2.5. Майданчики накопичення осаду.

Для зневоднення осаду та його складування передбачаються обваловані ґрунтом сплановані майданчики на штучній основі. Майданчики зневоднення осаду розміщуються за огорожею водоочисних споруд. Розрахунковий період подачі та накоплення осаду прийнято рівним 5 рокам.

Об'єм накопичувача осаду, м куб.; [1, дод.9, п. 18]:

Потрiбна площа майданчиків осаду при глибинi їх 2,5 м

Fнак = Wнак/Ннак = 137655/ 2,5 = 55062 м².

Прийнято ширину майданчиків 60 м

При вiдношенi ширина/довжина майданчика 1/2 його довжина = 120м.

Площа одного майданчика = 7200 м².

Кiлькiсть робочих майданчиків( краще від 2-8)Nм= 55062/( 60* 120)= 8 шт.

З урахуванням запасу майданчиків прийнято 9 шт.

Загальна площа 55062+7200 = 62262м².

3.Опис плану водопровідних очисних споруд, висотної схеми та будівельних конструкцій

Взаємне розміщення споруд на плані водопровідних очисних споруд визначаться технологією очищення води при виконанні таких вимог:

а)забезпечення принципу самопливності оброблюваної води.

Трубопровід	Витрата води, м3/с	Кількість	Витрата одного м3/с	Швид- кість, м/с	Діаметр розрах., м	Прийнято діаметр, м, за сортаментом
Від водозабору	0,3575	2	0,17875	1,2	1.6	2
Від швид фільтра до РЧВ	0,3575	2	0,17875	1,2	1.6	2
Від РЧВ до н.с.2	0,3575	2	0,17875	1,2	1.6	2
Від н. с. 2 до міста	0,3575	2	0,17875	1,2	1.6	2
Подача промивної води до швидких фільтрів	0,39	1	0,39	1,4	0,59	0,6
Відведення промивної води до споруд повторного використання	0,39	1	0,39	1,2	0,41	0,5

б)найкраще використання рельєфу й забезпечення балансу земляних робіт.

в)безперебійність роботи станції. Забезпечується проектуванням паралельно працюючих споруд однакового технологічного призначення. Це дозволяє частково відключати одні на ремонт чи у випадку аварії форсувати роботу других. Необхідно передбачати обвідні трубопроводи.

г) можливе зменшення площі станції. Споруди можуть бути розміщені окремо чи разом. Компактність станції не повинна бути причиною, яка утруднює будівництво , монтаж і експлуатацію.

д) при компонуванні споруд станції слід передбачати можливість розширення та будівництва окремими чергами без переривання роботи станції у цілому. З цією метою кількість елементів станції , їх взаємне розташування й комунікації проектують з урахуванням можливості додавання додаткових секцій і елементів. Одну сторону блоків споруд чи

будівель залишають для розширення . Відстань між спорудами приймається 15-30 м. Основні розміри водоочисних споруд необхідно приймати відповідно до кроку між колонами й осями стін (6м). Рекомендується складати декілька варіантів компонування споруд, після чого порівняти їх у відношенні відповідності всім вимогам.

Об’ємно планувальні рішення будівель очищення води мають відповідати

вимогам. Приклади компонування планів водопровідних очисних споруд наведено в навчальній та проектній літературі, а також на рисунках 6-8 цього посібника. На висотній схемі біля кожної споруди показані рівні води, низ споруд та позначка землі.

Висотна схема також відображає місця введення реагентів у воду. При зображенні реагентного господарства на висотній схемі показано всі баки й насоси.

Розрахунки трубопроводів проводиться за формулами:

Q =v*ω, де

Q- витрата трубопроводу,

V-швидкість руху води в трубопроводі,

Ω- площа перерізу.

Д=√4*ω/π=√4* Q/ π*V.

Висотна схема очисних споруд визначає взаємне висотне і технологічне

розташування окремих споруд.

Позначки рівнів води у спорудах підраховані з врахуванням рекомендованих

втрат напору в окремих спорудах та трубопроводах [1, п.п. 6, 219];

у спорудах:

у змішувачі............................... 0,5

у швидких фільтрах................................... 3,5

у трубопроводах;

від змішувача до відстійника....................0,3

від відстійника до швидкого фільтра....0,5

від швидкого фільтра до РЧВ.................0,5

На станції передбачена також система обвідних трубопроводів, яка забезпечує можливість відключення окремих споруд, а також подачу води при аваріях, поза спорудами.

За відносну позначку 0,00 прийнято рівень води наповненого РЧВ.

Позначка земля біля РЧВ прийнята на 0,5 м нижче.

На висотній схемі біля кожної споруди показані рівні води, низ споруд та позначка землі.

Висотна схема також відображає місця введення реагентів у воду. При зображенні реагентного господарства на висотній схемі показано всі баки й насоси.