[Ред.]Реформа фінансової системи

Реформа, розроблена демократами, забороняє банкам проводити операції на фінансових ринках за рахунок власних коштів, а також передбачає обмеження для зростання банків, оскільки занадто великі кредитні організації, що збанкрутували, ставлять під удар всю фінансову систему країни. Творці проекту розробили схему ліквідації розорених фінансових компаній, що дозволить мінімізувати наслідки краху конкретних організацій для економіки в цілому. Новий закон передбачає здійснення жорсткішого контролю за видачею кредитів та іншими операціями.

Крім того, передбачається створити спеціальне агентство, яке буде боротися з фінансовими махінаціями.

30 червня 2010 законопроект схвалила Палата представників, 15 липня необхідним мінімумом у 60 голосів його схвалив Сенат.

Республіканці, які виступали проти нового закону і намагалися перешкодити його прийняттю, вважають, що документ може підірвати конкурентоспроможність американської економіки.

Одразу по завершенні холодної війни висловлювались припущення, що у найближчому майбутньому міжнародна політика набуде характеру переможної ходи демократії по світу, так званий "кінець історії," або ж на перший план вийдуть культурні, суспільні, релігійні протиріччя, так зване "зіткнення цивілізацій". Були також надії на створення global village (глобального громадянського суспільства), забезпечення доступу до різноманітних матеріальних благ для дедалі більшої кількості людей завдяки процесам глобалізації, утвердження прав людини як абсолютних цінностей і т.д. Західні демократії спробували створити гармонічну систему міжнародної політики - систему, в якій розвинені демократії повинні були б допомагати іншим країнам розбудувати у себе дієві внутрішні демократичні інститути громадського, політичного та економічного життя. Жодна з цих ідей не змогла об'єднати навколо себе світове співтовариство, а тому різні держави, міжнародні організації, громадські організації визначали для себе різні політичні пріоритети та переслідували різні цілі. Це означає, що так і не було сформульовано спільного знаменника для міжнародної політики, який став би прийнятним і обов'язковим для всіх гравців на міжнародній арені.

Риси МП:

1. Прихід адміністрації Дж.Буша-мол. призвів до істотного перегляду пріоритетів у системі національних інтересів, що суттєво позначилось на політиці США щодо миротворчої діяльності. Визнання гуманітарних інтересів маргінальними і переоцінка геополітичної значущості окремих регіонів світу зумовлюють прагнення нинішнього керівництва США істотно скоротити участь американських військ у миротворчих операціях.

2. Увага уряду республіканців до питання боєготовності збройних сил відіграє одну з головних ролей у формуванні політики цієї країни щодо миротворчої діяльності, а також призведе до скорочення кількості військового персоналу США, залученого в миротворчих операціях.

3. Водночас зобов’язання перед союзниками, міркування щодо престижу та політично-пропагандистські міркування зумовлюють визнання американським урядом необхідності збереження певного мінімального рівня присутності військ США в окремих миротворчих операціях.

4. Ще до терористичних атак 11 вересня 2001 р. окреслилась тенденція, коли американське керівництво всіляко намагалося зменшити залучення військового персоналу своєї країни в миротворчих операціях за рахунок союзних військ та дружніх країн.

5. Війна з тероризмом тільки посилила ці вже наявні тенденції Це створює сприятливі умови для розширення співробітництва у даній сфері між США та Україною.