2.5. Воєнна доктрина та збройні сили України.

1. Суть та основні положення Воєнної доктрини України.

2. Динаміка чисельності, родова структура та дислокація Збройних сил України. 3. Особливості військово-промислового комплексу (ВПК) України.

Запитання для самоперевірки

1. Чи була, на вашу думку, ліквідація ядерного потенціалу України конструктивним кроком?

2. Охарактеризуйте ступінь військової загрози для України.

3. Розкрийте динаміку чисельності основних українських видів озброєнь.

Завдання для самостійної роботи:

Підготувати реферат на одну із тем:

1. Україна на міжнародному ринку озброєнь.

2. Проблеми конверсії Збройних сил та ВПК України.

3. Участь Збройних сил України у міжнародних миротворчих операціях.

Лiтеpатуpа до теми: 3, 6, 18, 40, 47.

Семінар 2

1. Особливості становлення ринкової економіки в Україні.

2. Закономірності політичного процесу в Україні.

3. Проблема реформування Збройних сил України.

Модульна контрольна робота № 2

1. Вплив особливостей природного середовища на умови проживання та господарську діяльність в Україні.

2. Поняття природно-ресурсного потенціалу та його структура.

3. Проблеми раціонального використання природних ресурсів та охорони природи в сучасній Україні.

4. Основні методи підрахунку ВВП України.

5. Дохідна та витратна структура державного бюджету України.

6. Динаміка галузевої та територіальної структури господарства України.

7. Причини та умови становлення багатопартійності в Україні.

8. Основні політичні об’єднання України та їх базові характеристики.

9. Структура та основні напрямки діяльності профспілок та непартійних громадсько-політичних об’єднань України.

10. Основні положення виборчого законодавства України.

11. Порівняння суспільно-політичних умов організації, проведення та основних результатів виборів до Верховної Ради України.

12. Порівняння суспільно-політичних умов організації, проведення та результатів виборів Президента України.

13. Суть та основні положення Воєнної доктрини України.

14. Динаміка чисельності, родова структура та дислокація Збройних сил України. 15. Особливості військово-промислового комплексу (ВПК) України.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

До вивчення теми

Використовуючи рекомендовану літературу, студент повинен засвоїти основні положення теми, відповідну термінологію. Особливу увагу слід звернути увагу на сутність відповідного поняття по кожній темі, на теоретичне обґрунтування основних позицій, правову базу. Для закpiплення вивченого матеpiалу студент повинен дати відповіді на контpольнi запитання. Рекомендується звернутися до додаткової лiтеpатуpи.

До самостійної роботи

Самостійна робота є однією із складових навчального процесу, на яку припадає значний обсяг навчального часу. При цьому студент є активним учасником навчального процесу, набуває навичок самоорганізації, самостійного пошуку інформації, прийняття рішень і т.д. Правильна організація самостійної роботи дозволяє максимально індивідуалізувати навчання, підвищити ефективність навчального процесу в цілому.

Одним із видів самостійної роботи є опрацювання лекційного матеріалу, визначення головного у змісті лекції, засвоєння її основних моментів. При цьому не слід дослівно записувати за лектором, а своїми словами фіксувати найсуттєвіше: тему, її основні питання та положення. Записувати слід акуратно і чітко, краще у зошиті в клітинку (через клітинку). На сторінках конспекту залишати широкі поля для додаткових поміток під час самостійної роботи над літературою.

Щоб зрозуміти і добре засвоїти лекційний матеріал, до кожної наступної теми слід ретельно готуватись: систематично опрацьовувати матеріал попередньої лекції, і, якщо це необхідно, опрацювати рекомендовану літературу, повторювати пройдений матеріал, на який лектор посилається при викладанні нового, якщо з певних причин лекція пропущена, її необхідно законспектувати і опрацювати самостійно, незрозумілі питання з’ясувати на консультації.

Семінар, як одна із форм навчальних занять, розрахована на глибоке та повне розкриття студентами певної проблеми на основі самостійного вивчення рекомендованої літератури. На семінарських заняттях вони глибше опановують складні питання, беруть участь в їх колективному творчому обговоренні, оволодівають науковими методами аналізу певних явищ і проблем. Систематична підготовка до семінару привчає до самостійної роботи з першоджерелами – періодичними виданнями, науковою, навчальною, навчально-методичною літературою і т.д. Під час занять створюються умови для перевірки та виявлення інтелектуального рівня студентів, для набуття уміння виступати, логічно висловлюватись, колективно обговорювати гострі проблеми, обстоювати власну точку зору, аргументувати свою позицію.

Для ґрунтовного засвоєння першоджерел необхідно вдумливо конспектувати їх, вдаючись до різних видів запису (витяги, тези, цитати і т.д.). Готуючись до відповіді, важливо, в першу чергу, визначити напрями наукових досліджень з певної проблеми та впровадження їх результатів у практику. Доцільно підготувати власні спостереження та висновки, обґрунтовуючи їх теоретичними положеннями та рекомендаціями.

Професійному розвитку студентів сприяє самостійне виконання творчих та практичних завдань, різноманітні форми пошукової, дослідної роботи.

Викладач систематично контролює самостійну роботу студентів: перевіряє конспекти першоджерел, виконання завдань творчого характеру, надає необхідну допомогу для активізації навчальної діяльності студентів.

Окремими формами самостійної роботи студента, передбаченими навчальним планом, є написання рефератів.

До написання реферату

Реферат (лат. referre – доповідати, повідомляти) підводить підсумок вивчення студентами як окремої теми, так і дисципліни в цілому.

Обсяг реферату визначається специфікою досліджуваного питання і змістом матеріалів (документів), їх науковою цінністю та практичним значенням. Оптимальний обсяг реферату складає 10–15 сторінок. Реферат має відповідати вимогам до оформлення рукопису кваліфікаційної роботи: вступ і висновки в сумі не повинні перевищувати 20% від її загального обсягу; текст друкується через 1,5 інтервали на одній сторінці стандартного аркуша з такими полями: ліве – 30 мм, праве – 15 мм, верхнє – 20 мм, нижнє – 20 мм; усі сторінки нумеруються: загальна нумерація починається з титульного листа, проте порядковий номер на ньому не ставиться.

На титульному листі реферату вказуються: офіційна назва навчального закладу, факультету і кафедри; прізвище та ініціали автора реферату (абревіатура навчальної групи); повна назва теми; прізвище та ініціали наукового керівника, його науковий ступінь і вчене звання; місто, де знаходиться навчальний заклад та рік написання реферату. Після титульного листа подається зміст реферату з точною назвою кожного розділу (параграфу) і вказуванням його сторінок.

Список використаних джерел складається з дотриманням загальновизнаних вимог до робіт, що готуються до друку. До списку використаних джерел мають бути включені лише безпосередньо використані в рефераті праці в алфавітному порядку авторів. Монографії і збірники, що не мають на титульному аркуші прізвища автора (авторів), включаються до загального списку за алфавітним розміщенням заголовку.

Вибір теми реферату

Тема реферату – це не просто повторення засвоєного матеріалу лекції або семінарського заняття. Вона повинна являти собою самостійне розроблення проблеми, достатньо чітко окресленої від інших. Неприпустиме поєднання декількох проблем або, навпаки, штучне виокремлення певної частини єдиного питання.

Важливими критеріями, якими необхідно керуватись при доборі теми реферату, є її актуальність, широка джерельна база, наявність необхідного фактичного матеріалу, а також достатнє її висвітлення в науково-методичній літературі, що передбачає, в першу чергу, ознайомлення із загальною концепцією автора праці та його висновками.

Структура реферату:

- титульний аркуш;

- зміст (план);

- вступ;

- розділи (вони часто поділяються на параграфи);

- висновки;

- список використаних джерел;

- додатки (у яких наводяться таблиці, схеми, діаграми тощо);

- перелік умовних позначень.

У вступі реферату обґрунтовується актуальність теми, її особливості, значущість з огляду на розвиток науки та практики або науково-методичної діяльності у сфері освіти. У вступі необхідно подати аналіз використаних джерел, вказавши при цьому авторів, які вивчали дану тематику, визначити сутність основних чинників, що вплинули та розвиток явища або процесу, що досліджується, та недостатньо досліджені питання, з’ясувавши причини їх слабкої аргументації.

Основну частину реферату складають декілька розділів (що можуть бути розбиті на параграфи), логічно поєднані між собою.

Виклад матеріалу в рефераті має бути логічним, послідовним, без повторів. Слід використовувати синтаксичні конструкції, характерні стилю наукових документів, уникати складних граматичних зворотів. Необхідно уникати також незвичних термінів і символів або пояснювати їх при першому згадуванні в тексті реферату. Терміни, окремі слова і словосполучення можна замінювати абревіатурами і сприйнятливими текстовими скороченнями, значення яких зрозуміле з контексту реферату.

Недопустимо використання цитат без посилання на автора. При цитуванні будь-якого фрагменту джерела недопустимі неточності. Взагалі, цитатами не слід зловживати, особливо громіздкими. Якщо якийсь важливий документ потребує наведення його в тексті реферату в повному обсязі, то краще винести його в додатки.

У рефераті необхідно визначити і викласти основні тенденції дослідження, підкріпити їх найтиповішими прикладами. Також мають бути відображені сучасні ідеї та гіпотези, методики та методичні підходи до вивчення проблеми. Доцільно зупинитися на якомусь дискусійному моменті і спробувати проаналізувати позиції сторін, спробувати, приєднавшись до однієї з них, або висловити власну думку на певну проблему та визначити перспективи її вирішення.

Кожен розділ реферату повинен завершуватись короткими висновками, чіткими і лаконічними, де узагальнено оцінки та практичні рекомендації. Можна стисло вказати на перспективи подальшого дослідження даної проблеми.

Реферат оцінюється за такими критеріями: актуальність; наукова та практична цінність; глибина розкриття теми, вирішення поставлених завдань; повнота використання рекомендованої літератури; обґрунтування висновків; грамотність; стиль викладу; оформлення реферату; обсяг виконаної роботи; завершеність дослідження.

ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ

1. Місце України у системі міжнародних відносин.

2. Роль України у сучасних євроінтеграційних процесах.

3. Місце України у світовій економіці.

4. Євразійський вектор зовнішньої політики України: сутність та еволюція.

5. Роль України у зовнішньополітичній стратегії Російської Федерації.

6. Україна як держава Центрально-Східної Європи.

7. Прикордонні проблеми в українсько-румунських відносинах.

8. Особливості делімітації та демаркації кордонів незалежної України.

9. Формування кордонів з Молдовою, Білоруссю та Росією.

10. Особливості розселення населення та географія великих міст України.

11. Проблеми зайнятості та боротьба з безробіттям в Україні.

12. Порівняльний аналіз індексу людського розвитку України та сусідніх із нею держав.

13. Особливості походження, географія розселення та суспільно-культурне життя національних меншин в Україні.

14. Етнопсихологія як чинник державного будівництва.

15. Проблеми врегулювання міжконфесійних відносин в сучасній Україні.

16. Географічна, експлуатаційна та виробнича характеристика основних видівприродних ресурсів України.

17. Міжнародне співробітництво України в охороні навколишнього середовища.

18. Основні проблеми економічної безпеки України.

19. Основні чинники економічного зростання в країнах з перехідною економікою та їх реалізація в умовах України.

20. Міжнародна заборгованість України, її товарно-галузева і географічна структура та проблеми ліквідації.

21. Підходи до визначення політичного лідерства, його типологія.

22. Сучасні українські соціально-політичні доктрини.

23. Політична еліта України: проблема формування.

24. Україна на міжнародному ринку озброєнь.

25. Проблеми конверсії Збройних сил та ВПК України.

26. Участь Збройних сил України у міжнародних миротворчих операціях.

 

Питання до заліку

1. Місце України у регіональних політичних процесах.

2. Роль України у світовій економіці.

3. Географічне та геополітичне положення України.

4. Статичні та динамічні чинники геополітичного положення України.

5. Макро–, мезо– та мікро положення України.

6. Роль України у поєднанні цивілізацій та субрегіональному співробітництві.

7. Етапи формування державної території України.

8. Сучасний стан та протяжність державного кордону України.

9. Політичні та соціально-економічні прикордонні проблеми.

10. Трудові ресурси України: чисельність та структура.

11. Демографічні процеси у сучасній Україні та їх територіальні відміни.

12. Міграційні процеси в сучасній Україні.

13. Етнічна структура населення України за підсумками перепису населення 1989 та 2001 pp.

14. Етнографічні групи українців як елемент культури і політики.

15. Історичні області та етнографічні регіони України.

16. Релігійно-конфесійна структура населення України.

17. Вплив особливостей природного середовища на умови проживання та господарську діяльність в Україні.

18. Поняття природно-ресурсного потенціалу та його структура.

19. Проблеми раціонального використання природних ресурсів та охорони природи в сучасній Україні.

20. Дохідна та витратна структура державного бюджету України.

21. Динаміка галузевої та територіальної структури господарства України.

22. Поняття народно-господарського комплексу.

23. Основні суспільно-політичні причини скорочення обсягів виробництва та їх наслідки для сучасного стану економіки України.

24. Динаміка основних макроекономічних показників за період 1991–2011 pp.

25. Основні проблеми економічної безпеки України.

26. Міжнародна заборгованість України та проблеми її ліквідації.

27. Динаміка, галузева і географічна структура іноземних інвестицій в господарство України.

28. Основні показники зовнішньої торгівлі України.

29. Роль та питома вага промислового виробництва у господарстві України.

30. Галузева структура, географія, сучасний стан та основні проблеми розвитку паливно-енергетичного комплексу України.

31. Проблеми диверсифікації паливно-енергетичних потоків, еструктуризації вугільної галузі, стабілізації енергетичного ринку тощо.

32. Галузева структура, географія, сучасний стан та проблеми вдосконалення металургійного виробництва.

33. Проблеми власності та реформування виробництва у провідних галузях машинобудування - автомобіле-, авіа-, судно- та приладобудуванні, електротехнічному та сільськогосподарському машинобудуванні.

34. Галузева структура, географія, сучасний стан та проблеми вдосконалення хімічної промисловості України.

35. Географія, галузева структура, сучасний стан та проблеми вдосконалення легкої, харчової та промисловості будівельних матеріалів.

36. Галузева структура, географія, сучасний стан та проблеми вдосконалення невиробничої сфери.

37. Фінансово-банківська діяльність як провідна підгалузь невиробничої сфери в умовах становлення ринкових відносин.

38. Проблеми вдосконалення рекреаційних послуг та розвитку туризму в Україні.

39. Роль сільського господарства та транспорту у народному господарстві України.

40. Галузева структура, географія, сучасний стан та проблеми вдосконалення сільського господарства.

41. Галузева структура, географія, сучасний стан та проблеми вдосконалення транспорту України.

42. Причини та умови становлення багатопартійності в Україні.

43. Основні політичні об’єднання України та їх базові характеристики.

44. Структура та основні напрямки діяльності профспілок та непартійних громадсько-політичних об’єднань України.

45. Основні положення виборчого законодавства України.

46. Порівняння суспільно-політичних умов організації, проведення та основних результатів виборів до Верховної Ради України.

47. Порівняння суспільно-політичних умов організації, проведення та результатів виборів Президента України.

48. Суть та основні положення Воєнної доктрини України.

49. Динаміка чисельності, родова структура та дислокація Збройних сил України.

50. Особливості військово-промислового комплексу (ВПК) України.