- •Затверджено
- •На засіданні кафедри економіки підприємств
- •Протокол № __1____ від _29.08.2011________
- •Тема 4. Фахова підготовка у вищому навчальному закладі
- •Тема 5. Бібліотека академії і правила користування її фондами
- •Тема 6. Студентське самоврядування як невід’ємна складова демократизації вищої школи
- •Події напередодні Болонського процесу
- •Велика Хартія університетів - засіб об'єднання академічних внз
- •Сорбоннська декларація 1998 р.
- •Болонська декларація від 19 червня 1999 р.
- •2. Вища освіта в минулому
- •3. Система освіти і вища освіта в Україні.
- •Структура і характеристики системи освіти України
- •4. Стандарти вищої освіти.
- •5. Болонський процес і перспективи законодавчого врегулювання розвитку вищої освіти в Україні
- •Тема: Фундаменталізація та індивідуалізація підготовки фахівців з вищою освіти
- •2. Індивідуалізація підготовки фахівців з вищою освіти
- •1. Студент і викладач в рамках Болонської системи освіти
- •2. Індивідуалізація підготовки фахівців з вищою освіти
- •3. Наука у навчальних закладах III—IV рівнів акредитації
- •Види навчальної роботи та контрольні заходи.
- •Лабораторне заняття
- •Практичне заняття
- •Семінарське заняття
- •Індивідуальне заняття
- •Консультація
- •Індивідуальні завдання
- •3. Факультатив, спецкурс, спецсемінар.
- •5. Переведення, відрахування, поновлення студентів, надання повторного навчання, академічної відпустки.
- •6. Стипендіальне забезпечення студентів.
- •1. Професійне й моральне становлення молоді. Єдність прав та обов'язків українського студентства
- •2. Система професійної освіти в Україні
- •Структура бібліотечних фондів.
- •2. Функції бібліотечних фондів.
- •3. Бібліотека доннаса.
- •4. Роль бібліотеки у організації навчальної діяльності студента.
- •1. Правове регулювання інституту студентського самоврядування в Україні
- •Студентське самоврядування у внз створюється та функціонує на основі стаття 38. „Студентське самоврядування” Закону України „Про вищу освіту”.
- •Рішення органів студентського самоврядування мають дорадчий характер.
- •Основними завданнями органів студентського самоврядування є:
- •2. Органи студентського самоврядування у внз
- •3. Рада Студентського самоврядування ДонНаба
- •Велика хартія університетів преамбула
- •Фундаментальні принципи
- •Способи
- •Європейський простір вищої освіти Болонська декларація від 19 червня 1999 р.
2. Органи студентського самоврядування у внз
Студентське самоврядування у вищому навчальному закладі - це самостійна громадська діяльність студентів з реалізації функцій управління вищим навчальним закладом, яка визначається ректоратом (адміністрацією), деканатами (відділеннями) та здійснюється студентами у відповідності з метою й завданнями, які стоять перед студентськими колективами, функціонує з метою забезпечення виконання студентами своїх обов'язків і захисту їхніх прав і сприяє гармонійному розвитку особистості студента, формуванню у нього навичок майбутнього організатора, керівника [1].
Студентські представницькі органи, згідно із Законом України „Про вищу освіту”, обов'язково створюються на рівні академічної групи, факультету, гуртожитку, вищого навчального закладу в цілому. Залежно від контингенту студентів, типу та специфіки вищого навчального закладу, такі органи за бажанням студентів можуть створюватися також на рівні курсу, спеціальності, студентського містечка, структурних підрозділів вищого навчального закладу. Таким чином, система студентського представництва має гнучку розгалужену структуру, що забезпечує її зв'язок з кожним студентом.
До компетенції органів студентського самоврядування належить представництво інтересів студентів з питань змісту й організації навчання, гарантування можливостей здійснення наукової та творчої діяльності, умов проживання в гуртожитках, соціального забезпечення студентів.
Керівники студентських представницьких органів вищих навчальних закладів входять до складу вчених рад закладу, керівники студентських представницьких органів факультетів - до вчених рад відповідних факультетів.
Міністерство освіти і науки України систематично співпрацює з національним студентським союзом України — Українською асоціацією студентського самоврядування (УАСС), що на добровільних засадах об'єднує органи студентського самоврядування вищих навчальних закладів усіх регіонів України. Ця співпраця полягає у періодичному взаємних консультацій, конференцій та семінарів, залученні представників УАСС до підготовки проектів нормативних актів з питань вищої освіти та соціального забезпечення студентів.
Крім того, в Україні створена Всеукраїнська студентська рада при Президентові України, яка розглядає актуальні проблеми студентського життя.
Серед асоціацій (спілок) студентів визначають:
-
молодіжні фахові об'єднання, організації за інтересами;
-
молодіжні релігійні організації;
-
студентські профспілкові організації;
-
благодійні фонди для молоді та молодіжні благодійні фонди;
-
національні молодіжні організації;
-
студентський рух;
-
громадсько-політичні організації молоді;
-
молодіжні партії, філії молодіжних партій.
Студентська молодь входить в об'єднання та організації за інтересами; благодійні фонди; громадсько-політичні організації молоді. Окремо діють студентські об'єднання та рухи (парламенти, ради тощо), а також студентська спілка України.
Органи студентського самоврядування можуть мати різноманітні форми (сенат, парламент, старостат, студентська навчальна (наукова) частина, студентські деканати, ради тощо) [2, С.32].
На сьогоднішній день студенти беруть участь в управлінні студентського самоврядування не більш, ніж 20 відсотків навчальних закладів. По-перше, у ряді ВНЗ студентських органів просто не існує, а по-друге, багато студентських спілок сьогодні займаються винятково дозвіллям, а не вираженням інтересів студентства.
Широко поширена практика, коли органи студентського самоврядування фактично є підрозділом адміністрації ВНЗ, їх рішення носять лише формальний характер й участь студентів у такому «самоврядуванні» мінімальна. Найбільше яскраво це проявляється у ВНЗ, де органи студентського самоврядування очолюють не студенти й аспіранти, а люди у віці, що далеко перевищує студентський, лідери таких організацій більше дбають лише про свої інтереси, а не інтереси самих студентів.
Розвиток студентського самоврядування у ВНЗ має ґрунтуватися на появі нових форм студентської самоорганізації, на залученні студентів у соуправлінні вищим навчальним закладом. Сьогодні існуюча система далеко не досконала: працюючі студентські ради й старостати, не поєднують основну масу студентів і лише номінально представляють її інтереси, при цьому організацію роботи зі студентами проводять підрозділи ВНЗ із залученням невеликого активу студентів [4].
ВНЗ має бути не тільки місцем одержання освіти, він повинен нести цілий комплекс соціальних функцій. У кожному ВНЗ може існувати скільки завгодно творчих спілок, громадських організацій, у тому числі й профспілкових. При цьому повинна бути легітимна Студентська рада. Це - не чергова громадська організація, а внутрівузівський механізм, що вибудовується у відповідності зі специфікою ВНЗ й дає можливість усім без винятку студентам включитися в управління навчальним закладом. І ректорові не доведеться вибирати, з ким вести діалог, чию саме думку враховувати - є рада, обрана всіма без винятку студентами [5].
Ефективне студентське самоврядування сприяє гармонійному розвитку навчального закладу. Завдяки студентським ініціативам можна визначати нові напрями розвитку поза навчальною діяльністю, вдосконалювати навчальний процес тощо. Розвинуте студентське самоврядування може стати тим додатковим фактором, що впливає на вибір абітурієнтом навчального закладу. Також важливим фактором є те, що випускники ВНЗ з розвинутим студентським самоврядуванням необхідні роботодавцям, бо це допомагає студентам виробити необхідні в роботі навички організації праці, самодисципліни, формування почуття відповідальності тощо.