
- •32 Основні категорії соціології культури.
- •35.Що таке праця? у чому полягає особливість об’єкту та предмету соціології праці?
- •33. Релігія як соціальний інститут. Структура релігійної групи.
- •34. Соціологія релігії як окрема галузь соціології.
- •36.Функції соціології праці та їх характеристика.
- •37. Об’єкт, предмет соціології управління. Поняття “система управління”.
- •38. Соціальне прогнозування, проектування і планування в прийнятті управлінських рішень.
- •39. Соціолгія сім’ї її об’єкт та предмет.
- •40. Сім'я як соціальна група та соціальний інститут. Основні поняття та категорії соціології сім’ї.
- •41.Функції сім’ї та їх характеристика.
- •42.Розкрийте сутність понять “людина”, “індивід”,” особистість”, “індивідуальність”.
- •43. Структура особистості.
- •44.Соціальна типологія особистості.
43. Структура особистості.
Кожна людина має власні ідеї, мету, думки і почуття. Ці індивідуальні якості визначають зміст і характер її поведінки. Однак для соціології істотне значення мають не індивідуальні, а соціальні думки і почуття людей, що виявляються в їхніх діях. Об'єктом соціологічних досліджень є не інтереси і відносини окремої особистості, а інтереси і відносини людей, що володіють спільними соціальними характеристиками і живуть у схожих умовах, виконують соціальні дії у конкретних історичних умовах. Підстави для соціальної типологізації особистостей можуть бути найрізноманітніші, в тому числі системи потреб, соціальних інтересів, ціннісних орієнтацій тощо. Найважливіші з них — статус і роль в системі соціальних відносин
Під структурою у соціології розуміють будову чогось, окремі елементи якого складають єдине ціле.
Російський психолог А.Платонов вважає, що структура особистості може бути представлена в єдності її складових чотирьох підструктур:* біологічно обумовлена підструктура (темперамент, статеві, вікові властивості психіки тощо);* психологічна підструктура (індивідуальні психологічні особливості - пам'ять, емоції, відчуття, уявлення, почуття, воля,інтелект тощо);•підструктура соціального досвіду (набуті емпіричні та теоретичні знання, навички, уміння, звички, традиції, норми тощо);* підструктура спрямованості особистості (бажання, цілі, ідеали, мотиви, потреби, прагнення, ціннісні орієнтації тощо).Увага соціологів здебільшого зосереджується на аналізі третьої та четвертої підструктури, що в цілому обумовлене специфікою предмету соціології як науки.Найбільш знаною і широко вживаною у соціології є тричленна структура особистості, представлена її складовими: соціальним статусом, соціальною роллю та спрямованістюособистості.Соціальний статус - це певне місце, позиція людини у суспільній ієрархії групи або суспільства в цілому. Статуси можуть бути приписані або вроджені (не контрольовані власною волею людини) та набуті або досягнуті (здобуті в результаті власного вибору та власних зусиль і контрольовані волею людини).Соціальна роль - динамічна характеристика статусу, яка виражається шаблонною, очікуваною поведінкою, заданою певним статусом.Спрямованість особи - це особливе ставлення людини до дійсності і самої себе, яка має вираз у цінностях, мотивах, потребах, установках, прагненнях, переконаннях, ідеалах. Вона виявляється у соціальній поведінці особистості.Цікавим є підхід американського соціолога та економіста А.Маслоу, визнаного теоретика менеджменту. За його міркуваннями, у суспільстві існує п'ять рівнів потребПерший рівень - фізіологічні потреби або вітальні (від "уііа" - життя).Другий рівень - екзистенціальні (потреби у безпеці власного існування, здоров'ї, відсутності насильства, безпеці на вулицях, захист від війн тощо).Третій рівень -потреби в комунікації, дружбі, спілкуванні.Четвертий рівень - потреби в статусі, визнанні, престижі -оцінці інших людей, самоповазі.П'ятий рівень - потреби у самовираженні через творчість, самореалізації, розкритті та реалізації здібностей, в досягненні сенсу життя.