
- •Передмова
- •Конспект лекцій
- •Тема 1 Предмет і мова формальної логіки
- •1. Поняття логіки як науки, її стисла історія.
- •2. Пізнання, його різновиди і форми.
- •3. Логіка та мова.
- •1. Поняття логіки як науки, її стисла історія
- •Аристотель Стоїки Схоластика Лейбніц Діалектична логіка
- •2. Пізнання, його різновиди і форми
- •3. Логіка та мова
- •Стислі висновки за лекцією
- •Питання для самоконтролю за темою 1:
- •Основна література для самостійної роботи за темою 1:
- •Тема 2 Поняття
- •Визначення поняття, його загальна характеристика.
- •Об’єм та зміст поняття, види понять, взаємовідношення між ними.
- •Операції з поняттями
- •Визначення поняття, його загальна характеристика
- •Об’єм та зміст поняття, види понять, взаємовідношення між ними
- •Різновиди понять за об’ємом і змістом
- •Взаємовідношення між обсягами понять
- •3. Операції з поняттями Обмеження та узагальнення обсягу понять
- •Визначення понять
- •Правила поділу понять
- •Прийоми, подібні до визначення
- •Стислі висновки за лекцією
- •Питання для самоконтролю за темою 2:
- •Основна література для самостійної роботи за темою 2:
- •Тема 3 судження
- •1. Судження як форма мислення
- •2. Просте судження (розподіл термінів, взаємовідношення між судженнями)
- •Поділ простих суджень за кількістю і якістю
- •Розподіл термінів у простому судженні
- •Взаємовідношення між судженнями
- •3. Складне судження та його різновиди
- •4. Модальність суджень
- •Стислі висновки за лекцією
- •Питання для самоконтролю за темою 3:
- •Основна література для самостійної роботи за темою 3:
- •Тема 4 закони логіки
- •Поняття про закон мислення.
- •Основні закони (принципи) логіки:
- •3. Ознаки вірного мислення.
- •1. Поняття про закон мислення
- •Будь-яка думка має бути тотожна сама собі
- •3. Ознаки (вимоги) вірного мислення
- •Стислий висновок за лекцією
- •Питання для самоконтролю за темою 4:
- •Основна література для самостійної роботи за темою 4:
- •Тема 5 умовивід
- •1. Умовивід як форма мислення, загальні особливості і характеристики.
- •2. Дедуктивні умовиводи.
- •3. Індуктивні і традуктивні умовиводи.
- •1. Умовивід як форма мислення, загальні особливості і характеристики
- •2. Дедуктивні умовиводи
- •Умовні умовиводи
- •Розділові умовиводи
- •3. Індуктивні і традуктивні умовиводи
- •Стислий висновок за лекцією
- •Питання для самоконтролю за темою 5:
- •Основна література для самостійної роботи за темою 5:
- •Тема 6 доведення і спростування
- •1. Доведення, його структура, різновиди і правила
- •Різновиди доказів
- •Правила доказу
- •2. Спростування, його різновиди
- •3. Суперечка і дискусія як різновиди аргументації
- •4. Логічні пастки, способи їх подолання
- •Пастки у суперечці
- •Стислі висновки за лекцією:
- •Питання для самоконтролю за темою 6:
- •Основна література для самостійної роботи за темою 6:
- •Навчально-методичні матеріали Модульне планування дисципЛінИ
- •Плани семінарських занять
- •СемінарСьке заняття № 1
- •Тема 1. “Предмет і мова формальної логіки”
- •СемінарСьке заняття № 2, 3
- •Тема 2. “Поняття”
- •СемінарСьке заняття № 4, 5
- •Тема 3. “судження”
- •Подайте визначення судженню як формі мислення.
- •СемінарСьке заняття № 6.
- •Тема 4. “закони логіки”
- •Яке мислення може вважатися закономірним?
- •СемінарСьке заняття № 7, 8
- •Тема 5. “умовивід”
- •СемінарСьке заняття № 9, 10
- •Тема 6. “доведення і спростування”
- •Організація самостійної роботи студента
- •Зразок оформлення титульного аркуша реферату
- •Реферат з курсу “Логіка”
- •Тести для модульного і підсумкового контролю
- •Стереотипні задачі
- •Список методичної літератури Основна
- •Додаткова
- •Стислий Словник логічних термінів
- •Стислий перелік логічних символів
- •Післямова
Стислий перелік логічних символів
Символічний вираз |
Значення |
а Λ b; a · b; a & b; |
Кон’юнкція (а і b) |
а V b; а
|
Диз’юнкція (а або b) несувора; сувора |
а b; а b; |
Імплікація (якщо а, то b) |
а b; а b; |
Еквіваленція (а еквівалентно b) |
а;
|
Заперечення (не-а) |
х |
Квантор існування (існує х, яке...) |
х |
Квантор спільності (для всіх х) |
a, b, c, ..., p, q... |
Логічні змінні для висловлювань |
А, В, С… |
Логічні змінні для класів |
|
«Належить» (змінна а належить класові А) |
А В; А ≤ В |
Включено до (клас А включений до класу В) |
□А; А; А; А |
Модальні оператори
необхідно А; випадково А; можливо А; неможливо А
|
Післямова
Підсумовуючи вивчення загальних засад формальної логіки, потрібно зазначити, що сфери життя людини, зрозуміло, не обмежуються суто раціональними або такими, де раціо превалює – освіта, наукова, професійна діяльність.
Існують масштабні соціальні інститути, типові різновиди діяльності: мистецтво, дозвілля, хоббі, творчість взагалі, в яких особистість може вільно реалізувати все те, що відноситься до її ірраціональності - емоційну розкутість, інтуїцію, підсвідомі мотиви. Іншими словами, постійна демонстрація іншим логічно вивіреного мовлення повсякчас не є обов’язковою.
Разом з цим, внутрішня послідовність і несуперечливість повинні бути атрибутами будь-якої свідомої людини. Особистість, особливо молода, мусить постійно співвідносити свою діяльність, активність взагалі з метою власного життя, цілями, яких бажає досягти. Інакше поведінка буде існувати сама по собі, а цілі кар’єрного росту, успішності, фінансового, сімейного благополуччя, здорового образу життя просто будуть продекларовані і не більше.
А щодо тих сфер діяльності, де людина відразу мусить бути конкуретноспроможною, демонструвати свою фаховіть, загальну і спеціальну ерудицію, вірне мислення і відповідне мовлення є однозначно необхідними. У цьому контексті наука логіки взагалі та її спеціальні галузі зокрема належать до найбільш значимих дисциплін теоретичного гуманітарного циклу.
Наряду з своєю простотою і доступністю, вони формують глибоку повагу до раціональних засад мислення і дисциплінують його. Це безумовно знадобиться читачеві не лише на суто теоретичному, але і на широкому практичному рівні. Так, скажімо, менеджерам і маркетологам здобуті під час нашого кусу знання стануть у пригоді, скажімо, при аналізові товарів за їх суттєвими ознаками, при кваліфікованому доведенні клієнтові переваг тієї чи іншої продукції, при впровадженні інновацій в управлінні, керуванні персоналом. У свою чергу, правознавці широко застосовуватимуть отримані знання, зокрема, при спростуванні думок опонента, у дискусії, доведенні, формуванні версій, створенні переконливих промов. Представникам точних наук і відповідних професій, пов’язаних з математикою, царинами фізики, хімії, біології вказувати на важливість логіки – справа зайва.
Ми сподіваємося, що безвідносно до майбутнього фаху, активно застосовуючи здобуті знання логіки, сучасні студенти зможуть «оживити» будь-яку професійну чи повсякденну практику, перевести її на високий конкурентноспроможний кваліфікаційний рівень майстерності, або принаймні не відхилятися від намічених векторів власного життя.
Чи вдалося нам вирішити завдання щодо підвищення компетентності у логіці, прищепити або ще більш затвердити повагу до раціональних засад мислення - очевидно, на ці питання краще можуть відповісти читачі-студенти, яким і адресується наша робота. Проте ми сподіваємося на те, що засвоєння лекційного матеріалу і робота на семінарах сприятимуть обговоренню навчальних та професійних питань, формуванню гармонійної особистості студента – майбутнього фахівця, свідомого і розумного громадянина України.