Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв'язання

Загострення в Україні ситуації із захворюванням на туберкульоз зумовлено численними соціально-економічними та медичними факторами - зниження рівня життя населення та наявність значної кількості хворих осіб, що перебувають у місцях позбавлення волі, недостатнє фінансування протитуберкульозних заходів, недостатня кількість кваліфікованих медичних кадрів, поширення хіміорезистентного туберкульозу та ВІЛ-інфекції.

Згідно з результатами аналізу, проведеного МОЗ, для здійснення протитуберкульозних заходів, передбачених Національною програмою боротьби із захворюванням на туберкульоз на 2002-2005 роки, за кошти державного бюджету централізовано придбані протитуберкульозні препарати, поживні середовища для мікробіологічної діагностики туберкульозу, пересувні флюорографи, бронхоскопи та незначна кількість мікроскопів і спірографів для протитуберкульозних закладів та установ. За рахунок коштів місцевих бюджетів придбана лише незначна кількість одиниць діагностичного обладнання у Вінницькій, Львівській областях та м. Києві. В межах існуючого ліжкового фонду протитуберкульозних закладів створено відділення, обладнано окремі палати для хворих, які виділяють збудник туберкульозу в навколишнє середовище, хворих на хронічний та хіміорезистентний туберкульоз. У Донецькій, Одеській і Миколаївській областях створені відділення для лікування хворих з поєднаною патологією - туберкульоз та ВІЛ/СНІД.

Започатковано семінари з питань забезпечення своєчасної лабораторної діагностики туберкульозу із застосуванням методу мікроскопії мазка мокротиння і проведення моніторингу лікування.

Централізована закупівля поживних середовищ для проведення тесту медикаментозної чутливості дала змогу організувати роботу з виявлення хворих на хіміорезистентний туберкульоз. Проводиться робота з удосконалення первинної облікової документації і форм звітності.

Разом з тим встановлено такі недоліки:

система лікувально-профілактичних заходів виявилася малоефективною у боротьбі із захворюванням на туберкульоз через несвоєчасне виявлення хворих, недостатній контроль за їх лікуванням;

підготовка медичних працівників, працівників соціальних служб організована на низькому рівні;

незадовільна матеріально-технічна база протитуберкульозних закладів та установ, строк придатності 77 відсотків діагностичного обладнання закінчився;

не розроблено механізм координації роботи закладів охорони здоров'я різних форм власності, громадських організацій, групи впровадження проекту Світового банку "Контроль за туберкульозом та ВІЛ/СНІДом в Україні" з проведення заходів, визначених Національною програмою боротьби із захворюванням на туберкульоз на 2002-2005 роки ( 643/2001 );

недосконала система інформування населення з питань профілактики і лікування туберкульозу, соціальної реклами здорового способу життя;

недостатнє залучення громадськості до проведення заходів з первинної профілактики туберкульозу та соціальної підтримки хворих.

На усунення перелічених та інших недоліків повинна бути спрямована Загальнодержавна програма протидії захворюванню на туберкульоз у 2007-2011 роках (далі - Програма).