
- •Тема 7. Розвиток персоналу
- •Лекція 7.1 планування і організація професійного навчання робітників в організації План лекції
- •Форми та мета професійного навчання робітників в організації
- •2. Роль держави й організацій у підготовці кадрів на виробництві
- •3. Організація підготовки робітників на виробництві
- •4. Специфіка професійної перепідготовки робітників в організації
- •5. Планування підвищення рівня кваліфікації робітників в організації
- •Лекція 7.2 планування й організація підвищення кваліфікації та перепідготовки керівників і фахівців План лекції
- •Організація системи підвищення кваліфікації і перепідготовки керівників та фахівців
- •2. Самостійне навчання керівників і фахівців в організації
- •3. Короткострокове підвищення кваліфікації керівників та фахівців. Університети організацій
- •4. Спеціалізація, довгострокове підвищення кваліфікації та перепідготовка керівників і фахівців
- •5. Планування підвищення кваліфікації та перепідготовки керівників і фахівців в організації
- •Лекція 7.3 управління професійним розвитком персоналу План лекції
- •2.Організація професійно-кваліфікаційного просування робітників
- •3.Підготовка резерву керівників та оцінювання її ефективності
Тема 7. Розвиток персоналу
Змістовні модулі. Розвиток організації та її співробітників. Професійний розвиток. Процес професійного навчання персоналу. Методи професійного навчання: інструктаж, ротація учнівства і наставництво, лекції, розгляд практичних ситуацій, ділові ігри, самостійне навчання. Поняття, етапи і види кар’єри. Планування кар’єри. Управління діловою кар’єрою. Система службового просування працівників в організації.
Лекція 7.1 планування і організація професійного навчання робітників в організації План лекції
-
Форми та мета професійного навчання робітників в організації
-
Роль держави й організацій у підготовці кадрів на виробництві
-
Організація підготовки робітників на виробництві
-
Специфіка професійної перепідготовки робітників в організації
-
Планування підвищення рівня кваліфікації робітників в організації
ЛІТЕРАТЕРА:
-
Балабанов Л.В, Сардак О.В. Управління персоналом: Навч. посіб. – К.: ВД «Професіонал», 2006. – 512 с.
-
Веснин В.Р. Практический менеджмент персонала: Пособие по кадровой работе. – М.: Юристъ, 1998. – 496 с.
-
Журавльов П.В., Карташов Н.К., Маусов Н.К., Одегов Ю.Г Технология управления персоналом. Настольная книга менеджера. – М.: «Экзамен» , 1999. – 57 с.
-
Крушельницька О.В., Мельничук Д.П. Управління персоналом: Навчальний посібник. – К.: «Кондор». – 2003. – 296 с.
-
Савченко В. А. Управління розвитком персоналу. — К.: КНЕУ, 2002. – 351 с.
-
Слиньков В. Н. Управление персоналом (Практические рекомендации). – 2-е узд. – К.:Алеута; КНТ, 2005. – 240с.
-
Управление персоналом организаци: Ученик \ Под ред.. А.Я.Кибанова. – 2-е узд. доп. и перераб. – М.: ИНФРА-М, - 638 с.
-
Форми та мета професійного навчання робітників в організації
Підготовка кадрів на виробництві спрямована на підвищення якості професійного складу робітників підприємства, формування у них творчого мислення, вміння працювати в ринкових умовах та забезпечення на цій основі високої продуктивності праці й ефективної зайнятості.
Метою професійного навчання робітників є:
-
забезпечення належного рівня підготовки робітників відповідно до вимог робочого місця;
-
створення умов для професійної мобільності робітника, як передумови до підвищення ефективності використання персоналу, професійно-кваліфікаційного просування працівників;
-
підвищення рівня продуктивності праці, якості продукції та систематичне оновлення номенклатури випуску продукції і забезпечення на цій основі конкурентоспроможності організації на ринку.
Рис. 1. Класифікація виробничого навчання робітників
2. Роль держави й організацій у підготовці кадрів на виробництві
Помітні досягнення країн з розвиненою ринковою економікою у професійному навчанні персоналу обумовлені тим, що, незважаючи на загальновідомі принципи саморегулюючої економіки, процеси відтворення освітнього потенціалу значною мірою підпорядковані регулюванню на державному рівні. Наприклад, у Німеччині правова основа професійного навчання на робочому місці в промисловості та ремісничому виробництві визначена у Законі про професійне навчання та Законі про ремесла.
В Україні також назріла нагальна потреба в прийнятті Закону України «Про професійний розвиток персоналу підприємств». У цьому напрямі останнім часом на державному рівні управління започатковані перші помітні кроки. Так, затверджено розпорядження Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо сприяння підприємствам в організації професійного навчання кадрів на виробництві» від 24 січня 2001 р. № 13-р.
Цим розпорядженням передбачено розробити і затвердити в установленому порядку необхідні нормативно-правові, інструктивні та методичні матеріали з питань професійного навчання кадрів на виробництві. Планується організувати розроблення і видання навчальних програм та методичної документації з питань професійного навчання кадрів на виробництві.
Положення про професійне навчання кадрів на виробництві визначає систему управління цим навчанням та його види, установлює вимоги до педагогічних кадрів і навчально-виробничої бази; розкриває напрями планування та обліку навчальної роботи з персоналом на підприємстві, регламентує кваліфікаційну атестацію осіб, які проходять професійне навчання на виробництві; визначає порядок фінансування цих витрат.
Управління системою професійного навчання кадрів на виробництві здійснюється Міністерством праці та соціальної політики, Міністерством освіти і науки України та іншими заінтересованими центральними і місцевими органами виконавчої влади відповідно до їхніх повноважень.
Міністерство праці та соціальної політики України:
-
координує роботу щодо організації професійного навчання кадрів на виробництві, діяльність міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, у підпорядкуванні яких перебувають підприємства, з питань підвищення якості, професіоналізму та компетентності робочої сили;
-
розробляє проекти нормативно-правових актів щодо забезпечення розвитку, збереження та підвищення якісного рівня кадрового потенціалу та погоджує державні стандарти професійно-технічної освіти;
-
організовує розроблення кваліфікаційних характеристик, стандартів компетентності, навчальних планів і програм, навчально-методичних посібників, літератури та методичних матеріалів для професійного навчання кадрів на виробництві;
-
вивчає стан професійного навчання кадрів на виробництві, аналізує статистичні дані і готує пропозиції з удосконалення цього напряму діяльності організацій;
-
здійснює контроль за дотриманням вимог нормативно-правових активів щодо організації професійного навчання кадрів на виробництві;
-
організовує наукові дослідження та розробляє на цій основі рекомендації щодо підвищення ефективності системи професійного навчання кадрів на виробництві;
-
організовує навчання працівників, які відають питаннями професійного навчання кадрів на виробництві, і здійснює інформаційне забезпечення системи.
Міністерство освіти і науки України:
-
організовує здійснення державної політики в галузі освіти;
-
розробляє державні стандарти освіти, затверджує типові навчальні плани та типові навчальні програми, що встановлюють вимоги до змісту, обсягу і рівня професійного навчання кадрів на виробництві;
-
контролює дотримання організаціями нормативно-правових активів з питань освіти, дотримання державних стандартів освіти, здійснює державне інспектування підприємств щодо рівня професійного навчання їх персоналу;
-
організовує підвищення кваліфікації педагогічних працівників, які залучаються до професійного навчання кадрів на виробництві, відповідно до заявленої організаціями потреби.
Важливим напрямом державної політики у сфері професійного розвитку персоналу є сертифікація персоналу. Сертифікація персоналу — це процедура підтвердження відповідності, за допомогою якої незалежна установа в письмовій формі робить висновок про те, що працівники сертифікованої організації відповідають професійним стандартам (кваліфікаційним вимогам).
Сертифікація персоналу має на меті:
-
створення умов для ефективної діяльності організації на національному ринку, участі вітчизняного товаровиробника в міжнародному і науково-технічному співробітництві та міжнародній торгівлі за рахунок випуску конкурентоспроможної продукції та надання послуг на основі високої кваліфікації персоналу;
-
захист споживача від недобросовісності виробника товарів чи надання послуг;
-
контроль за безпекою продукції для навколишнього середовища, життя, здоров'я і майна громадян.
Для сприяння організації професійного навчання персоналу на виробництві створена Міжвідомча консультативна рада з питань підготовки кадрів на виробництві. На неї покладено завдання зі сприяння реалізації державної політики у сфері підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів на виробництві.
Міжвідомча консультативна рада здійснює аналіз стану професійного навчання кадрів на виробництві та розробляє пропозиції щодо подальшого розвитку і вдосконалення цієї системи, сприяє взаємодії заінтересованих центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, організацій у сфері професійного навчання кадрів на виробництві. До важливого завдання Міжвідомчої консультативної ради також належить вироблення та надання центральним і місцевим органам виконавчої влади пропозицій та рекомендацій щодо вдосконалення й підвищення ефективності системи професійного навчання персоналу.
На організацію покладаються такі функції з професійного навчання кадрів на виробництві:
-
визначення потреби в підготовці, перепідготовці та підвищенні кваліфікації кадрів у професійно-кваліфікаційному розрізі;
-
створення навчально-виробничої бази для професійного навчання кадрів на виробництві;
-
організація навчального процесу учнів і слухачів;
-
здійснення підбору педагогічних працівників та забезпечення підвищення їх професійно-кваліфікаційного рівня;
-
розроблення відповідно до вимог виробництва робочих навчальних планів з професій та робочих навчальних програм з навчальних предметів на основі типових навчальних планів і типових навчальних програм та забезпечення їх виконання в повному обсязі й на належному рівні;
-
упровадження в навчальний процес сучасних технологій навчання, у тому числі модульного та відкритого професійного навчання;
-
забезпечення здійснення заходів з охорони праці під час професійного навчання персоналу;
-
здійснення матеріально-технічного забезпечення навчального процесу учнів і слухачів;
-
проведення обліку навчальної роботи згідно з вимогами чинних нормативно-правових актів та інструктивно-методичних документів;
-
здійснення статистичного обліку професійного навчання кадрів на виробництві;
-
проведення аналізу впливу професійного навчання кадрів на рівень продуктивності праці, якість продукції чи наданих послуг та на інші аспекти ефективності діяльності організації тощо.
Професійне навчання працівників має безперервний характер і проводиться протягом їх трудової діяльності з метою поступового розширення та поглиблення знань, умінь і навичок працівників відповідно до вимог виробництва. За цих умов ефективність професійного навчання персоналу залежить як від наближення його до потреб виробництва, так і від глибшого розуміння та участі роботодавців у вирішенні питань професійного навчання. Виходячи з цього організаційно та юридичне оформлена участь роботодавців стає важливою умовою забезпечення стабільною і якісною робочою силою.
Асоціації підприємств різних форм власності з питань професійного навчання кадрів на виробництві доцільно створювати в Україні, регіонах держави, галузях економіки як добровільні громадські організації, що формуються з урахуванням інтересів роботодавців, навчальних закладів та найманих працівників з питань професійного навчання кадрів на виробництві. Асоціації повинні максимально сприяти професійному навчанню персоналу.
До асоціацій можуть входити представники підприємств та навчальних закладів різних форм власності як з боку роботодавців, так і з боку найманих працівників. Асоціації тісно співпрацюють з органами державної влади, навчальними закладами різних типів, громадськими організаціями і колективами громадян, підприємствами. Усі питання взаємовідносин асоціацій з підприємствами, навчальними закладами, громадськими організаціями вирішуються на договірних та добровільних засадах.