ж на доставку закупленого насіння розраховуються тільки на перевезення в одну сторону.
Шляхом додавання кількості власного, закупленого і одержаного від обміну насіння і його вартості та діленням загальної вартості всього насіння на його кількість визначають середню ціну 1 ц.
Для виконання розрахованого завдання по отриманню продукції, господарство повинно бути забезпечене необхідними оборотними засобами і в першу чергу насінням, засобами захисту рослин, добривами, технікою, ПММ, запасними частинами для ремонту техніки та інше. На їх придбання будуть використані як власні так і залучені кошти у вигляді коротко та довготермінових кредитів. З цією метою в бізнес-плані розраховують загальну їх потребу та вартість.
Для розрахунку потреби в насінні (розрахунок потреби в насінні та його вартість табл.. 11) необхідно визначити науково обґрунтовану норму висіву (додаток 1) і перемножити на розмір посівної площі (табл. 6). Потреба в насінні покривається за рахунок власного насіння, яке є в наявності на початок планового року, закупленого та одержаного від обміну.
Купівля насіння планується на насіннєві ділянки, при впровадженні і розмноженні елітного насіння високоврожайних сортів, насіння культур, яке не вирощується в даному господарстві (цукрових буряків, кукурудзи першого покоління тощо). Вартість насіння приведено в додатках 2, 3.
Вартість насіння власного виробництва оцінюється за собівартістю, вказаною у річному звіті господарства за попередній рік.
Вартість насіння, одержаного від обміну, визначається шляхом множення ціни 1 ц насіння на кількість центнерів, одержаних від обміну, закупленого по цінах їх придбання з включенням витрат на доставку в господарство.
Примітка: витрати на доставку насіння від обміну необхідно брати в дві сторони, тобто на обмін везуть власне насіння, а в зворотну сторону насіння, яке поміняли.
Витрати ж на доставку закупленого насіння розраховуються тільки на перевезення в одну сторону.
Шляхом додавання кількості власного, закупленого і одержаного від обміну насіння і його вартості та діленням загальної вартості всього насіння на його кількість визначають середню ціну 1 ц.
Таблиця 11