Зверни увагу!

При вивченні цієї теми необхідно перш за все з`ясувати ,що таке нервова система людини, що є головною структурою та функціональною одиницею, які нервові процеси та їх динаміка, які закономірності взаємодії процесів. Необхідно також звернути увагу на основні принципи діяльності нервової системи людини, вивчити рефлекторну, інтегративну та координаційну функції ЦНС перевірити себе, запам`ятати поняття.

Вивчи!

2.1. Загальні відомості про будову нервової системи людини.

Нервова система людини складається з двох великих відділів; центральної (ЦНС), яка включає головний і спинний мозок ; та периферійної нервової системи.

Головною структурною та функціональною одиницею ЦНС є спеціалізована нервова клітина - нейрон (неврон). Вона складається з тіла і відгалужень: аксона і дендритів. З аксонів складаються нерви, функція яких полягає у проведенні нервових імпульсів.

Дендрити здійснюють звязок між нервовими клітинами.

Функціями нейронів є сприймання подразнень, їх перероблення, передавання інформації (імпульсів) і формування відповідної реакції.

Розрізняють три групи нейронів:

• аферентні, чутливі, сенсорні;

• проміжні;

• еферентні.

Швидкість передачі інформації залежить від товщини аксона і коливається від 1 до 12 м/с.

Сигнали від органів і тканин організму, із зовнішнього середовища сприймають рецептори.

Основними властивостями нервової клітини є збудливість і провідність.

2.2. Нервові процеси та їх динаміка

Діяльність нервової системи характеризується процесом збудження і гальмувfння.

Збудження – це біологічний процес, який складається з нервових імпульсів і приpводить в дію той чи інший орган або елемент. Для виникнення збудження мають значення сила подразника швидкість наростання подразнення і час дії. За силою подразники поділяються на підпорогові, порогові і надпорогові.

Гальмування – це біологічний процес, який знижує рівень активності фізіологічних систем. У стані гальмування нервова клітина не відповідає на імпульси, що надходять, і активно відновлює свої ресурси.

Таким чином e кожній нервовій клітині процеси збудження і гальмування закономірно змінюються, являючи собою різні фази її діяльності.

Закономірностями взаємодії процесів збудження та гальмування є іррадіація, концентрація та індукція.

Основними властивостями нервових процесів є їх сила, врівноваженість і рухливість, а також функціональна рухливість або лабільність збудливої тканини ( нерва, м`яза).

Стан зниження функціональної рухливості отримав назву парабіозу, який маї три фази. Виникнення і розвиток фаз парабіозу характеризує зниження працездатності; виявляється в неадекватних діях працівника або у їх відсутності тоді, коли особливо необхідні активні дії; може призводити до помилок та аварій на виробництві.

2.3. Основні принципи діяльності нервової системи людини

Основні принципи такі: детермінізм, аналіз і синтез; структурність; системність.

Основний елементарний акт діяльності нервової системи становить рефлекс.

Шлях. Яким здійснюється рефлекс є рефлекторна дуга, яка складається з ланок.

У різних відділах ЦНС для здійснення рефлексу або керування однією з функцій організму група нейронів утворює нервовий центр, який має властивості.

Існують безумовні та умовні рефлекси.

Вища нервова діяльність людини базується на двох сигнальних системах.

Основою першої є аналізатори. Аналізатор складається з трьох відділів;

Основою другої є мовно – руховий аналізатор. Джерелом подразнень є слова.

У другосигнальній діяльності реалізується принцип моделювання дійсності за допомогою мови.

Мова підвищила здатність мозгу відображати дійсність, забезпечила вищі форми аналізу й синтезу, абстрактне мислення, створила можливості для спілкування, нагромадження, використання і передача життєвого досвіду, досягнень культури від покоління до покоління.