3.Побут і релігія

германці селилися розкиданими селами. Житла будували з дерева й обмазували глиною. Це були довгасті будівлі,декілька десятків метрів довжиною. Частина приміщення відводилася для худоби,вони також викопували приміщення в землі й утепляли їх зверху-там зберігали припаси й рятувалися від холоду. У германців не було поселень міського типу,проте для захисту від нападу вони будували земляні та дерев'яні укріплення.

харчувалися германці в основному молоком,сиром,м’ясом,меншою мірою хлібом;одягалися в звірині шкури,Т. згадує окрім звіриних шкур шкіряні плащі,що прикрашалися прикрасами й хутром,жінки носили одяг з полотна червоного коляру.

За описами Ц. релігійні вірування Г. були досить примітивними: вони поклонялися стихіям-сонцю,вогню,воді і тд,Т. більш детально характеризував релігію германців з багатьох божеств,яких шанували,найголовнішими були-Водан,Донар,Ціц,Ідіс.Водан-внрховне божество,він панував над людьми і у Валгаллі,де жили загиблі у бою воїни;Донар-бог грому,Ціц-бог війни. Германці уявляли своїх богів настільки величними і грізними,що усіляке їх зображення у вигляді людини чи іншої живої істоти було неприпустимим.

Замість храмів у них були священні гаї або гірські вершини,де проводилися ритуальні дії,жертвоприношення(навіть людські). Родственні племена за традицією поклонялися єдиному божеству.

Релігійна традиція германців твердила,що всі германські племена йдуть від міфічного Манна-в цьому виражається традиція загально германської єдності.

Всесвіт вони уявляли як велетенське дерево-ясен,на ярусах якого розташовані володіння богів і людей. В середині мешкали люди і все,що їх оточувало,головні боги-аси, жили на самому вурху,внизу-пекло,світ темряви і злих сил.,навколо світу людей світи різних сил:на півдні-вогню,на півночі-холоду і туманів,на соді-світ темряви,на заході-ванів.

Великим впливом користувалися жерці й віщунки. Жерці займалися не лише справами культу,а й а й приймали участь у вирйшенні сусп.-політ справ.

Германці обожнювали своїх героїв-вони шанували великого визволителя-Армінія.ґщо переміг римського головнокомандуючого Вара в битві в Тевтобургському лісі.

4.Королівства варварів

Таб.: Найбільші варварські королівства*

Назва	Період існування
Тулузьке (Вестготське) королівство	418-511 рр.
Вандальське королівство	429-545 рр.
Бургундське королівство	457-534 рр.
Королівство Одоакра	476-493 рр.
Франське королівство	486-843 рр.
Остготське королівство	493-554 рр.

*загалом історики нараховують 15 варварських королівств

спілне	відмінне
натуральний характер економіки були язичниками Головне заняття-скотарство

Тема 3

1 Питання:господарська діяльність франків

Господарська діяльність франків:

— землеробство;

— скотарство;

— садівництво;

— виноградарство;

— городництво;

— льонарство;

— бджільництво;

— птахівництво;

— рибальство;

— мисливство;

— використання лісів;

— ремесла;

— торгівля.

В земледелии, которое в VI в. являлось основным занятием франков, по-видимому, уже господствовало двухполье. Помимо зерновых культур — ржи, пшеницы, овса, ячменя — по лучили широкое распространение бобовые культуры и лен. Ак тивно возделывались огороды, сады, виноградники. Повсемест ное распространение получает плуг с железным лемехом. В сель ском хозяйстве использовались различные виды рабочего скота: быки, мулы, ослы. Обычными стали двух- или трехкратная вспаш ка, боронование, прополка посевов, вместо ручных начали при меняться водяные мельницы. Значительно развилось и скотовод ство. Франки держали в большом количестве крупный рогатый и мелкий скот — овец, коз, а также свиней и разные виды домаш ней птицы, занимались охотой, рыболовством, пчеловодством.