
- •1. Дайте загальну характеристику надзвичайних ситуацій, що мали місце в Україні протягом останніх років.
- •3. Дайте характеристику першої і другої Женевської конвенції.
- •4. Дайте характеристику третьої Женевської конвенції.
- •7. Опишіть спеціальний міжнародний знак для обладнання споруд, що несуть у собі небезпечні сили. Опишіть міжнародний розпізнавальний знак цо.
- •8. Дайте визначення, сферу застосування, висвітліть завдання та терміни цо згідно з Женевськими конвенціями.
- •Державна система цивільної оборони України.
- •11. Що складає систему цивільної оборони і яке основне завдання цивільної оборони України.
- •12. Який проводиться комплекс заходів по захисту населення від наслідків стихійного лиха, аварій, катастроф, вибухів, пожеж.
- •13. Як організовується робота штабу цивільної оборони, та на що направлена його робота.
- •15. Вкажіть основні сили Цивільної оборони, вкажіть як і де вони створюються, їх призначення та основні завдання.
- •16. Назвіть основні принципи діяльності військ цо, їх права й обов’язки.
- •18. Вкажіть як проводиться комплектування військ цо та з чийого дозволу, кому підпорядковуються
- •19. Які основні завдання спеціалізованих формувань.
- •20. Постійні комісії з надзвичайних ситуацій, їхня мета , завдання, права та склад.
- •21. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру-дата створення, основні завдання, рівні та режими функціонування.
- •22. Опишіть основні напрямки стратегії техногенної безпеки в найближчий час, напрямки дії та назвіть глобальні проблеми людства.
- •23. Дайте визначення термінів класифікації надзвичайних ситуацій згідно постанови кабінету Міністрів 1099.
- •24. Принципи захисту населення і території у разі загрози та виникнення нс.
- •25. Які основні завдання захисту населення і територій під час нс.
- •26. В чому заключається державне регулювання та контроль захисту населення і територій
- •27. Яке призначення і які є види захисних споруд.
- •29. Що відноситься до засобів радіаційно-хімічного захисту
- •30. Використання засобів індивідуального захисту
- •31. Захист від сильнодіючих отруйних речовин
- •32. Організація евакуаційних заходів.
- •33. Медичний захист у нс.
- •34. Оповіщення населення про загрозу стихійних лих, великих аварій (катастроф)
- •35. Дайте характеристику, та охарактеризуйте порядок роботи приладів хімічної та радіаційної розвідки.
- •36. Дайте характеристику, та охарактеризуйте порядок роботи приладів дозиметричного контролю.
- •37. Хто несе відповідальність за організацію цо на об'єкті та чим це регламентовано?
- •38.В чому сутність рятувальних та інших невідкладних робі г, що до них відноситься?
- •40. Організація і проведення рінр При аварії на хно з викидом (виливом) сильнодіючих отруйних речовин (сдор).
- •41. Організація і проведення рінр в осередках комбінованого ураження.
- •42. Особливість аварійних робіт в районах стихійного лиха.
- •43. Забезпечення проведення рятувальних та інших не відкладних робіт
- •44.Забезпечення радіаційно-хімічного захисту
- •45. Матеріальне забезпечення, технічне забезпечення, медичне забезпечення.
- •46. Заходи безпеки при проведенні рінр
- •47. Перерахуйте основні пункти комплексу заходів спрямованих на життєзабезпечення населення у надзвичайних ситуаціях.
- •49. Як необхідно вирішувати питання організації медичного обслуговування населення, ритуальні послуги, торгівельного обслуговування,
- •50. Як проводяться протиепізоотичні заходи по захисту сільськогосподарських тварин.
- •51. Як проводяться захист продуктів харчування та води .
- •52. Розкрийте сутність спеціальної обробки та дайте визначення її складових.
- •53. Як проводиться часткова санітарна обробка.
- •54. Як проводиться повна санітарна обробка та дезактивація.
- •55. Як проводиться дегазація, дезінфекція?
- •56. На основі чого розробляється план заходів по цо, що вони визначають, якими користуються вихідними даними, коли коригується.
- •57. Які головні завдання навчання по цо, яка система його організації по категоріях.
- •58. Планування та облік підготовки з цо на об'єкті господарської діяльності.
- •59. Основи радіаційної обстановки.
- •60. Організація і проведення рінр при аварії на хно з викидом (виливом) сильнодіючих отруйних речовин (сдор).
- •61. Оцінка інженерної обстановки.
- •62. Прогнозування та оцінка пожежної обстановки на об’єктах.
- •63.Сутність стійкості роботи об'єктів господарської діяльності та основні шляхи її підвищення.
- •64. Вимоги норм проектування Інженерно-технічних заходів у цивільній обороні
- •66. Організація проведення досліджень з оцінки стійкості об’єкта
51. Як проводяться захист продуктів харчування та води .
Захист продуктів харчування та води досягається шляхом ізоляції їх від зовнішнього середовища. В домашніх умовах продукти харчування затарюються у поліетиленові мішечки, в ящики ущільнені плівкою, клейонкою, в посуд із щільно пригнаними кришками та ставляться у холодильник або шафу для продуктів. Вода зберігається у герметичній тарі або посуді, який щільно закривається.
Ретельно загерметизуйте приміщення (будинок, квартиру), підвал, де зберігаються різні овочі. Якщо ви проживаєте у сільській місцевості, то крім герметизації та посилення захисних властивостей приміщень будинку та підвалу потурбуйтеся про створення захисних запасів продуктів у будинку (на кухні).
Для захисту води у колодязі (криниці): збудуйте навіс або будку із щільно підігнаних дощок, шахту колодязя закрийте герметичною кришкою; навколо колодязя влаштуйте „глиняний замок" шириною 1,5—2 м і глибиною 0,5 м. Глину втрамбуйте з ухилом 1-2°. На глину насипається шар піску, гравію або землі. Глиняний „замок" захищає від попадання заражених стічних та ґрунтових вод.
Зерно, муку та інші сипкі продукти необхідно зберігати в ящиках (засіках) із щільно закритими кришками (брезентом, клейонкою). Овочі що залишилися у полі уложити в бурти, закрити матами (соломою) та засипати шаром землі.
52. Розкрийте сутність спеціальної обробки та дайте визначення її складових.
Спеціальна обробка — складова частина ліквідації наслідків радіаційного, хімічного, бактеріологічного забруднення і проводиться з метою відновлення готовності техніки, транспорту і особового складу формувань до виконання своїх завдань з проведення рятувальних робіт.
Спеціальна обробка включає:
— санітарну обробку особового складу;
— дезактивацію;
— дегазацію;
— дезінфекцію.
Санітарна обробка — ліквідація з особового складу радіоактивних речовин, знешкодження та видалення ОР і БЗ.
Дезактивація — знищення РР із забруднених поверхонь до допустимих розмірів зараження, безпечних для людини.
Дегазація — знешкодження забруднених об'єктів шляхом руйнування (нейтралізації) чи знищення отруйних речовин.
Дезінфекція — знищення заразних мікробів і руйнування токсинів на об'єктах, які були заражені.
Дезінсекція — знищення комах і кліщів.
Дератизація — знищення гризунів.
Залежно від обставин, часу, засобів спеціальна обробка поділяється на часткову і повну.
Часткова спеціальна обробка проводиться силами особового складу І формувань і населення самостійно. Повна спеціальна обробка проводиться силами штатних невоєнізованих формувань.
53. Як проводиться часткова санітарна обробка.
Часткова санітарна обробка проводиться особовим складом формувань, робітниками і службовцями об'єктів, населенням в усіх випадках, коли встановлений факт радіоактивного, хімічного або біологічного забруднення.
Вона може проводитися багаторазово, без зупинки виконання завдання, за розпорядженням командира (начальника), а населенням — самостійно. При зараженні РР обробка містить у собі механічне видалення РР з відкритим частин тіла, зі слизистих оболонок очей, носа ротової порожнини, одягу, спорядження і одягнутих засобів індивідуального захисту. Вона проводиться після зараження безпосередньо у зоні радіаційного зараження і повторюється після виходу з зони зараження.
При проведенні часткової санітарної обробки у зоні радіоактивного зараження спочатку слід протерти, обмести або обтрусити забруднені засоби захисту, одяг, спорядження і взуття, а потім усунути РР з відкритих частин рук і шиї. При проведенні часткової санітарної обробки на незараженій місцевості дотримуються такої послідовності:
— знімають засоби захисту шкіри і обтрушують їх чи протирають ганчіркою, змоченою водою (дезактивуючим розчином);
— не знімаючи протигаза, обтрушують або обмітають радіоактивний пил з одягу. Коли є можливість, то верхній одяг знімають і витріпують;
— обмивають чистою водою відкриті частини тіла, потім маску протигаза.
— знімають протигаз і старанно миють водою обличчя;
— прополоскують рот і горло.
— при зараженні краплиннорідкими ОР необхідно, не
У жодному випадку не можна користуватися для часткової санітарної обробки шкіри розчинниками (діхлоретан, бензин, спирт), оскільки це посилить важкість ураження (ОР розчиняється у розчинниках, розподіляється на більшій площі, значно легше проходять крізь шкіру).