33.Розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативі працівника.

В разі розірвання трудового договору за цією підставою працівник повинен попередити письмово власника або уповноваженого ним органу про намір звільнитися з роботи за 2 тижня.

В межах двотижневого строку працівник має право відкликати свою заяву крім випадків коли на це місце запрошена особа якій не можливо відмовити в прийомі на роботу (при переведенні вагітної жінки та інше)

Ч.2 ст. 38 КЗпП України передбачено . що трудовий договір повинен бути розірваний у строк, про який просить працівник, якщо він не може продовжувати роботу по таких поважних причинах:

• переїзд на нове місце проживання;

• переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;

• вступ до навчального закладу;

• неможливість проживання у даний місцевості , яка підтверджена медичним висновком;

• вагітність;

• догляд за дитиною до досягнення нею 14 років або дитиною – інвалідом;

• догляд за хворим членом сім’і відповідно до медичного висновку або інвалідом 1 групи;

• вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом;

• з інших поважних причин.

Працівник , який бажає достроково розірвати трудовий договір, не має права залишити роботу поки не буде виданий наказ. Якщо власник або уповноважений ним орган не видає наказ і не звільняє працівника, останній може звернутися в органи по розгляду трудових спорів з вимогою про розірвання договору. Тільки для цього пункту при звільненні йому виплачується вихідна допомога, в розмірі вказаному в трудовому договорі, але не менше ніж 3 сер.місячного заробітку. Сезонні та тимчасові працівники повинні попередити власника або уповноважений ним орган про звільнення за 3 дні.

34. Розірвання трудового договору по п.1 ст.40 кЗпП України.

П.1 ст. 40 КЗпП України – розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи ,організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Про звільнення з роботи за цією підставою працівник персонально попереджається не пізніше ніж за 2 місяця. Таке попередження власник або уповноважений ним орган можуть зробити лише тоді, коли на підприємстві в дійсності є зміні в організації виробництва і праці, підприємство ліквідується , реорганізується або перепрофілюється, скорочується чисельність працівників. Не припиняє дії договору зміна підпорядкованості підприємства. Одночасно с попередженням про звільнення працівнику пропонується інша робота на даному підприємстві, у разі ії відсутності роботи за відповідною спеціальністю чи професією, а також відмови працівника від переведення на іншу роботу на том же підприємстві, він звільняється з роботи і самостійно звертається за допомогою в органи працевлаштування.

Власник або уповноважений ним орган повідомляє державну службу зайнятості про наступне вивільнення працівників в письмовий формі , вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікацію, розмір оплати праці.

Звільнення внаслідок скорочення чисельності штату працівників можливе як при фактичному скороченні обсягу робіт, що дозволяє зменшити кількість працюючих, так і при проведенні різних технічних і організаційних заходів, наприклад:

• механізація і автоматизація робіт;

• запровадження більш прогресивних норм праці;

• розвиток багатоверстатного обслуговування;

• суміщення професій і посад; проведення атестації робочих місць тощо.

Скорочення чисельності або штату працівників повинно проводитись з метою якісного поліпшення складу кадрів, тому при вивільненні працівників в першу чергу враховується їх ділова кваліфікація. Ст. 42 КЗпП України зазначає, що при скороченні чисельності або штату працівників переважне право на залишенні на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах перевага надається:

• сімейним, при наявності 2 і більш утриманців;

• особам , в сім”і яких немає інших працівників з самостійним заробітком; працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві;

• працівникам , які навчаються без відриву від виробництва;

• учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України “ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту;

• винахідникам і раціоналізаторам;

• працівникам, які дістали на цьому підприємстві трудове каліцтво або професійне захворювання;

• працівникам з числа осіб, депортованих з України на протязі 5 років з часу повернення на постійне місце проживання до України;

• працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби та осіб, які проходять альтернативну ( невійськову службу) протягом 2 років з дня звільнення зі служби.

Перевага в залишенні на роботі може надаватися і іншим категоріям працівників. При звільненні по п.1 ст.40 КЗпП України працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі середньомісячного заробітку.

Для звільнення працівників по п.1 ст.40 КЗпП України ( крім випадків повної ліквідації підприємства) необхідна згода профспілкового комітету, якщо працівники є членами профспілки.