Як користуватися словником

1. Близькі за значенням фразеологізми зібрані в групи (або ряди).

2. Синонімічний ряд разом з ремарками та ілюстраціями утворює словникову статтю. На початку словникової статті з абзаца як реєстрова одиниця подається домінанта ряду, за нею іде повний перелік фразеологічних синонімів, а потім — ілюстрації з літературних джерел.

3. У кінці статті — після ілюстрацій — з абзаца подається при потребі позначка Пор. (Порівняйте), яка встановлює зв'язок між синонімічними рядами, близькими за значенням.

4. Словникові статті розміщені за алфавітом домінант.

5. Якщо реєстрове слово служить домінантою для кількох синонімічних рядів, такі ряди розташовуються в одній словниковій статті як підгрупи.

Кожна підгрупа оформляється з абзаца, з порядковим номером замість домінанти, з поясненням відтінків значення, яке подається в круглих дужках після арабських цифр 1, 2, 3..., з переліком синонімів і цитат-ілюстрацій:

ПОВНІСТЮ — 1. (без будь-яких залишків) без останку; до цурки (цурочки); до [останньої] крихти... . (Ілюстрації.) 2. (повною мірою, цілковито) з голови до ніг (з ніг до голови); з (від) голови до п'ят; (з) тілом і душею... (Ілюстрації.) 3. (з сл. вивчити, прочитати, запам'ятати і т. ін.) від букви до букви; від (од) дошки до дошки; від палітурки до палі турки... . (Ілюстрації.)

6. Після кожного фразеологізму розкриваються особливості керування, наводяться граматичні і стилістичні позначки. Наприклад:

БАЙДУЖЕ (у знач, безос. прис.; не цікавить, не обходить кого-небудь щось) хоч трава не рости; хоч вовк траву їж; (нічого не варто, ніщо не лякає) море по коліна (по коліно) кому, для кого; (ніщо не впливає) як (мов) з (із) гуски вода; (зовсім байдуже комусь; ніскільки не хвилює когось) не гріє і (й) не знобить (ні знобить ні гріє) кого, кому. (Ілюстрації.)

7. Скорочені позначки, які характеризують синоніми за належністю до певного функціонального стилю мови чи за емоційно-експресивним забарвленням, ставляться після синоніма курсивом без дужок, рідше — в кінці змістової ремарки, якщо стилістична позначка стосується групи синонімів. Наприклад:

БЮРОКРАТ — (службова особа, яка виконує свої обов'язки формально, на шкоду справі; зневажл.) чорнильна душа, ірон.; канцелярський пацюк; параграф безсловесний; (чиновник, заст.) кропив'яне сім я; приказний крючок. (Ілюстрації.)

8. У круглих дужках після деяких компонентів фразеологізму наводиться іноді інше слово або кілька слів, що можуть вживатися замість цього компонента, утворюючи варіанти фразеологічної одиниці. Наприклад:

ПОДОБАТИСЯ — бути (припадати, приходитися) до вподоби (до душі, до серця, по серцю, до смаку, по смаку) кому; [бути] під смак кому, чий; [бути] до любові (до мислі) кому. (Ілюстрації).

9. У квадратних дужках наводиться слово чи кілька слів, що можуть уживатися і не вживатися у складі фразеологічного звороту. Наприклад:

МАЛО — (у невеликій кількості) не [дуже] густо; [як (мов і т. ін.)] кіт наплакав... (Ілюстрації.)

10. Слова, взяті в круглі чи квадратні дужки, не впливають на алфавітне розміщення фразеологізму в покажчику, вміщеному в кінці словника. Наприклад: фразеологізм [як] за водою піти в алфавітному покажчику слід шукати під літерою «З», вираз [аж] жижки затрусилися — під літерою «Ж».

11. Дієслівні ряди фразеологічних синонімів подаються із формою того виду (доконаного чи недоконаного), з яким вони частіше вживаються. У різних синонімічних рядах однакові за своїм складом фразеологізми з дієсловами доконаного чи недоконаного виду наводяться тільки тоді, коли вони мають різне значення і співвідносяться з різними домінантами.

12. Складові частини фразеологізмів, які втратили основні смислові та синтаксичні ознаки слів, розділовими знаками не відокремлюються, хоч вони й подібні за своєю структурою до однорідних членів речення, порівняльних зворотів тощо: ні за що ні про що; ні сіло ні впало (ні пало); бити (драти, лупити і т. ін.) як Сидорову козу; поминай як звали; тихо хоч мак сій.

Якщо ж компоненти фразеологізмів не повністю втратили ознаки слів і нагадують звичайні синтаксичні конструкції, то й розділові знаки в них ставляться за загальними правилами. Наприклад: наговорити, розказати, що на вербі груші ростуть, а на осиці кислиці; така правда, як на вербі груші; ціна — ламаний гріш чому; красна ціна в базарний день — п'ятак кому, чому.

13. В ілюстраціях з творів письменників дожовтневої доби іноді зустрічаються слова чи форми слів, які не відповідають нормам сучасної української літературної мови. У таких випадках після цих слів у квадратних дужках наводяться слова (або форми), які відповідають сучасній літературній нормі. Наприклад: Не всі ж чительники [читачі]такі «обстріляні птахи» в літературі всякої школи, як я (Леся Українка, б. 1956, с. 315).