4. Державний (державно-правовий) режим

Третьою складовою форми держави є державний (державно-правовий) режим, який визначається сукупністю форм і методів здійснення державної влади, об'ємом та рівнем реальності прав і свобод громадян та рівнем їх участі в управлінні справами дер­жави і суспільства. Це поняття відповідає на питання про те, які методи превалюють у процесі здійснення державної діяльності і досягнення цілей, що стоять перед державою, який об'єм та реаль­ність прав і свобод громадян, а також наскільки реально вони впливають на стан державних і суспільних справ.

Поняття державно-правового режиму не слід ототожнювати з поняттям "політичний режим", хоча за значенням вони й близькі одне до одного. Останнє поняття має ширше значення і характе­ризує не тільки методи діяльності державних органів, що визнача­ється поняттям "державний (державно-правовий) режим", а й мож­ливості та форми діяльності всіх елементів політичної системи — політичних партій, рухів, інших об'єднань громадян.

Розрізняють демократичний і антидемократичний державні (державно-правові) режими.

Демократичний державний (державно-правовий) режим — це стан суспільних відносин, за якого державна влада здійсню­ється з використанням демократичних форм та методів на основі широкої і реальної участі громадян та їх об'єднань у формуванні і здійсненні державної політики, утворенні та діяльності органів держави, на неухильному забезпеченні реалізації основних прав людини і громадянина.

У реальності можуть виявлятися різновиди демократичного державно-правового режиму, наприклад режим парламентської демократії, демократично-ліберальний, національно-демократич­ний та ін.

Антидемократичний державний (державно-правовий) режим — це система суспільних відносин, за яких суттєво утруднюється або фактично унеможливлюється здійснення демократичних прав і свобод громадян, які реально не впливають на формування і діяльність державних органів, оскільки реальна влада зосеред­жується в руках не контрольованої народом групи осіб чи в руках однієї особи і здійснюється недемократичними методами.

Отже, в умовах такого режиму державна влада здійснюється в недемократичних формах і недемократичними методами, що обумовлює значне звуження, а то й фактично повне усунення можливості реальної участі громадян та їх об'єднань в управлінні державою і суттєве обмеження або втрату можливості реалізації основних прав людини й громадянина.

Різновидами антидемократичних державно-правових режимів є авторитарний, тоталітарний, вождізм, військово-диктаторсь­кий, фашистський, расистський та ін.

Слід зазначити, що в науковій літературі, в засобах масової інформації для характеристики тих чи інших держав досить часто використовують ряд понять, які стосуються насамперед недемо­кратичних державних режимів. Це робиться з метою висвітлення перш за все форм і методів здійснення державної влади в країні і дає досить об'ємне уявлення про конкретну державу. До таких понять належать наступні.

Тиранія — влада, яка встановлюється і здійснюється шляхом відкритого, нічим не замаскованого насильства і жорстоко карає будь-яку незгоду і спроби протесту проти дій владних структур.

Деспотія — влада абсолютного монарха, особа якого обожню­ється. На цій підставі відкидається необхідність дотримання монар­хом законів і моральних норм, що робить його владу фактично нічим не обмеженою. Деспотія була характерна для цілої низки рабовласницьких монархій (давні Єгипет, Вавилон, Персія).

Теократія — зосередження державної влади в руках духовен­ства або особисто глави церкви. Це тягне за собою підвищення ролі релігійних норм у регулюванні суспільного та особистого життя, здійснення судочинства на основі релігійних догматів, перетворює державу на інструмент політики панівної церкви тощо. Теократичні режими в сучасному світі існують у фундамен-талістських мусульманських державах (Пакистан, Іран), у Вати-кані, який є державою, де вся повнота світської й духовної (церковної) влади належить Папі Римському.

Охлократія — влада, яка у своїй діяльності орієнтується на вимоги неорганізованого натовпу і водночас намагається викори­стати його для досягнення своїх цілей. Така влада максимально спрощено формулює проблеми, що стоять перед суспільством і державою, та шляхи їх розв'язання. Охлократичні владні кола керують суспільством за допомогою популістських закликів та найпримітивніших методів; вони змушені регулярно змінювати політичний курс та орієнтири соціального розвитку. Як правило, до охлократії призводять відсутність необхідної освіти та про­фесійної підготовки, нездатність державних лідерів ефективно використовувати демократичні форми й методи побудови держави та керування суспільством.

Авторитаризм — концентрування влади в руках однієї особи або одного державного органу, що тягне за собою приниження ролі й значення інших, передусім колегіальних представницьких (парламентів), державних інститутів, фактичну заборону будь-якої опозиційної діяльності, жорсткий контроль за діяльністю гро­мадських організацій тощо.

Тоталітаризм — панування однієї політичної парти', що зроста­ється з державним апаратом, установлення жорсткої централізації в управлінні й партійно-державного контролю за всіма сферами суспільного життя.

Диктатура — здійснення необмеженої влади певною групою осіб на чолі з лідером, ім'я якого може дати назву тому чи іншому правлінню (бонапартизм, сталінізм та ін.). Для диктатури характер­на цілковита відсутність поділу влади та її концентрація в руках "сильної особи", яка, встановивши жорстку дисципліну й тяжкі покарання за її порушення, обіцяє швидке вирішення всіх со­ціальних проблем.

У більшості сучасних країн встановилися ті чи інші різновиди демократичних державно-правових режимів (країни Північної та Західної Європи, Північної Америки). В Україні відбуваються процеси встановлення й розвитку демократичного державно-правового режиму, основи якого знайшли своє закріплення в Конституції України.

Схеми до лекції 3. Схема 1. Елементи форми держави

ФОРМА ДЕРЖАВИ

Форма державного правління

Форма державного устрою

Форма державного (державно-правового) режиму

Схема 2. Види форм державного правління

ФОРМА ДЕРЖАВНОГО ПРАВЛІННЯ

Республіка

парламентська

президентська

Схема 3. Форма державного устрою

ФОРМА ДЕРЖАВНОГО УСТРОЮ

союзна (договірна) заснована на автономії

Схема 4. Форма державного (державно-правового) режиму

ФОРМА ДЕРЖАВНОГО (ДЕРЖАВНО-ПРАВОВОГО) РЕЖИМУ

Лекція 4. Функції держави

1. Поняття і властивості функцій держави.

2. Форми і методи здійснення функцій держави.

3. Види функцій держави.