
- •О.Г. Кучерявий Педагогіка: особистісно-розвивальні аспекти
- •Педагогічна думка і діяльність а.Макаренка як рух до вершин творчої свободи та гуманних ціннісних орієнтирів
- •Література для самостійної роботи
- •1.2. Піднятися до особистості Учителя Сухомлинського
- •Література для самостійної роботи
- •1.3. Гуманізм дидактико-методичної системи в.Ф. Шаталова: аксіологічний підхід
- •Література для самостійної роботи
- •1.4. Характеристика моделі фахівця-педагога
- •1.5. Поняття процесу формування готовності студента до педагогічної діяльності
- •Література для самостійной роботи
- •2.1. Предмет педагогіки як дослідження закономірних зв’язків між цілісним розвитком особистості, її навчанням і вихованням
- •Література для самостійної роботи
- •2.2. Проблема цілей виховання та її розробка в педагогіці
- •Література для самостійної роботи
- •2.3. Поняття процесу цілісного використання можливостей
- •3.1. Психологічний механізм навчання і виховання: єдність розвитку свідомості й самосвідомості особистості
- •Література для самостійної роботи
- •3.2. Найважливіші рушійні сили, етапи й особливості розвитку самосвідомості особистості
- •Література для самостійної роботи
- •4.1. Визначення, зміст, функції, рушійні сили і структура процесу навчання
- •Література для самостійної роботи
- •. Закономірності й найбільш загальні принципи навчання
- •Цілетвірні принципи навчання
- •Змістові принципи навчання
- •Організаційно-методичні принципи навчання
- •Література для самостійної роботи
- •Система методів навчання в історичній ретроспективі й особистісно орієнтованому вимірі
- •Дослідницький метод. Дослідницький метод прямо спрямований на формування в учнів досвіду творчої діяльності, створення умов для розвитку в них творчого мислення в процесі засвоєння знань і вмінь.
- •1. Методи навчання, спрямовані на формування мотивів учіння (розвиток потребнісно- мотиваційної сфери особистості):
- •Література для самостійної роботи
- •4.4. Особистісно-розвивальні потенціали уроку як основної форми організації навчання
- •4.4.1. Проект уроку: психологічні, дидактичні, виховні й організаційні вимоги до нього
- •4.4.2. Проект уроку: конструювання стратегічних (розвивальних і виховних) та освітніх цілей уроку
- •Цілі формування і розвитку мотивів учіння, праці, самовиховання і творчості
- •Особистості учня в засвоєнні
- •4.4.3. Інші вимоги до уроку
- •Література для самостійної роботи
- •4.5. Форми організації навчальної роботи на уроці в особистісно-розвивальній парадигмі навчання
- •Література для самостійної роботи
- •5.1. Пояснювально-ілюстративний тип навчання
- •Література для самостійної роботи
- •5.2. Проблемний тип навчання
- •Література для самостійної роботи
- •5.3. Модульно-розвивальний тип навчання
- •Структура освітнього модуля у вимірах компонентів змісту освіти
- •Література для самостійної роботи
- •6.1. Поняття самоосвіти і структури готовності учня до самоосвітньої діяльності
- •Література для самостійної роботи
- •6.2. Сутність системи практичної готовності до самоосвіти: її організаційно-діяльнісного, процесуально-енергетичного і змістово-методичного компонентів
- •Організаційний компонент
- •Процесуально-енергетичний компонент
- •Змістово-методичний компонент
- •Література для самостійної роботи
- •7.1. Національне виховання як соціально й особистісно значущий феномен: загальна характеристика структури і змісту
- •Література для самостійної роботи
- •7.2. Закономірності й принципи виховного процесу
- •Література для самостійної роботи
- •7.3. Проблема визначення і класифікація методів виховання в педагогіці
- •Література для самостійної роботи
- •8.1. Духовно-моральне ядро змісту виховання
- •Література для самостійної роботи
- •8.2. Зміст виховання: специфіка його національної складової
- •Функції національного аспекту змісту процесу виховання
- •8.1. Функції національної складової змісту виховання
- •Література для самостійної роботи
- •8.3. Естетичний аспект змісту виховання
- •Література для самостійної роботи
- •8.4. Зміст виховання громадянської культури як системної властивості особистості
- •Література для самостійної роботи
- •8.5. Розвивальні потенціали трудового аспекту змісту виховання
- •Література для самостійної роботи
- •8.6. Особливості валео-екологічного компонента змісту виховання як системи
- •8.7. Цінності змісту сімейного виховання у дзеркалі базових, похідних і вищих потреб особистості дитини
- •Література для самостійної роботи
- •8.8. Особистісно-розвивальний аспект змісту виховання: організація самовиховання учня як рушійної сили розвитку його особистості
- •Література для самостійної роботи
- •9.1. Сутність основних понять теорії задачного підходу до вивчення педагогіки: „педагогічна система”, „педагогічна ситуація”, „педагогічна задача” і „педагогічна проблема”
- •9.2. Класифікація педагогічних ситуацій і задач
- •9.3. Технологія аналізу педагогічних ситуацій і розв’язання педагогічних задач
- •Література для самостійної роботи
- •Кучерявий Олександр Георгійович педагогіка:
- •01601 Київ 1, вул.. Терещенківська, 3
9.3. Технологія аналізу педагогічних ситуацій і розв’язання педагогічних задач
Те, що важливо для вихователя,
повинно бути розгорнуто перед ним,
як географічна карта або,
по можливості, як план добре
побудованого міста.
Йоган-Фрідріх Гербарт27
Зміст однієї з перших в історії педагогіки програми аналізу вчинків дітей у різних ситуаціях
|
Програма-алгоритм включає такі дії педагога:
1. Проведення опису вчинку учня:
а) його дій (спрямованість, засоби, результати);
б) його стану (настрій, емоційність, активність);
в) його ставлення до вчителів, колективу, праці, самого себе;
г) його якостей, виявлених у ситуації.
2. Проведення пояснення вчинку:
а) з’ясування його зовнішніх і внутрішніх причин;
б) установлення факту, чи був учинок ненавмисним або навмисним, свідомим або імпульсивним, типовим або нетиповим для учня;
в) з’ясування передбачуваних мотивів учинку
3. Педагогічна оцінка самого вчинку:
а) з’ясування, як і в якому ступені вчинок впливає на формування позитивних або негативних якостей учня;
б) установлення факту, наслідком недостатньої сформованості яких якостей він є (якщо вчинок негативний);
в) з’ясування того, як учинок впливає на інших учнів.
4. Педагогічна оцінка зовнішніх причин учинку:
а) виявлення зовнішніх факторів, які зумовили небажаність або педагогічну доцільність учинку;
б) виявлення ступеня впливу цих факторів на появу конкретного вчинку.
5. Формулювання діагностичного рішення з виходом на педагогічний прогноз.
Загальна схема аналізу педагогічних ситуацій, запропонована Спіріним, орієнтує вчителя на послідовне здійснення таких дій:
1) визначити зміст і сутність педагогічних об’єктів (їх властивостей, якостей і відносин);
2) виявити відносини педагогічних об’єктів (за характером детермінованості й джерелами виникнення):
а) причинно-наслідкові залежності, необхідні й випадкові;
б) функціональні зв’язки;
в) ефективність або неефективність виховного педагогічного впливу;
г) рід виникнення: навмисність або стихійність виникнення події;
3) виявити характер і форми протікання педагогічного процесу:
а) ступінь імовірності й вірогідності подій і фактів;
б) ступінь стійкості педагогічного явища (стійке або нестійке);
в) тимчасові характеристики протікання педагогічного явища (тривалість або короткочасність подій);
г) характер систематичності події (подія регулярна, нерегулярна);
д) силу педагогічного впливу (сильний, слабкий);
4) виявити спрямованість педагогічного процесу:
а) спрямованість із усвідомленням мети вихователем і дітьми;
б) спрямованість із урахуванням можливих відхилень від мети;
в) відсутність певної наміченої мети в учня або педагога.
Для оперативного застосування психолого-педагогічних знань при розв’язанні педагогічних задач рекомендують використовувати таку схему.
Схема розв’язання педагогічних задач
1. Аналіз мікросередовища, в якому спостерігається подія або явище, виконуються конкретні дії.
2. „Переклад” фактів, поданих у конкретній задачі, на мову педагогічних категорій.
3. Виявлення протиріч як джерела розвитку події, явища або дії, які аналізуються; визначення характерних форм і спрямованості цього розвитку.
4. Визначення педагогічних категорій, значущих для розв’язання даної задачі.
5. Висування гіпотези розв’язання задачі.
6. Установлення ряду педагогічних впливів, важливих для розв’язання задачі, й тих впливів, які відбито в її умовах.
7. Виявлення факту, наскільки досягли мети педагогічні впливи, подані в умові задачі.
8. Формулювання положень педагогічної теорії, які вдало або невдало були використані у запропонованій ситуації.
9. З’ясування помилок, допущених педагогом у запропонованій ситуації.
10. Виділення методів, прийомів, форм і засобів педагогічного впливу, адекватних досягненню педагогом позитивного результату в даній ситуації.
11. Визначення „кола” тієї значущої для практичної роботи інформації, яку можна взяти собі „на озброєння”.
12. Формулювання висновків та оцінка задачі з погляду її корисності для практичної діяльності вчителя.
Алгоритм-схема аналізу педагогічних ситуацій в аспекті організації професійного самовиховання
|
Невідкладна потреба більшості студентів у підвищенні ефективності процесу самоформування вмінь системного аналізу педагогічних ситуацій задовольняється за рахунок їх опори на таку алгоритм-схему.
1. Визначте за першими двома показниками (за характером ситуації й спрямованості педагогічних дій на розвиток свідомості й самосвідомості особистості дитини), до яких класів належить відповідна ситуація.
2. Зробіть опис: а) дій педагога (їх спрямованість на забезпечення емоційного переживання учнями конкретних цінностей, своїх учинків і вчинків товаришів, виявлення причин певних учинків, а саме − рис, які „ховаються” за ними; методи й засоби, які використовував педагог; результати); б) дій учнів (їх спрямованість, способи, результати); в) стану дітей і педагога: особливості настрою, емоційності, активності; г) ставлення педагога і дітей до справи, до інших людей і до себе; д) якостей педагога й дітей.
3. Поясніть вчинки педагога й дітей (вкажіть мотиви цих учинків, ступінь їх усвідомленості або імпульсивності, типовості або нетиповості, закономірності або випадковості).
4. Дайте оцінку: а) педагогічної майстерності виконання вчителем певної професійної функції з урахуванням ступеня орієнтації його дій на забезпечення розвитку та єдності свідомості й самосвідомості особистості дитини, рівня розвитку в педагога конкретних професійних компетентностей, ступеня оволодіння ним педагогічною технікою тощо); б) вчинків учнів і рівня розвитку в них моральної самосвідомості (обґрунтуйте, у якій мірі ці вчинки є наслідком самоцінного ставлення до конкретних моральних норм, як вони впливають на формування позитивних або негативних якостей інших учасників ситуації).
5. Сформулюйте узагальнені висновки й зробіть педагогічний прогноз.
Результати практики використання суб’єктами самовиховання цієї алгоритм-схеми аналізу педагогічних ситуацій указують на умови, за яких підвищується її ефективність.
До них належать : а) здатність студента уявити образи педагога або дитини, які зображені в ситуації, а також здатність до співчуття й співпереживання; б) його вміння не зводити акт взаємодії з педагогічною ситуацією тільки до її аналізу за алгоритмом-схемою, а безпосередньо спрямовувати результати такого аналізу на самопізнання, на оцінку рівня своєї готовності правильно розібратися і діяти в наведених обставинах; в) максимальне використання викладачами всіх професійно-саморазвивальних можливостей ситуації.
Питання і завдання
1. Яка загальна схема аналізу педагогічних ситуацій, запропонована Л.Ф.Спіріним?
2. Дайте характеристику схеми розв’язання педагогічної задачі, значущої для оперативного застосування психолого-педагогічних знань у практичних ситуаціях.
3. Вивчіть напам’ять алгоритм-схему, важливу для самоформування студентом умінь системного аналізу педагогічних ситуацій.
4. Проаналізуйте педагогічні ситуації за засвоєним алгоритмом і вкажіть помилки, допущені педагогами:
1. Провівши сина, учня 4-го класу, до школи, мама заквапилася до виходу. Однак її зупинила вчителька: „Почекайте хвилиночку… Вітя, іди сюди, будь ласка, відповідай мені й мамі, доки ти будеш, як ошпарений, гасати по класу й школі на перервах? Як тобі не соромно! Під час уроку ти постійно крутишся, заважаєш Андрію й Соні працювати. А от подивіться, які у Вашого сина невисокі оцінки в журналі… жодного бала вище шести!”.
Мама хлопчика почервоніла й з докором дивилася на сина, а Вітя мовчки стиснув пальці в кулаках у кишенях штанів.
2. Після виконання учнями 5-го класу невеликої самостійної роботи з математики вчитель звертається до них: „Яка у вас вийшла відповідь у першому завданні? У тебе, Олена? Двадцять один? Неправильно! Скажи, Наталка… шістдесят? Неправильно! У тебе, Віктор? Шістнадцять? Неправильно! У кого ж правильна відповідь? У Сергія? П’ятдесят п’ять? Правильно!”.
3. Під час уроку шестикласник Едік енергійно жував жувальну гумку. Учителька зробила йому зауваження, але Едік не реагував. Коли ж у роті в хлопчика з’явилася біла кулька, а потім лопнула, учителька не витримала: „Зараз же геть у куток!” – закричала вона. Простоявши двадцять хвилин у кутку до кінця уроку, Едік відніс щоденник учительці, у якому вона зробила запис: „Шановні батьки, якщо ви не вживете серйозних заходів до сина (сьогодні він зірвав мені урок), я буду змушена писати вашому начальству на виробництво. Попереджаю чесно…” і розписалася.