- •1. Розробка методологічного розділу програми конкретного соціологічного дослідження
- •2. Визначення основних понять програми за темою дослідження
- •3. Вибірка у прикладному соціологічному дослідженні
- •4. Розробка та логічний аналіз анкети
- •5. Проведення опитування та обробка отриманих результатів
- •6 Аналіз та узагальнення результатів соціологічного дослідження
- •Висновки
- •Перелік посилань
6 Аналіз та узагальнення результатів соціологічного дослідження
Аналізуючи рисунок 1, можна сказати, що 70% респондентів вважають, що необхідно дотримуватися норм соціальної поведінки. Тобто, 30 відсоткам незгідних властива девіантна поведінка. 40% не знають про такий вид поведінки, а 25% вказали, що належать до групи людей, яка відноситься до певної субкультури.
Достатньо поширеною є проблема виховання у неповних сім’ях (20% опитаних). 15% респондентів не відчували в дитинстві батьківської опіки – це є досить вагомою рушійною силою для того щоб дитина розвивалася на основі девіантної поведінки.
Катастрофічних масштабів набрала в нашій країні проблема алкоголізму серед молоді (понад 80% респондентів вживають алкоголь, 15% регулярно, і лише 10% опитаних не вживають взагалі). Ще одна досить поширена проблема – це вживання наркотиків: 5% опитаних. Спираючись на приведенні вище дані, можна констатувати факт масової деградації молоді ( 85% респондентів молоді люди віком від 18 до 20 років).
Найяскравішим проявом девіантної поведінки є скоєння злочину. Причинами злочинів можуть бути найрізноманітніші фактори, але найпоширеніші це скоєння злочину у стані алкогольного сп’яніння і також під дією наркотичних речовин. 5% відповіли позитивно на запитання чи скоювали злочин. Можна провести порівняння з результатами на запитання про вживання наркотиків. Як бачимо, дані ідентичні. Робимо висновок, що на першому місці серед причин здійснення злочинів є вживання наркотиків, друге місце займає вживання алкоголю, 3-тє – недостатня батьківська опіка.
Висунута гіпотеза про те, що девіантна поведінка набирає все більших масштабів підтвердилася. На даний момент є понад 15% респондентів з чітко вираженою девіантною поведінкою, з них 5% схильні до найгіршого її виявлення – злочину. А 25–80% опитаних мають не чітко виявлену девіантну поведінку (80% респондентів вживають алкоголь, але 70% з них вважають що є доцільним дотримуватися норм соціальної поведінки, що в своїй суті є протиріччям).
Висновки
Негативні прояви соціальних девіацій значною мірою визначаються системою виховання, яка прийнята в суспільстві, законодавством щодо дотримання принципів і норм виховання, системою державних заходів щодо подолання соціальних девіацій. Відповідальність за це рівною мірою лягає на батьків і державу, особливо в умовах неповної визначеності норм соціальної відповідальності за неналежне виховання.
В умовах трансформаційних процесів та побудови ринкових відносин поширилася загрозливі явища деформацій у системі виховання. Є три категорії батьків, які в силу власної девіантної поведінки, великої зайнятості чи егоїзму позбавляють дітей опікування, уваги та прикладів позитивного наслідування.
На різних рівнях управління потрібна комплексна, виважена система дій щодо превентивних, запобіжних, виправних і регулювальних заходів щодо зменшення негативних наслідків девіантної поведінки молоді та підлітків (в першу чергу такі заходи мають стосуватися профілактик наркоманії, алкоголізму, токсикоманії).