Висновки:

1. Методологічна розробка І. Кантом проблеми катего­ричного Імперативу має величезну цінність для обгрунтування сутності природного права. Це свідчить про те, що принципи права і моралі ті самі. Вони ли­ше дістають різної форми свого вираження, оскільки мораль є сфера внутрішніх мотивів індивіда, а пра­во — галузь практичних дій відповідно до зовніш­нього стандарту, встановленого законом. Однак змістом цих принципів виявляється особистість. То­му розходження права і моралі може бути зведене до розходження змісту дозвільної і заборонної вер­сій одного й того самого категоричного імперативу. Залишаючись на позиції суб'єкта, кантівський раціо­налістичний суб'єктивізм здійснював моральне, де-онтологічне обгрунтування ідеї права. 2. Філософія права Г. Гегеля являє собою інший ва­ріант природно-правового мислення, що грунту­ється на ідеалістичному світогляді. Продовжуючії щодо багатьох моментів лінію Канта, він прагне реа­лізувати принцип суб'єктивності, шукаючи джерела права і його критерій у людській свідомості — у сфері духу. Він створив універсальну методологію, засновану на ідеї саморозвитку права. Будь-яка сту­пінь розвитку Духу як волі має у нього поняття пра­ва: абстрактне право, мораль, моральність.

4. Перехід від ідеалізму до об'єктивізму намічається в історичній школі права (Г. Гуго, Ф. Савіньї, Г. Пух-та). Відповідно до поглядів історичної школи право виникає спонтанно з надр народного духу, як не­від'ємна частина цілісної культури народу. Воно не може викликатися до життя довільними бажаннями окремих індивідів чи груп осіб (навіть якщо ці люди законодавці). Отже, у їх побудовах відсутній су­б'єкт, аправопорядок виростає із суспільних відно­син.

5. У філософії права К. Маркса і Ф. Знгельса вплив со­ціальних умов на суб'єкта, що констатував правопо­рядок, набув причинно-детермінованого характеру. Вони недостатньо враховують роль суб'єкта (особис­тості) у формуванні права як його першореальності, розчиняючи суб'єкт-у суспільних відносинах (умо­вах). Вірно вказуючи на глибоку обумовленість сус­пільних і насамперед економічних відносин, марк-

- 108-

систська теорія не порушує питання про наявність особливої сутності права, зводиться до його соціадь-но-економічної сутності.

Контрольні запитання;

1. У чому полягають світоглядні й методологічні осно­ви вчення І. Канта про право?

2. У чому сутність категоричного імперативу І. Канта?

3. У чому полягає зміст морального обгрунтування права за І. Кантом? Як співвідноситься право і мо­раль відповідно до теорії І. Канта?

4. Дайте визначення права за І. Кантом?

5. Яке місце посідає філософія права у системі філосо­фії Г. Гегеля?

6. Наведіть приклади застосування діалектичного ме­тоду до аналізу становлення і розвитку права?

7. Що є право за Г. Гегелем? Що розуміє Г. Гегель під природним і позитивним правом і як вони співвідно­сяться?

8. Що загального у філософсько-правових концепціях І. Канта і Г. Гегеля і чим вони відрізняються?

9. Сформулюйте особливості марксистського розумін­ня природи і сутності права. Які позитивні й нега­тивні сторони цієї теорії?