Зміст і будова словника

Об'єктом лексикографічного опису у Словнику є фразеологічні синоніми сучасної української літературної мови. Матеріал для словника добирався переважно з творів письменників, які вивчаються в школі або рекомендуються програмою для самостійного читання. Фразеологічні синоніми — це фразеологічні одиниці², що близькі (чи тотожні) за своїм основним значенням, але відрізняються образною структурою, значеннєвими відтінками, емоційно-експресивним забарвленням або належністю до того чи іншого функціонального стилю. Такі близькі або тотожні за своїм значенням фразеологічні одиниці звичайно співвідносяться з певним словом загальномовного вживання, виконують однакові з ним синтаксичні функції і утворюють синонімічні ряди, які можуть складатися з двох, трьох, чотирьох і більше фразеологізмів, наприклад:

ВІДСТАВАТИ — (бути позаду всіх) бути (іти, опинятися, плестися, плентатися і т. ін.) в (у) хвості; пасти задніх (задні).

ВИКРИВАТИ — (показувати справжню суть когось) зривати маску (машкару) з кого; (виявляти приховані наміри) розкривати карти чиї; (розкривати чиїсь нечесні, підступні дії) виводити на чисту (свіжу) воду кого.

ДОРОГИЙ — (який коштує великі гроші, в знач, прис.) в (на) ціні; не по кишені кому; (який високо цінується, має велику цінність) на вагу золота, [і] ціни немає (нема) кому, чому; [і] ціни не [можна] зложити (скласти, не зложиш, не складеш) кому, чому.

ДАВНО — (у далекому минулому) во врем'я оно, заст., ірон.; во дни (в дні) они, заст.; в оний час, заст., уроч.; за царя Гороха [, як людей було трохи], жарт.; за царя Хмеля [, як було людей жменя], жарт.; за царя Панька (Томка) [, як була земля тонка], жарт.

У синонімічному ряду прийнято виділяти домінанту — по можливості стилістично нейтральне слово (рідше — словосполучення), яке виражає найзагальніше значення і виступає як головне, стрижневе (у словнику синонімів воно звичайно виступає як реєстрове). Оскільки фразеологізми, пройшовши складний І тривалий шлях становлення від вільних словосполучень до стійких образно-метафоричних зворотів, виділилися в самостійні мовні одиниці з таким цілісним значенням, яке ускладнене додатковими семантичними, стилістичними і емоційно-експресивними відтінками, серед групи близьких чи тотожних за значенням фразеологічних одиниць, як правило, важко виділити такий зворот, який би в найзагальніших рисах виражав поняття, спільне для всіх членів синонімічного ряду і виступав би опорним, заголовним виразом ряду — його домінантою. До того ж у навчальній лексикографії для зручності користування словником, полегшення знаходження потрібної фразеологічної одиниці, використання семантично співвідносного з фразеологічними синонімами слова як реєстрової домінанти видається логічним і виправданим. Тому в ролі домінанти синонімічного ряду, що складається з фразеологічних одиниць, ми найчастіше використовуємо слово, зрідка — вільне словосполучення і лише в окремих випадках — фразеологізм Наприклад: АБИКУДИ. АРИСТОКРАТ. БАГАТО. БАГАТО ВСЬОГО ЗАЗНАТИ. БИТИ. БИТИ ТРИВОГУ.

Стилістична диференціація фразеологізмів-синонімів здійснюється в трьох аспектах: 1) у функціонально-стилістичному плані виділяємо книжні, народно-поетичні (фольклорні), розмовні і територіально-діалектні фразеологізми; 2) в емоційно-експресивному плані — урочисті, жартівливі, фамільярні, іронічні, зневажливі; 3) в історико-стилістичному — застарілі, міфологічні, етнографічні. Розміщення їх у межах словникової статті здійснюється у словнику за принципом: спершу наводяться найбільш нейтральні і з більшою семантичною прозорістю, а потім інші — з менш яскраво вираженою семантикою і більшою емоційною забарвленістю. Наприклад: фортуна усміхається (усміхалася) кому, книжн.; камінь спотикання, книжн.; у тридев'ятому (у тридесятому, у якомусь) царстві, нар.-поет.; за тридев'ять (за сім, за тридесять) земель, нар.-поет.; за горами за долами, нар.-поет,; ще й треті півні не співали, нар.-поет.; зав'язати косу (хустку), заст., етн.; піти до вінця, заст.; закрутити кичкою голову кому, чию, заст., діал., етн.

Окремі фразеологізми-синоніми розрізняються одночасно і за стильовими, і за емоційно-експресивними, і за стилістичними ознаками, і, отже, можуть мати триаспектну характеристику, наприклад: прописати іжицю кому, книжн., заст., фам.; ще й чорти навкулачки не билися, розм., заст., фам.; на велику (панську) стопу, розм., заст., діал. У поєднанні з семантичним групуванням синонімів це ускладнює (а часто й просто робить неможливим) дотримання чіткого, однотипного порядку розташування фразеологізмів у межах синонімічного ряду.

Як свідчить дібраний для словника матеріал, переважна більшість фразеологічних синонімів належить до розмовного стилю. Значна частина з них останнім часом розширює сферу свого функціонування з мові художньої літератури, газети, радіо, телебачення. У зв'язку з цим у словнику подібні синоніми не мають позначки розм. і характеризуються тільки в емоційно-експресивному та історико-стилістичному планах.

В один синонімічний ряд об'єднуються тільки тотожні або близькі за значенням фразеологізми, співвідносні семантично й функціонально з однією і тією ж частиною мови. Так, наприклад, фразеологізми бути (побувати) в бувальцях; узнати (пізнати, скуштувати) почому (почім) ківш лиха; пройти (крізь) огонь і воду і мідні труби; пройти і мідні труби і чортові зуби; бути на возі і під возом; бути на коні, бути і під конем; пройти Крим і Рим і мідні труби; пройти (перейти) крізь сито й решето; знати, де раки зимують мають процесуальне значення «багато всього зазнати», співвідносяться з дієсловами і утворюють один синонімічний ряд. Фразеологізми стріляна птиця; стріляний (обстріляний) птах (горобець); стріляний вовк; бита голова; битий жак мають значення предметності, співвідносяться з іменниками, а тому й утворюють самостійний синонімічний ряд із домінантою-іменником. Віднесеність вищеназваних фразеологізмів до двох самостійних синонімічних рядів з дієслівним і іменниковим значенням підтверджується й однотипністю їх граматичної структури: фразеологізми синонімічного ряду з дієслівною домінантою за граматичною структурою співвідносяться з дієслівними словосполученнями, а фразеологізми ряду з іменниковою домінантою — з іменниковими. Фразеологізми зберігають граматичну форму словосполучень як синтаксичних одиниць.

В одному синонімічному ряду можуть поєднуватись і фразеологізми, різні за граматичною структурою. Але разом з тим вони, як правило, співвідносяться з однією якоюсь частиною мови і виступають у функції того самого члена речення, що й домінанта — реєстрове слово, яке відкриває синонімічний ряд фразеологічних одиниць. Наприклад: РАНО — (коли ще не розвиднялося, не сіріло) ще й на зорю не займається (не займалося, не зайнялося, не здійметься); ще й на світ не зоріло (не зазоріло, не займалося, не благословилося, не заводилося, не зводилося); ще й треті півні не співали, нар.-поет.; ще й чорти навкулачки не билися (не б'ються), заст., фам.; (про передсвітанковий час) ні світ ні зоря; чи світ чи зоря; ні світ ні тьма; скоро світ; (про час, коли тільки починає сіріти, розвиднятися) тільки почало (стало) на світ благословлятися; чуть (чим, як) світ; чуть зоря; ледве на світ зазоріло; (перед сходом сонця) на зорі (на зорях).

У зв'язку з тим, що компоненти фразеологізмів частково чи повністю втрачають своє первісне лексичне значення, колись властиве їм як словам вільного вжитку, слова-компоненти фразеологізмів можуть замінюватись іншими словами чи іншими формами слів, а деякі із них можуть уживатися в складі фразеологічних одиниць факультативно, виступаючи в їх складі в одних випадках і випадаючи в інших. Такі видозміни форми одного і того ж фразеологізму, які не впливають на його цілісне значення, називають варіантами фразеологічної одиниці. Так, наприклад, вирази брати за душу, хапати за душу, щипати за душу, брати за серце, хапати за серце, щипати за серце є варіантами одного фразеологізму брати (хапати, щипати) за душу (за серце). Ці варіанти виникли внаслідок взаємозаміни слів-компонентів одного і того ж фразеологізму. У словнику вони опрацьовані в межах відповідного синонімічного ряду як одна фразеологічна одиниця з наведенням у круглих дужках взаємозамінних слів.

Уживання в складі фразеологічних одиниць взаємозамінних чи факультативних компонентів пояснюється тим, що за формою фразеологізми є надслівними, нарізнооформленими структурно-граматичними організаціями і співвідносяться з словосполученнями чи реченнями, а за змістом вони мають, як і слова, цілісне значення, яке не є простою сумою значень компонентів. У процесі фразеологізації вільних синтаксичних конструкцій і становлення фразеологізмів як специфічних мовних одиниць спостерігається поступальна видозміна форми фразеологізмів, відхід її від структури речення чи вільного словосполучення. Коли фразеологізм ще зберігає зв'язки з вихідними переносно-образними виразами, можлива поява чи зникнення окремих слів, які колись входили до структури генетично споріднених зворотів. Це й приводить до появи факультативних компонентів у складі фразеологічного звороту. Факультативні компоненти фразеологічних одиниць у словнику наводяться в квадратних дужках, наприклад: сипати словами (слова) [як (мов, наче, неначе) горохом (горох)]; молоти язиком [, як порожній млин (як на жорнах, як вітряком)] і т. ін.

Фразеологічні синоніми і варіанти є важливим стилістичним засобом мови. Вони дають можливість образно передати найтонші відтінки значення, охарактеризувати предмет, явище чи ситуацію, даючи їм відповідну оцінку.

Фразеологічні синоніми можуть утворювати складні семантичні комплекси, які здатні поділятися в свою чергу на менші групи. Так, наприклад, серед фразеологічних синонімів, які виражають акт мовлення, можна виділити такі підгрупи: І) усно повідомляти що-небудь; 2) говорити невиразно; 3) говорити несерйозно: 4) говорити дурниці; 5) говорити швидко; 6) говорити одне і те ж; 7) гнівно говорити; 8) розповідати; 9) розмовляти; 10) багато говорити; 11) правдиво говорити; 12) говорити марно, попусту; 13) говорити щось неприємне; 14) говорити щось дуже приємне; 15) сказати щось недоладне. Всі вони наведені в словнику в одній статті. Такий спосіб розташування синонімів, на наш погляд, допомагає швидко знайти серед великої кількості близьких за значенням фразеологізмів потрібний вираз із відповідними семантичними і стилістичними відтінками.