Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема 11.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
08.09.2019
Размер:
109.57 Кб
Скачать

Тема 11 Страхування майна та відповідальності громадян

Метою: Ознайомлення, вивчення та засвоєння рухомого та нерухомого майна.

Актуальність: розкриття економічної природи та сутності страхування майна громадян в сучасних ринкових умовах і визначення шляхів прискорення розвитку страхування майна громадян в Україні.

Міжпредметна інтеграція: Основи економічної теорії, політекономія, фінанси, податкова система, бюджетна система.

Після вивчення теми студенти повинні

знати: Розвиток і сучасний стан страхування індивідуальної власності громадян

вміти: Характеризувати страхування рухомого та нерухомого майна, обраховувати страхові тарифи

План лекції

1. Комбіноване страхування рухомого та нерухомого майна фізичних осіб.

2. Страхування професійної відповідальності

3. Обов'язкове страхування відповідальності власників собак

4. Обов'язкове страхування цивільної відповідальності громадян України, що мають у власності зброю

Література

  1. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про страхування" від 16.11.2006 р.// Відомості Верховної Ради України .– 2007.

  2. Александрова М.М. Страхування: Навчально-методичний посібник.-К.: ЦУЛ, 2002 – 156-161 с.

  3. Говорушко Т.А. Страхові послуги. Навчальний посібник.-Київ: Центр навчальної л-ри, 2005. – 309-335 с.

  4. Говорушко Т.А. Страхові послуги. Навчальний посібник.-Київ: Центр навчальної л-ри, 2008. – 307-331с.

1 Комбіноване страхування рухомого та нерухомого майна фізичних осіб

Майно, що належить фізичним особам, за ступенем важливо­сті можна поділити на пріоритетне та інше. До пріоритетного майна належать нерухомість та домашні сільськогосподарські тварини; іншим майном вважаються предмети щоденного вжит­ку, тобто рухоме майно, що використовується людиною в побуті. Пріоритетність нерухомості та домашніх тварин пояснюється тим, що це майно є основою життєдіяльності людини і задоволь­няє її найважливіші базові потреби матеріального плану. Незале­жно від ступеня важливості всі види майна, що належить фізич­ним особам, страхуються виключно на добровільних засадах.

Умови страхового захисту домашніх тварин розглядались ра­ніше в темі „Сільськогосподарське страхування". Щодо страхо­вого захисту нерухомого та домашнього майна, то він може бути організований на основі укладання двох різних договорів стра­хування. В той же час існує можливість комбінованого варіанту страхового захисту вище зазначених груп майна за яким об'єк­том страхування визнаються майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з во­лодінням, користуванням, розпорядженням майном, що належить на правах приватної власності страхувальникові та членам його родини, які разом з ним проживають і ведуть спільне господарст­во, а також майном, яким страхувальник розпоряджається згідно з договором найму (оренди, прокату, лізингу тощо), якщо таке майно не застраховане його власником.

Страхувальником може бути застраховане таке рухоме і нерухоме майно:

  • садові, дачні, житлові будівлі та окремі житлові приміщення (квартири, кімнати);

  • господарчі будівлі (гаражі, сховища, склади, навіси, огорожі тощо);

  • інженерне устаткування будівель і помешкань (санітар­но-технічне, вентиляційне й опалювальне устаткування, газові й електричні плити, лічильники, електропровод­ка, телевізійний і телефонний кабель, антени тощо);

  • оздоблення будівель і помешкань (усі види штукатур­них і малярних робіт, покриття підлоги і стелі, дверні та віконні конструкції, вбудовані меблі тощо).

  • об'єкти незавершеного будівництва;

  • предмети інтер'єру та меблі;

  • електропобутові прилади, аудіо-, відео-, кіно-, фото-, електронна техніка;

Майно приймається на страхування тільки за умови забезпечення належного його збереження. Крім того нерухоме майно може бути застраховним лише за умови зведення його на постійному місці.

Не можуть бути застраховані:

  • готівка в національній та іноземній валюті;

  • цінні папери (акції, облігації, сертифікати, векселі, інші цінні папери), посвідчення, свідоцтва, ощадні і чекові книжки, кредитні карти, рукописи, плани, креслення, акти, бухгалтерські і ділові книги, картотеки та інші офіційні або приватні документи;

• технічні носії інформації (перфокарти, магнітні стрічки, касети, дискети, магнітні диски тощо), слайди та фотознімки;

  • дорогоцінні метали в пластинах, злитках, дроті, самородках, або коштовне та напівкоштовне каміння без оправ;

  • продукти харчування, спиртні напої і тютюнові вироби;

  • вибухові речовини;

  • засоби транспорту, пересувні будівельні, сільськогос­подарські або інші машини, мотоцикли, мопеди, вело­сипеди, причепи і тягачі, пересувні житлові вагончики;

  • тварини та рослини;

Укладення договору страхування потребує обов'язкового ви­значення страхової суми, яка встановлюється за згодою сторін у розмірі, що не перевищує дійсної вартості застрахованого майна. Страхова сума може встановлюватися окремо по кожному застрахованому об'єкту або сукупності об'єктів (група, категорія майна), зазначених у договорі страхування.

Майно може бути застраховане на основі системи дійсної ва­ртості, що гарантує повне відшкодування збитків у випадку їх­нього виникнення, чи на основі системи пропорційної відповіда­льності, за якою страхове відшкодування становитиме таку про­порцію до суми збитків, як страхова сума до страхової оцінки.

Договором страхування може бути також передбачена франшиза (умовна або безумовна) Франшиза визначається за згодою сторін у відсотках від страхової суми або в абсолютному розмірі. Франшиза може встановлюватися окремо по кожному об'єкту страхування, страховому випадку (ризику).

За договором страхування можуть бути застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з ризиком втрати (загибелі) або ушкодження майна внаслідок:

  • пожежі

  • вибуху;

  • стихійного лиха;

  • дії води - аварій водопровідних, каналізаційних, опалюваль­них, протипожежних (спринклерних) систем або інших гідрав­лічних систем, проникнення води або інших рідин із сусідніх помешкань, раптових (не викликаних необхідністю їхнього вмикання) спрацьовувань протипожежних систем;

  • стороннього впливу - наїзду наземних транспортних засобів або самохідних машин; впливу водних транспортних засобів або самохідних плаваючих інженерних споруджень; падіння на застраховане майно літаків, вертольотів, космічних апара­тів, аеростатів, дирижаблів та інших літальних апаратів, їхніх частин, уламків або їхнього вантажу (предметів із них); падін­ня на застраховане майно дерев та впливу інших об'єктів, пе­редбачених договором страхування;

Не визнаються страховими випадками події, що сталися внаслідок:

  • ядерного вибуху, радіації або радіоактивного зараження;

  • військових дій, а також маневрів чи інших військових заходів, якщо інше не передбачено договором страху­вання;

  • громадянської війни, терористичних актів, народних хвилювань усякого роду або страйків, якщо інше не передбачено договором страхування;

  • вилучення, конфіскації, реквізиції, арешту або знищен­ня застрахованого майна по розпорядженню державних органів;

Фізична особа може укласти договір страхування на термін до одного року, на один рік чи на більший період, але в остан­ньому випадку щорічно переглядається страхова оцінка та стра­хова сума. Щодо страхового платежу, то він установлюється, ви­ходячи з розміру страхової суми, строку страхування і страхового тарифу по відповідному ризику та об'єкту страхування. Страхо­вик при визначенні розміру страхового платежу застосовує базові тарифні ставки залежно від виду майна, прийнятого на страху­вання, страхового ризику, строку страхування. Базовий тариф може бути збільшений або зменшений з урахуванням факторів ризику: оснащеності застрахованого помешкання, його вогнестійкості, технічних особливостей об'єкта, поверховості будинків, наявності засобів пожежогасіння, віддаленості від найближчого поста пожежної служби, аварійних і ремонтних служб, наявності засобів охорони, географічного положення та інших факторів, що впливають на ступінь страхового ризику.

При страхуванні на строк менше одного року страховий платіж складає таку частину від суми річного страхового платежу:

Строк дії Договору страхування (в місяцях)

1

2

3 4 5 6 7 8 9

10

11

Страховий платіж в % від річного страхового платежу

30

35

45 50 55 65 70 80

90

95

При страхуванні на строк більше одного року страховий платіж за договором страхування встановлюється як сума страхових платежів за кожний рік. Якщо термін страхування встановлюється як рік (декілька років) і місяць (декілька місяців), то страховий платіж за місяць (декілька місяців) визначається як пропорційна частина страхового платежу за рік.

Страховий платіж за неповний місяць сплачується як за повний.

Страховий платіж сплачується одноразово або в декілька термінів у порядку, встановленому договором страхування.

При підписанні Договору страхування між страхувальником і страховиком повинно бути досягнуто згоди за такими істотними умовами:

а) про об'єкти страхування;

б) про характер подій, на випадок настання яких здійснюєть- ся страхування (страхових випадків);

в) про розміри страхових сум;

г) про строк дії договору страхування та територію страхування;

д) про страхові тарифи, розміри страхових платежів та строки їх сплати;

е) про порядок зміни і припинення дії договору страхування; є) про умови здійснення страхової виплати, причини відмови у страховій виплаті;

Передбачається також умова дострокового розірвання дого­вору страхування з ініціативи страхувальника (наприклад, втрата права власності у разі продажу або дарування будівель та ін.). Тоді, якщо в період страхування не було страхового випадку, страхувальникові повертається частина сплаченого платежу. Об­числюється вона пропорційно до невикористаного терміну, за який страховик має нести відповідальність, із зменшенням на певну суму, використану на ведення справи страхової компанії:

СП = СП1 - СП1 х К1>

де СП - премія, що підлягає поверненню у випадку достро­кового розірвання договору страхування;

СП1 - сплачена страхова премія;

К1 - коефіцієнт, який враховує пропорційність терміну стра­хування та частку витрат на ведення справи.

У випадку збільшення страхової суми страхувальник сплачує додаткову страхову премію, величину якої можна обчислити за формулою

ДП = СП1 - СП2 х Т / 12, де ДП - додаткова страхова премія ,

СП1 - премія, що визначена за меншою страховою сумою;

СП2 - премія, що визначена за більшою страховою сумою;

Т - кількість місяців, що залишилися до закінчення терміну страхування від моменту збільшення страхової суми.

При зменшенні страхової суми страхувальник має право на повернення частки надмірно сплаченої страхової премії, величина якої розраховується за формулою

ЧП = СП1 х К2 - СП2 х К1,

де ЧП - частка страхової премії, що підлягає поверненню страхувальникові у випадку зменшення страхової суми;

СП1 - страхова премія, що обчислена за більшою страховою сумою;

СП2 - страхова премія, що обчислена за меншою страховою сумою;

К1 та К 2 -коефіцієнти, що враховують відповідно пропорцій­ність терміну страхування та витрати на ведення справи залежно від моменту зменшення страхової суми.

Збитки визначаються:

• при загибелі майна - в розмірі дійсної вартості майна на момент укладення договору страхування з урахуванням зносу за час дії договору, за вирахуванням вартості наявних залишків, придатних для подальшого використання. Заги­бель застрахованого майна означає повне або часткове знищення майна, при якому витрати на відновлення дорів­нюють дійсній вартості або її перебільшують;

  • при ушкодженні (частковій руйнації) майна - у розмірі витрат на його відновлення;

  • у разі пошкодження таких видів майна, як килими, килимові покриття та інше збиток дорівнює втраченій вартості, що визначається як різниця між дійсною вартістю та вартістю з урахуванням знецінення, тобто втрати якості та цінності майна через страховий випадок.

  • при викраденні майна - у розмірі дійсної вартості майна на момент укладення договору страхування з урахуванням зносу за час його дії.

Витрати на відновлення майна містять у собі:

  • витрати на матеріали і запасні частини для ремонту (з урахуванням зносу на момент настання страхового випадку), необхідні для відновлення застрахованого майна до стану, у якому воно знаходилося безпосередньо перед настанням страхового випадку;

  • витрати на оплату робіт з ремонту, необхідного для відновлення застрахованого майна до стану, у якому воно знаходилося безпосередньо перед настанням страхового випадку.

До витрат на відновлення майна не належать:

  • витрати, пов'язані зі змінами або поліпшенням застрахованого об'єкта;

  • витрати, пов'язані з тимчасовим (допоміжним) ремонтом або відновленням;

  • інші витрати.

У разі, коли страхова сума становить певну частку дійсної (страхової) вартості застрахованого об'єкту:

Страхове відшкодування виплачується в такій самій частці від визначених по страховому випадку збитків, якщо інше не пе­редбачено договором страхування (пропорційна система відпові­дальності).

Договором страхування може бути передбачено також ві­дшкодування збитків у повному обсязі але не більше страхової суми (система відповідальності по першому ризику).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]