
- •© Сумський національний аграрний університет, 2011 вступ
- •Завдання для розв’язання задач з дисципліни Методичні вказівки
- •Завдання 1 Властивості ґрунту як об’єкта обробітку
- •Класифікація ґрунтів за зусиллям прилипання
- •Класифікація ґрунтів за числом пластичності
- •Завдання 2 Механіко – технологічні властивості добрив як об’єкта механізованого внесення в ґрунт
- •Категорії і ступінь злеглості мінеральних добрив
- •Значення коефіцієнта
- •Завдання 3 Опір рослинних матеріалів деформаціям
- •Р ис. 3. Діаграма деформації розтягу стебла:
- •Р ис. 8. Схема для визначення площі діаграми
- •Завдання 4 Математична обробка результатів досліджень сільськогосподарських матеріалів
- •Р ис. 10. Крива обмолочування сільськогосподарської культури
- •Р ис. 11. Графічна залежність роботи на обмолот зернини від швидкості обмолочування
- •Список рекомендованої літератури
Р ис. 3. Діаграма деформації розтягу стебла:
А – відповідає межі пропорційності, В – відповідає межі руйнування
б) визначити напруження, які відповідають межам пропорційності ПЦ і міцності МЦ.
Напруження ПЦ (МПа), яке відповідає межі пропорційності
,
де FПЦ – навантаження, яке відповідає межі пропорційності, Н.
Напруження МЦ (МПа), яке відповідає межі міцності
,
де FРУЙН – навантаження, яке відповідає межі міцності, Н.
в) визначити модуль пружності ЕПЦ і жорсткість стебла EПЦ S.
Модуль пружності (пропорційності) ЕПЦ (МПа)
.
Жорсткість стебла рослини на розтяг (Н)
,
де ПЦ – відносне подовження, яке відповідає межі пропорційності.
г) визначити потенціальну енергію пружної деформації АПР і роботу на руйнування стебла АРУЙН.
Робота (енергія) пропорційна площі діаграми.
Потенціальна енергія пружної деформації АПР (Дж)
АПР = 0,5 FПЦ l 10– 3 k,
або
АПР = 0,5 ПЦ ПЦ 10– 3 k, k = S · l
де 0,5FПЦ l – площа трикутника діаграми, побудованої в координатах F – l;
0,5ПЦ ПЦ – площа трикутника діаграми, побудованої в координатах –;
k – коефіцієнт пропорційності для діаграми в координатах F – l дорівнює 1, для діаграми в координатах – дорівнює S· l. Розмірність S – мм2, l – мм.
АПР = 0,5 89,2 0,88 10 – 3 1 = 39,25 10– 3 Дж = 0,0393 Дж.
або
АПР = 0,5 44,6 106 Па 0,0088 2 10– 6 м2 100 м 10– 3 = 39,25 10– 3 Дж = 0,0393 Дж.
Роботу руйнування стебла (Дж) визначають за формулою
АРУЙН = АПР + А/,
де А/ – робота, яку необхідно виконати за межами АПР. до руйнування, Дж.
Робота
А/ = 0,5 (FРУЙН + FПЦ) (lРУЙН – lПЦ)10–3 · k,
А/ = 0,5 (120 + 89,2) (1,52 – 0,88) 10–3 1 = 0,0669 Дж.
або
А/ = 0,5 (МЦ + ПЦ) (РУЙН – ПЦ) 10–3 k; k = S l.
А/ = 0,5 (60 + 44,6) 106 (0,0152 – 0,0088) 10–3 · 2 · 10– 6 100 = 0,0669 Дж.
АРУЙН = 0,0393 Дж + 0,0669 Дж = 0,1062 Дж.
Відповідь:
При розтязі стебла льону діаметром d =
1,6 мм і довжиною l = 100 мм модуль пружності
(пропорційності) становить ЕПЦ
= 5068,18 МПа; жорсткість стебла рослини на
розтяг -
Потенціальна енергія пружної деформації
АПР
= 0,0393 Дж. Робота руйнування стебла АРУЙН
= 0,1062 Дж.
2. При деформуванні на поперечний стиск стебла озимої пшениці діаметром d одержано діаграму в координатах: зусилля F – абсолютне скорочення d з наступними даними:
F, H |
0 |
1,67 |
3,34 |
5,02 |
6,69 |
8,93 |
10,47 |
11,45 |
11,96 |
d , мм |
0 |
0,12 |
0,24 |
0,36 |
0,48 |
0,72 |
0,96 |
1,20 |
1,44 |
Довжина ділянки стебла, на яку діє сила F дорівнює в.
Необхідно:
а) побудувати діаграму деформації стиску стебла в координатах: величина умовного стискання q – відносне скорочення С;
б) визначити модуль пружності ЕПЦ;
в) визначити потенціальну енергію пружної деформації АПР і розплющування стебла АРОЗПЛ..
Дано: d = 3,5 мм; в = 15 мм.
РОЗВЯЗОК:
а) побудувати діаграму деформації стиску стебла в координатах: величина умовного стискання q – відносне скорочення С.
Опір стебел рослин стисканню.
Величина умовного стискання q (кПа)
,
де F – сила стискання, Н;
в – довжина ділянки стебла, на яку діє сила F, мм;
d – діаметр стебла, мм.
Проводимо розрахунки величин умовного стискання q
F, H |
0 |
1,67 |
3,34 |
5,02 |
6,69 |
8,93 |
10,47 |
11,45 |
11,96 |
Відносна деформація
,
де d – абсолютне скорочення стебла, мм.
Проводимо розрахунки відносної величини деформації
d, мм |
0 |
0,12 |
0,24 |
0,36 |
0,48 |
0,72 |
0,96 |
1,20 |
1,44 |
Після проведених розрахунків величини умовного стискання q та відносної величини деформації заносимо в таблицю
qі, кПа |
0 |
31,81 |
63,62 |
95,62 |
127,43 |
170,095 |
199,43 |
218,095 |
227,81 |
i |
0 |
0,034 |
0,069 |
0,103 |
0,137 |
0,206 |
0,274 |
0,343 |
0,411 |
По отриманих даних малюємо діаграму деформації стиску стебла (рис. 4).
Рис. 4. Діаграма деформації стиску стебла:
А – відповідає межі пропорційності, В – відповідає розплющуванню.
б) визначити модуль пружності ЕПЦ.
Модуль пропорційності (пружності), кПа
,
де qПЦ і ПЦ – відповідно величина умовного стискання і відносної деформації, які відповідають межі пропорційності.
в) визначити потенціальну енергію пружної деформації АПР і розплющування стебла АРОЗПЛ..
Потенціальна енергія (Дж) пружної деформації пропорційна площі трикутника, основою якого є ПЦ, а висотою – qПЦ і дорівнює
AПР = 0,5 ПЦ qПЦ 10–6 k,
де k = в d2. Тут в і d підставляються в мм.
k = 15 3,52 = 183,75 мм3.
AПР = 0,5 0,137 127,43 103 183,75 10–9 = 1604 10–6 Дж = 0,0016 Дж.
Робота розплющування стебла АРОЗПЛ (Дж) пропорційна з деяким наближенням сумі площ трикутника і трапеції, яка одержується проведенням хорди через точки qПЦ і qРОЗПЛ..
АРОЗПЛ= 0,5 [ПЦ qПЦ + (qПЦ + qРОЗПЛ) (РОЗПЛ – ПЦ)] 10–6 k 2.
АРОЗПЛ = 0,5 103 [0,137 127,43 + (127,43 + 227,81) (0,411 – 0,137)] 10–9 183,75 =
= 0,0105 Дж.
Відповідь: При деформуванні на поперечний стиск стебла озимої пшениці діаметром d = 3,5 мм модуль пропорційності (пружності) становить ЕПЦ = 930,15 кПа. Потенціальна енергія пружної деформації AПр = 1,6010–3 Дж. Робота розплющування стебла АРоспл = 0,0105 Дж.
3. При згинанні консольнозакріпленого сухого стебла жита одержано залежності відгину у від прикладеної сили F:
F, H |
0 |
0,05 |
0,10 |
0,15 |
0,20 |
0,25 |
0,29 |
0,31 |
0,33 |
0,35 |
0,37 |
у, мм |
0 |
1,25 |
2,50 |
3,75 |
5,00 |
6,25 |
7,50 |
8,75 |
10,00 |
11,25 |
12,5 |
Необхідно:
а) побудувати залежність вигину у від сили F;
б) визначити потенціальну енергію пружної деформації АПР і роботу АЗЛ, необхідну для зламу стебел;
в) визначити жорсткість стебла ЕПЦІ;
г) визначити осьовий момент інерції I;
д) визначити модуль пропорційності ЕПЦ;
е) визначити кут відхилення стебла від горизонтального положення ЗЛ.
Дано: d = 3,8 мм; l = 25 мм.
РОЗВЯЗОК:
а) побудувати залежність вигину у від сили F (рис. 5).
Рис. 5. Графік залежності вигину у від сили F:
А – відповідає межі пропорційності, В – відповідає зламу
б) визначити потенціальну енергію пружної деформації АПР і роботу АЗЛ, необхідну для зламу стебел.
Опір згинанню консольнозакріпленого стебла.
Потенціальна енергія пружної деформації АПР (Дж)
,
де FПЦ і уПЦ – відповідно навантаження (Н) і вигин (мм), які відповідають межі пропорційності.
Роботу, необхідну для зламу стебла, АЗЛ (Дж) обчислюють за формулою
,
де FЗЛ і уЗЛ – відповідно навантаження (Н) і вигин (мм), які відповідають межі міцності стебла.
в) визначити жорсткість стебла ЕПЦІ.
Жорсткість стебла ЕПЦІ (Н·м2)
,
де F – навантаження, яке відповідає вигину уПЦ, Н;
l – відстань від місця закріплення зразка до місця прикладання сили, мм;
I – осьовий момент інерції, м4.
г) визначити осьовий момент інерції I для трубчастого стебла.
Осьовий момент інерції I (м4)
для трубчастого стебла
,
де dЗ – зовнішній діаметр стебла, м;
dВН – внутрішній діаметр стебла, м.
Товщина стінки стебел зернових культур складає 0,6 – 0,8 мм.
д) визначити модуль пропорційності ЕПЦ.
е) визначити кут відхилення стебла від горизонтального положення ЗЛ.
Кут зламу ЗЛ (град.)
.
Відповідь: При згинанні консольнозакріпленого сухого стебла жита діаметром d = 3,8 мм і довжиною l = 25 мм потенціальна енергія пружної деформації становить АПР = 0,0078 Дж; робота, необхідна для зламу стебла буде АЗЛ = 0,027 Дж. Побудували залежність вигину від сили. Жорсткість стебла становить ЕПЦІ = 1,310-6 Н·м2. Осьовий момент інерції становить I = 8,610-12 м4. Кут відхилення стебла від горизонтального положення ЗЛ становить майже 27 град.
4. При згинанні стебла соняшника діаметром d на двох опорах з відстанню між ними l одержано залежність прогину f зразка від прикладеного навантаження F:
F, H |
0 |
7 |
14 |
21 |
28 |
35 |
42 |
48 |
56 |
51 |
f, мм |
0 |
0,6 |
1,2 |
1,8 |
2,4 |
3,0 |
3,6 |
4,2 |
4,8 |
5,4 |
Необхідно:
а) побудувати залежність прогину f від навантаження F;
б) визначити модуль пружності ЕПЦ і жорсткість стебла ЕІ;
в) визначити потенціальну енергію пружної деформації АПР і роботу АЗЛ, необхідну для зламу стебла;
г) визначити кут зламу стебла ЗЛ.
Дано: d = 22 мм; l = 100 мм.
РОЗВЯЗОК:
а) побудувати залежність прогину f від навантаження F (рис. 6).
Рис. 6. Графік залежності прогину f від навантаження F:
А – відповідає межі пропорційності, В – відповідає зламу
б) визначити модуль пружності ЕПЦ і жорсткість стебла ЕІ.
Опір згинанню стебла, розташованого на двох опорах.
Жорсткість стебла ЕПЦІ (Н·м2)
,
де FПЦ – навантаження, яке відповідає прогину f ПЦ посередині між опорами, Н;
l – відстань між опорами, мм;
fПЦ – прогин, мм;
I – осьовий момент інерції, м4.
Осьовий момент інерції I (м4)
для трубчастого стебла
,
де dЗ – зовнішній діаметр стебла (беремо згідно варіанту), мм;
dВН – внутрішній діаметр стебла (приймаємо товщину стінок даної культури 2 мм, тому діаметр внутрішній буде становити 18 мм), мм.
в) визначити потенціальну енергію пружної деформації АПР і роботу АЗЛ, необхідну для зламу стебла.
Потенціальна енергія пружної деформації АПР (Дж)
,
де FПЦ і fПЦ – відповідно навантаження (Н) і відгин (мм), які відповідають межі пропорційності.
Роботу, необхідну для зламу стебла, АЗЛ. (Дж) обчислюють за формулою
,
де FЗЛ і fЗЛ – відповідно навантаження (Н) і прогин (мм), які відповідають межі міцності стебла.
г) визначити кут зламу стебла ЗЛ.
Кут зламу ЗЛ (град.)
.
Відповідь: При згинанні консольно-закріпленого сухого стебла соняшника діаметром d = 3,8 мм і довжиною l = 100 мм потенціальна енергія пружної деформації АПР = 0,0756 Дж; робота, необхідна для зламу АЗЛ. = 0,1593 Дж.
5. При різанні без ковзання стебла кукурудзи діаметром d = 28 мм одержано діаграму в координатах: висота ординати h – переміщення сегмента l з наступними параметрами:
h, мм |
0 |
7 |
14 |
21 |
28 |
36 |
20 |
0 |
l, мм |
0 |
4 |
8 |
12 |
16 |
20 |
24 |
28 |
Масштаб пружини складає m.
Необхідно:
а) побудувати діаграму перерізання стебла залежністю h = f(l);
б) визначити величину максимального Fmax і середнього FC зусиль перерізання стебла;
в) визначити роботу різання стебла АРІЗ;
г) визначити питому роботу різання аРІЗ.
Дано: qП = 9 Н/мм.
РОЗВЯЗОК:
а) побудувати діаграму перерізання стебла залежністю h = f(l) (рис. 7).
Рис. 7. Діаграма перерізання стебла залежністю h = f(l):
А – відповідає максимальній висоті ординат
б) визначити величину максимального Fmax і середнього FC зусиль перерізання стебла;
Величина максимального зусилля перерізання стебла Fmax (Н)
,
де hmax – максимальна ордината діаграми, мм;
qП – жорсткість (масштаб) пружини, Н/мм.
Величина середнього зусилля FС (Н) перерізання стебла
,
де SД – площа діаграми, мм2;
l – переміщення сегмента, мм.