16. Релігія Стародавньої Греції.

Причиною виникнення ранніх національних релігій стало формування класового суспільства й становлення державних утворень у країнах.Давньогрецька релягія і виникла у V-VІ ст. до н.є. проіснувала до IV ст. н.є. , до проголошення християнства державною релігією. Давньогрецька міфологія зберегла відомості про релігійні вірування греків завдяки поемам працям Гомера та Гесіода.Греки пройшли через фетишизм та анімізм до антроморфізму. створивши своїх Богів за образом і подобою людей, аділених красою і безсмертям.За уявленнями давніх греків, спочатку існував лише вічний і безмежний темний Хаос, з якого виникло життя - весь світ і безсмертні Боги. З Хаосу виникла богиня землі Гея та любов Ерос,вічний морок Ерсб та темна ніч Нюкта, вічне світло Ефір та радісний день Гемера. З'являються Геліос (сонце). Селена (місяць), Еос або Аврора (зоря). Центр влади нових богів знаходився на горі Олімп. Під владою Зевса світ набуває упорядкованої єдності, отримує назву космосу, який протистоїть хаосу. Давньогрецька релігійна міфологія пройшла шлях від невизначеності та стихії Хаосу до гармонії та доцільності космосу у цей період.Порядку у світі досягається відповідальністю за природні стихії між трьома братами: Зевсу дісталося небо, Посейдону - море, Аіду - царство мертвих. Олімпійські боги були максимально наближені до людей. Верховну владу мав Зевс - отець богів, який дає щастя та багатство, захищає право та справедливість. Дружина зевса - Гера, стала покровителькою шлюбів, сім'ї та дітей; син Аполон - бог пастухів, лікарів, покровитель мистецтв і музикант; Артеміда –богиня. Розвиток релігійного антропоморфізму проявився у появі героя - сина бога і простої людини. За грецькою міфологією найбільшу участь в упорядкуванні життя людей прийняв двоюрідний брат Зевса - Прометей. Але він занадто піклувався про людей. Окрім того, що він навчив людей ремеслам, надав вміння писати та рахувати, він вкрав вогонь і подарував його людям. За це Зевс покарав Прометея, прикувавши його ланцюгом до скелі Кавказу. Так як боги знаходилися поруч з людьми, то виникла необхідність їх вшанування у місцях, спеціально відведених для них на землі - у храмах.Грецькі жерці - професійні служителі культу, були державними чиновниками і обиралися громадянами. Усі громадянські акти супроводжувалися релігійними церемоніями. Ворожіння здійснювали оракули-пророки.Релігійні свята у Греції присвячувалися окремим богам. Олімпійські ігри на честь Зевса спочатку носили характер релігійних свят. Давньогрецька релігія не визнавала трансцендентного зв'язку з потойбічним світом, а перебування померлих у царстві Аіда уявляли як жалюгідне і непривабливе. Давня Греція ніколи не мала державної релігії, релігійно-культова система не була монолітною. Релігійна культура Риму увібрала в себе богів багатьох народів. Взагалі стародавній Рим запозичив чимало богів з античної Греції. Але змінивши їх прізвища, римляни залишили їхні достоїнства і пороки. Міфологічні образи і сюжети були основою грецької культури, яка стає основою розвитку європейської культури в епоху Відродження.