4

Тема 7. Формування колективу організації

Питання 2. Продовження. Роль керівника та менеджера з персоналу у формуванні колективу.

Американськими дослідниками Блейком і Мутоном було запропоновано цікаву класифікацію типів взаємин у колективі. Вона заснована на комбінації двох головних параметрів — увазі до людини, ступеню врахування інтересів людей і увазі до виробництва, ступеню врахувань інтересів справи.

Це п'ять типів взаємин усередині колективів, що істотно розрізняються з погляду морально-психологічного клімату.

1. Невтручання: низький рівень турботи керівника про виробництво й про людей. Керівник багато робить сам, не делегує своїх функцій, не прагне до серйозних досягнень. Головне для нього - зберегти свою посаду.

2. Тепла компанія: високий рівень турботи про людей, прагнення до встановлення дружніх відносин, приємної атмосфери, зручного для співробітників темпу роботи. При цьому керівника не дуже цікавить, чи будуть при цьому досягнуті конкретні й стійкі результати.

3. Завдання: увага керівника повністю зосереджена на рішенні виробничих завдань. Людський фактор або недооцінюється, або просто ігнорується.

4. Золота середина: керівник у своїй діяльності прагне оптимально сполучити інтереси справи й інтереси персоналу, він не вимагає занадто багато чого від співробітників, але й не займається потуранням.

5. Команда: найбільш кращий тип взаємин у робочій групі. Керівник прагне максимально враховувати інтереси виробництва й інтереси колективу, об'єднанню діловитості й людяності на всіх рівнях відносин.

Однак слід пам’ятати, що ця модель не є універсальною, тому що конкретні ситуації можуть істотно відрізнятися між собою.

3. Види структур трудового колективу: функціональна, професійно-кваліфікаційна, соціально-демографічна, вікова, соціально-психологічна, соціально-класова.

Соціальна структура трудової організації - це важливий параметр, що впливає на ефективність діяльності підприємства. В залежності від наявності тих чи інших соціальних груп утворюються різні соціальні зрізи трудової організації. В цей зв'язку виділяють такі різновиди соціальної структури: функціональна, професійно-кваліфікаційна, соціально-демографічна, вікова, соціально-психологічна, соціально-класова:

1. Функціональна структура складається з функцій, які виконуються працівниками, і їх функціональних груп: службовців, робітників, молодшого обслуговуючого персоналу тощо. Ці функціональні групи об'єднуються у виробничі підрозділи, що мають ієрархію і є підлеглими певних посадових осіб.

2. Професійно-кваліфікаційна структура утворюється працівниками різних професійних груп, які поділяються за рівнем кваліфікації, освіти, виробничого стажу.

3. Соціально-демографічна, вікова структури колективу визначаються його складом за віком, статтю. Соціологічні дослідження підтверджують, що одностатевий колектив менш ефективний, ніж різностатевий. Велике значення має також «поєднання» вікових груп. Переважання людей старшого віку характеризується високою трудовою і виробничою дисципліною, але при цьому зростають елементи консерватизму до новацій, підвищується рівень втрат робочого часу через зростання захворювань працівників і т.д. Переважання молоді також відрізняється специфічними проявами: підвищеною плинністю кадрів, більш швидкою реакцією на нововведення тощо.

4. Соціально-психологічна структура формується за ознакою спільності інтересів, ціннісних орієнтацій, захоплень. До їх складу можуть входити працівники різних цільових груп.

5. Розглядаючи соціально-класову структуру, зазвичай виділяють три головні моменти: характер власності, відношення до влади (роль у суспільній організації праці), прибуток (розміри та спосіб отримання).

Сукупність зазначених, а також інших соціальних груп формує в трудовій організації певний морально-психологічний клімат, стан згуртованості або роз’єднаності, більшу чи меншу зацікавленість в досягненні загальних цілей виробництва.