2. Форми і методи здійснення функцій держави

Функції держави мають свої особливі форми й методи здій­снення.

Зміст тієї чи іншої функції держави являє собою процес впли­ву держави через практичну діяльність її відповідних структур на певні суспільні відносини або на групу споріднених сус­пільних відносин. Кожна конкретна функція держави становить єдність змісту, форм і методів здійснення відповідної гілки єдиної державної влади (законодавчої, виконавчої, судової), за­стосування якої пов'язане з особливостями конкретного об'єкта державного впливу.

В юридичній літературі форми здійснення функцій держави поділяють на правові та організаційні.

1. До юридичних (правових) форм здійснення функцій держави належать:

а) правотворча, яка полягає в правовій регламентації суспільних відносин шляхом видання компетентними державними органами нормативних, тобто загальнообов'язкових до виконання, актів, спрямованих на зміцнення та охорону правопорядку, законності, на визначення змісту та забезпечення здійснення прав і свобод громадян. Все це в кінцевому підсумку покликано сприяти забез­печенню належних умов для здійснення функцій держави;

б) правозастосовча, тобто діяльність державних органів та ін­ших уповноважених державою суб'єктів щодо втілення законів і підзаконних нормативних актів у повсякденну суспільну прак­тику пі ляхом видання правозастосовчих актів. Правозастосовча діяльність пов'язана з повсякденним вирішенням різноманітних питань керування справами суспільства і виявляється на практиці як владна, творча виконавчо-розпорядницька робота державних органів по здійсненню функцій держави шляхом видання актів за­стосування норм права, що стають підставою для виникнення, зміни чи припинення правовідносин у сфері здійснення функцій держави;

в) правоохоронна, сутність якої полягає в забезпеченні безпо­середнього державного реагування на вчинені правопорушення у сфері здійснення державних функцій, у встановленні і притяг­ненні до юридичної відповідальності осіб, що їх вчинили.

При здійсненні правоохоронної діяльності компетентні дер­жавні органи, їх посадові особи видають акти застосування норм права (постанови слідчих, протести й подання прокурорів, виро­ки й рішення судів та ін.). Специфіка цих актів полягає в тому, що вони слугують цілям профілактики (попередження) злочинів та інших правопорушень, відновлення порушених прав, реалізації юридичної відповідальності суб'єктів, які вчинили правопору­шення у сфері виконання функцій держави.

Таким чином, правоохоронна діяльність при здійсненні функцій держави в кінцевому підсумку втілюється у владній оперативній роботі державних органів та їх посадових осіб, спрямованій на охорону приписів норм права від порушень, на захист наданих громадянам суб'єктивних прав і на забезпечення виконання по­кладених на суб'єктів юридичних обов'язків.

Поряд з правовими формами здійснення функцій держави існують фактичні або організаційні форми їх реалізації. Ці фор­ми полягають в однорідній за зовнішніми ознаками діяльності держави, що безпосередньо не тягне за собою настання юридич­них наслідків. У той же час організаційна діяльність здійснюється в межах, визначених правом.

2. До організаційних форм діяльності державних органів сто­совно здійснення функцій держави належать:

а) організаційно-регламентуюча — повсякденна оперативна організаційна робота, спрямована на вирішення конкретних зав­дань, на техніко-організаційне забезпечення функціонування різних ланок державного механізму;

б) організаційно-господарська — поточна господарська робота (економічне обґрунтування, контрольно-ревізійна діяльність, бухгалтерський облік, статистика, організація постачання, збуту та ін.) з матеріального забезпечення виконання різних дер­жавних функцій;

в) організаційно-ідеологічна — повсякденна роз'яснювальна, виховна робота, спрямована на ідеологічне забезпечення вико­нання тих чи інших функцій держави. Ця діяльність може вияв­лятися, наприклад, у роз'ясненні змісту нових законів та інших нормативних актів, у формуванні громадської думки, в роботі із засобами масової інформації тощо.

При здійсненні своїх функцій держава, в особі відповідних державних органів та їх посадових осіб, спирається на ряд мето­дів, а саме:

а) метод переконання, який виявляється передусім у відпо­відній ідеологічній діяльності, у тому числі з правового виховання населення, у проведенні різних профілактичних заходів, спря­мованих на формування в населення переконання в об'єктивній обґрунтованості існуючих функцій держави та необхідності сприян­ня їх реалізації;

б) метод заохочення, який полягає в пропаганді позитивного досвіду й наданні різних пільг та нагород суб'єктам, що безпосе­редньо беруть участь або сприяють ефективному здійсненню функцій держави;

в) метод примусу, який полягає в застосуванні до суб'єктів, що вчинили правопорушення у сфері здійснення державних функцій, передбачених нормами права заходів покарання, перевиховання та спонукання до діяльності, спрямованої на усунен­ня шкоди, заподіяної такою поведінкою.