9.3. Технологія аналізу педагогічних ситуацій і розв’язання педагогічних задач

Те, що важливо для вихователя,

повинно бути розгорнуто перед ним,

як географічна карта або,

по можливості, як план добре

побудованого міста.

Йоган-Фрідріх Гербарт²⁷

Зміст однієї з перших в історії педагогіки програми аналізу вчинків дітей у різних ситуаціях

Враховуючи, що педагогічна діяльність – це постійне розв’язання педагогічних задач на основі аналізу вчинків учнів, зроблених у конкретних педагогічних ситуаціях, у першу чергу розглянемо програму аналізу вчинків дітей, апробовану Г. Павличковою та іншими педагогами (м. Кострома), яка дала позитивні результати.

Програма-алгоритм включає такі дії педагога:

1. Проведення опису вчинку учня:

а) його дій (спрямованість, засоби, результати);

б) його стану (настрій, емоційність, активність);

в) його ставлення до вчителів, колективу, праці, самого себе;

г) його якостей, виявлених у ситуації.

2. Проведення пояснення вчинку:

а) з’ясування його зовнішніх і внутрішніх причин;

б) установлення факту, чи був учинок ненавмисним або навмисним, свідомим або імпульсивним, типовим або нетиповим для учня;

в) з’ясування передбачуваних мотивів учинку

3. Педагогічна оцінка самого вчинку:

а) з’ясування, як і в якому ступені вчинок впливає на формування позитивних або негативних якостей учня;

б) установлення факту, наслідком недостатньої сформованості яких якостей він є (якщо вчинок негативний);

в) з’ясування того, як учинок впливає на інших учнів.

4. Педагогічна оцінка зовнішніх причин учинку:

а) виявлення зовнішніх факторів, які зумовили небажаність або педагогічну доцільність учинку;

б) виявлення ступеня впливу цих факторів на появу конкретного вчинку.

5. Формулювання діагностичного рішення з виходом на педагогічний прогноз.

Загальна схема аналізу педагогічних ситуацій, запропонована Спіріним, орієнтує вчителя на послідовне здійснення таких дій:

1) визначити зміст і сутність педагогічних об’єктів (їх властивостей, якостей і відносин);

2) виявити відносини педагогічних об’єктів (за характером детермінованості й джерелами виникнення):

а) причинно-наслідкові залежності, необхідні й випадкові;

б) функціональні зв’язки;

в) ефективність або неефективність виховного педагогічного впливу;

г) рід виникнення: навмисність або стихійність виникнення події;

3) виявити характер і форми протікання педагогічного процесу:

а) ступінь імовірності й вірогідності подій і фактів;

б) ступінь стійкості педагогічного явища (стійке або нестійке);

в) тимчасові характеристики протікання педагогічного явища (тривалість або короткочасність подій);

г) характер систематичності події (подія регулярна, нерегулярна);

д) силу педагогічного впливу (сильний, слабкий);

4) виявити спрямованість педагогічного процесу:

а) спрямованість із усвідомленням мети вихователем і дітьми;

б) спрямованість із урахуванням можливих відхилень від мети;

в) відсутність певної наміченої мети в учня або педагога.

Для оперативного застосування психолого-педагогічних знань при розв’язанні педагогічних задач рекомендують використовувати таку схему.

Схема розв’язання педагогічних задач

1. Аналіз мікросередовища, в якому спостерігається подія або явище, виконуються конкретні дії.

2. „Переклад” фактів, поданих у конкретній задачі, на мову педагогічних категорій.

3. Виявлення протиріч як джерела розвитку події, явища або дії, які аналізуються; визначення характерних форм і спрямованості цього розвитку.

4. Визначення педагогічних категорій, значущих для розв’язання даної задачі.

5. Висування гіпотези розв’язання задачі.

6. Установлення ряду педагогічних впливів, важливих для розв’язання задачі, й тих впливів, які відбито в її умовах.

7. Виявлення факту, наскільки досягли мети педагогічні впливи, подані в умові задачі.

8. Формулювання положень педагогічної теорії, які вдало або невдало були використані у запропонованій ситуації.

9. З’ясування помилок, допущених педагогом у запропонованій ситуації.

10. Виділення методів, прийомів, форм і засобів педагогічного впливу, адекватних досягненню педагогом позитивного результату в даній ситуації.

11. Визначення „кола” тієї значущої для практичної роботи інформації, яку можна взяти собі „на озброєння”.

12. Формулювання висновків та оцінка задачі з погляду її корисності для практичної діяльності вчителя.

Алгоритм-схема аналізу педагогічних ситуацій в аспекті організації професійного самовиховання

Розглянуту вище алгоритм-схему аналізу педагогічних ситуацій доцільно спростити, а також максимально забезпечити її особистісно-розвивальну спрямованість. При цьому важливо, щоб вона виконувала функцію засобу надання допомоги студентам у професійному самовихованні.

Невідкладна потреба більшості студентів у підвищенні ефективності процесу самоформування вмінь системного аналізу педагогічних ситуацій задовольняється за рахунок їх опори на таку алгоритм-схему.

1. Визначте за першими двома показниками (за характером ситуації й спрямованості педагогічних дій на розвиток свідомості й самосвідомості особистості дитини), до яких класів належить відповідна ситуація.

2. Зробіть опис: а) дій педагога (їх спрямованість на забезпечення емоційного переживання учнями конкретних цінностей, своїх учинків і вчинків товаришів, виявлення причин певних учинків, а саме − рис, які „ховаються” за ними; методи й засоби, які використовував педагог; результати); б) дій учнів (їх спрямованість, способи, результати); в) стану дітей і педагога: особливості настрою, емоційності, активності; г) ставлення педагога і дітей до справи, до інших людей і до себе; д) якостей педагога й дітей.

3. Поясніть вчинки педагога й дітей (вкажіть мотиви цих учинків, ступінь їх усвідомленості або імпульсивності, типовості або нетиповості, закономірності або випадковості).

4. Дайте оцінку: а) педагогічної майстерності виконання вчителем певної професійної функції з урахуванням ступеня орієнтації його дій на забезпечення розвитку та єдності свідомості й самосвідомості особистості дитини, рівня розвитку в педагога конкретних професійних компетентностей, ступеня оволодіння ним педагогічною технікою тощо); б) вчинків учнів і рівня розвитку в них моральної самосвідомості (обґрунтуйте, у якій мірі ці вчинки є наслідком самоцінного ставлення до конкретних моральних норм, як вони впливають на формування позитивних або негативних якостей інших учасників ситуації).

5. Сформулюйте узагальнені висновки й зробіть педагогічний прогноз.

Результати практики використання суб’єктами самовиховання цієї алгоритм-схеми аналізу педагогічних ситуацій указують на умови, за яких підвищується її ефективність.

До них належать : а) здатність студента уявити образи педагога або дитини, які зображені в ситуації, а також здатність до співчуття й співпереживання; б) його вміння не зводити акт взаємодії з педагогічною ситуацією тільки до її аналізу за алгоритмом-схемою, а безпосередньо спрямовувати результати такого аналізу на самопізнання, на оцінку рівня своєї готовності правильно розібратися і діяти в наведених обставинах; в) максимальне використання викладачами всіх професійно-саморазвивальних можливостей ситуації.

Питання і завдання

1. Яка загальна схема аналізу педагогічних ситуацій, запропонована Л.Ф.Спіріним?

2. Дайте характеристику схеми розв’язання педагогічної задачі, значущої для оперативного застосування психолого-педагогічних знань у практичних ситуаціях.

3. Вивчіть напам’ять алгоритм-схему, важливу для самоформування студентом умінь системного аналізу педагогічних ситуацій.

4. Проаналізуйте педагогічні ситуації за засвоєним алгоритмом і вкажіть помилки, допущені педагогами:

1. Провівши сина, учня 4-го класу, до школи, мама заквапилася до виходу. Однак її зупинила вчителька: „Почекайте хвилиночку… Вітя, іди сюди, будь ласка, відповідай мені й мамі, доки ти будеш, як ошпарений, гасати по класу й школі на перервах? Як тобі не соромно! Під час уроку ти постійно крутишся, заважаєш Андрію й Соні працювати. А от подивіться, які у Вашого сина невисокі оцінки в журналі… жодного бала вище шести!”.

Мама хлопчика почервоніла й з докором дивилася на сина, а Вітя мовчки стиснув пальці в кулаках у кишенях штанів.

2. Після виконання учнями 5-го класу невеликої самостійної роботи з математики вчитель звертається до них: „Яка у вас вийшла відповідь у першому завданні? У тебе, Олена? Двадцять один? Неправильно! Скажи, Наталка… шістдесят? Неправильно! У тебе, Віктор? Шістнадцять? Неправильно! У кого ж правильна відповідь? У Сергія? П’ятдесят п’ять? Правильно!”.

3. Під час уроку шестикласник Едік енергійно жував жувальну гумку. Учителька зробила йому зауваження, але Едік не реагував. Коли ж у роті в хлопчика з’явилася біла кулька, а потім лопнула, учителька не витримала: „Зараз же геть у куток!” – закричала вона. Простоявши двадцять хвилин у кутку до кінця уроку, Едік відніс щоденник учительці, у якому вона зробила запис: „Шановні батьки, якщо ви не вживете серйозних заходів до сина (сьогодні він зірвав мені урок), я буду змушена писати вашому начальству на виробництво. Попереджаю чесно…” і розписалася.