Література для самостійної роботи

1. Елканов С.Б. Основы профессионального самовоспитания будущего учителя: [учеб. пособ. для спецкурсов пед.ин-тов] / С.Б. Елканов. – М.: Просвещение, 1989. – 189 с.

2. Ковалев А.Г. Самовоспитание школьников / А.Г. Ковалев. – М.: Просвещение, 1967. – 159 с.

3. Ковалев С.М. Воспитание и самовоспитание / С.М. Ковалев. – М.: Мысль, 1986. – 287с.

4. Кочетов А.И. Педагогические основы самовоспитания / А.И. Кочетов. – М., Знание, 1974. – 61 с.

5. Кучерявий О.Г. Професійне самовиховання у вищій школі / О.Г. Кучерявий. − К.: Освіта України, 2010. − 208 с.

6. Оржеховська В. Посібник з самовиховання / В. Оржеховська, Т. Хілько, С. Кириленко. − К.: ІЗМН, 1996. − 192 с.

7. Рувинский Л.И Психология самовоспитания: [учеб. пособ. по спецкурсу для студ. пед.ин-тов] / Л.И. Рувинский, Е.А. Соловьева. – М.: Просвещение, 1982. – 143 с.

8. Макаренко А.С. Педагогические сочинения: в 8 т. / А.С.Макаренко. − Киев: Рад.школа, 1984.– Т.4. − С.341−417.

8. Сухомлинський В.О. Виховання і самовиховання // Вибрані твори: в 5 т. / В.О. Сухомлинський − К.: Рад. школа, 1977.– Т.5. − С.229−239.

9. Тайчинов М.Г. Воспитание и самовоспитание школьников: [книга для учителя] / М.Г. Тайчинов. – М.: Просвещение, 1982. – 160 с.

СКОГО 000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000

РОЗДІЛ 9 Технологія оперативного застосування психолого-педагогічних знань у практичних ситуаціях

9.1. Сутність основних понять теорії задачного підходу до вивчення педагогіки: „педагогічна система”, „педагогічна ситуація”, „педагогічна задача” і „педагогічна проблема”

Початковим моментом мисленнєвого процесу є проблемна ситуація.

Мислити людина починає, коли в неї

з’являється потреба щось зрозуміти…

Цією проблемною ситуацією визначається

залучення особистості до мисленнєвого

процесу; він завжди спрямований на розв’язання якогось завдання.

Сергій Рубінштейн²⁵

Забезпечити „зближення” педагогічної науки й педагогічної практики – означає, в першу чергу, розв’язати завдання переходу від екстенсивно-інформаційної підготовки й самопідготовки студентів у ВНЗ до підготовки інтенсивно проблемної. Результати багаторічної експериментальної роботи в цьому напрямку багатьох науковців СНД, й насамперед ще в другій половині ХХ ст. Костромського педагогічного інституту під керівництвом Л. Спіріна, переконливо показують значущість оволодіння випускниками вміннями аналізу педагогічних ситуацій і розв’язання педагогічних задач для їхньої професійної адаптації й зростання як педагогів.

Серед умов, необхідних і достатніх для формування названих умінь, Л. Спірін указує на наявність теоретичних і методичних знань (згідно з його думкою, „інформаційного фонду знань, наукового тезарусу”) .

Бачачи зміст педагогічної діяльності в побудові педагогічної системи, Л. Спірін трактує останню як об’єднання людей, які ставлять педагогічні цілі й розв’язують педагогічні задачі, як складну динамічну систему управління, у якій існують у безперервній взаємодії об’єкти й суб’єкти виховання, його засоби.

Структура педагогічної системи включає: об’єкти виховання (особистості, діти, групи, колективи), суб’єкти виховання (вихователі й колективи), засоби процесу виховання і середовище.

Такий підхід дозволяє визначити педагогічну ситуацію як „об’єктивний стан конкретної педагогічної системи в деякому цілком визначеному часовому проміжку”.

Педагогічне завдання виникає в педситуації лише за усвідомлення суб’єктом діяльності (учителем, батьком, вихователем і т.д.) її мети й умов виконання.

Педагогічна задача є результатом усвідомлення педагогом (суб’єктом виховання) у педагогічній ситуації необхідності здійснення професійних дій, прийняття їх до виконання.

Зміст педагогічної задачі має відомі й невідомі елементи. Питання – це невідомий елемент змісту, який вимагає з’ясування. У свою чергу в питанні відзначаються дві сторони: відомий зміст, невідомий зміст.

Проблема – теоретичне або практичне питання (група питань), яке вимагає розв’язання, – включає кілька різнорідних аспектів: онтологічний, гносеологічний, логічний і конкретно-практичний.

Онтологічний аспект дає можливість усвідомити місце конкретної ситуації в дійсності, що нас оточує, взаємозв’язок різних процесів, характерних для неї, їх приналежність до причинності, необхідності й випадковості.

Гносеологічний аспект розкриває пізнавальну цінність педагогічної проблемної ситуації, дозволяє зіставити її з іншими.

Розгляд педагогічної проблемної ситуації в логічному аспекті дозволяє визначити поняття, характерні для неї, виявити логічну структуру висновків і доказів.

Конкретно-практичний аспект виявляє сам процес розв’язання проблеми на рівні аналізу конкретної ситуації.

Питання і завдання

1. Визначіть сутність педагогічної системи з урахуванням особливостей особистісно-розвивальної парадигми організації навчально-виховного процесу. Чим таке визначення буде відрізнятися від запропонованого Л.Ф. Спіріним?

2. Чим відрізняються поняття „педагогічна система” і „виховна система” (тут виховання береться у вузькому значенні цього слова)?

3. Добре усвідомивши сутність категорії „педагогічна ситуація”, встановіть загальне й специфічне в її порівняльній характеристиці з такою професійною ситуацією, як ситуація взаємодії лікаря і пацієнта.

4. Яка роль розв’язання педагогічних задач у професійному становленні майбутнього вчителя? Чи згодні ви з твердженням: „Уся педагогіка зводиться до вмінь вихователя вирішувати педагогічні задачі” ? Обґрунтуйте свою відповідь.