4 Зміст розрахунково-пояснювальної записки

Розділ 1. Аналіз конструкції деталі та технологічного процесу її зміцнення (відновлення).

На основі аналізу робочого креслення деталі, яке обов’язково приводиться у додатку КП, робиться висновок про особливості конструкції деталі, обґрунтованість точності та шорсткості її поверхонь, технологічність виготовлення.

В пояснювальній записці приводиться схема та поопераційний опис технологічного процесу зміцнення (відновлення), розробленого при виконанні КП з дисципліни “Технологічні методи відновлення та зміцнення деталей”.

Особливу увагу при цьому необхідно звернути на пошук альтернативних рішень по зміцненню (відновленню), а саме вибрати хоча б один варіант для зміцнення (відновлення) робочих поверхонь деталі.

В розрахунково-пояснювальній приводяться необхідні інженерні розрахунки, узгоджені з керівником КП (вказані в ТЗ). Наприклад:

• розрахунок міцності та жорсткості найбільш навантажених деталей розробленого обладнання;

• розрахунок посадки між сполученими деталями обладнання або пристрою;

• розрахунок стійкості установки і елементів пристрою;

• визначення сил затиску оброблюваної заготовки, визначення основних характеристик механізму затиску (пневматичного або гідравлічного);

• розрахунок кінематичних параметрів обладнання, його виконавчих елементів (швидкості, частоти обертання і т.п.).

В даному розділі розрахункової записки КП дається критична оцінка різних варіантів ТП, приводяться їх переваги та недоліки, як із технологічної точки зору, так і через використовуване обладнання. Критерієм ефективності будуть мінімальні приведені затрати.

В розрахунково-пояснювальній записці приводиться послідовність всіх операцій, включаючи і механічну обробку зміцненої (відновленої) поверхні для кожного із вибраних ТП. Необхідно вказати методи контролю якості деталі що відновлюється (зміцнюється). З урахуванням цього складається маршрутна карта для вибраного ТП на якій вказуються відповідні дані по обладнанню, оснащенню, матеріалах і енергоносіях.

Для кожної операції ТП вибирається обладнання, вказується його тип, модель, фірма-виготовлювач, приводяться його технічні характеристики.

Якщо для виконання певних операцій обладнання відсутнє або його технологічні можливості не відповідають вимогам розробленого ТП, необхідно таке обладнання розробити або модернізувати, чому присвячуються наступні розділи даного КП.

Розділ 2. Обґрунтування вибору схеми і принципу дії розробленого обладнання.

На базі виконаних в попередньому розділі робіт, студент вибирає і обґрунтовує принцип роботи обладнання або установки, що створюється. При виборі типу обладнання повинен прийматись до уваги заданий масштаб виробництва.

При обґрунтуванні слід врахувати, що для створення зносостійких поверхонь можна використовувати різне обладнання. Так, наприклад, цементацію можна проводити в шахтних печах або безмуфельних агрегатах в залежності від розмірів деталей і масштабів виробництва. Привести у цьому розділі хоча б один із альтернативних варіантів обладнання, проаналізувати його переваги і недоліки у порівнянні із вибраним варіантом.

В даному розділі студент дає обґрунтування принципової схеми обладнання, приводить його графічну схему і основні техніко-економічні показники.

Може виявитись, що ні один із відомих типів обладнання не задовольняє повністю одержаному завданню і необхідне проектування нового обладнання або внесення серйозних конструкторських змін в один із відомих типів.

Розділ 3. Конструкторська проробка обладнання.

Вибравши технологічний варіант створення зносостійкої поверхні деталі і визначивши схему і принцип дії обладнання студент розробляє креслення загального виду обладнання чи установки. Креслення повинно містити основні габаритні розміри обладнання, наглядно відображати принцип його дії і функціонування основних вузлів і механізмів.

В розрахунково-пояснюючій записці повинно бути вказано:

а) службове призначення об’єкта конструювання;

б) дані для проектування; вхідні і вихідні параметри, відомості про обладнання, пристрої та інструмент, які необхідні для здійснення операції;

в) обґрунтування конструкції, що розробляється;

г) технічні умови на виготовлення конструкції;

Розділ 4. Конструкторська проробка вузла або пристрою.

Перш ніж приступити, до розробки конструкції деталі (вузла) або пристрою необхідно чітко сформулювати її службове призначення і визначити умови роботи та навантаження, а також встановити зв’язки з іншими деталями (вузлами) конструкції. Це дозволить зрозуміти вимоги, які пред’являються до вузла або пристрою, що конструюється, вибрати матеріал, необхідний для його виготовлення і спосіб виробництва.

Основні параметри вузла або пристрою (його геометрична форма, розміри, конструктивні особливості, умови навантаження) визначається функціональним призначенням його і технічними характеристи­ками обладнання. В відповідності з цим необхідно проаналізувати технічні характеристики обладнання (установки) і в відповідності з ними скласти технічні умови на деталь (вузол).

При аналізі необхідно показати яким вимогам повинна задовольняти конструкція вузла або пристрою і до яких негативних наслідків може привести відступ від технічних умов.

Особлива увага повинна бути приділена обґрунтуванню необхідних параметрів надійності і якості вузла чи пристрою, а також матеріалу вибраного для його виготовлення.

Після конструкторської проробки, розрахунків і вибору матеріалу студент оцінює технологічність конструкції, зручність монтажу і заміни вузла чи пристрою, а також можливість ремонту. Перевіряється взаємодія розробленого вузла або пристрою а іншими елементами обладнання.

Деталі вузла чи пристрою повинні бути розраховані на міцність. Результати дослідження і розрахунків повинні бути приведені в пояснюючій записці і на одному із графічних листів. При необхідності на основі результатів розрахунків в конструкцію вузла або пристрою вносяться відповідні корективи.

Закінчена конструкція вузла або пристрою повинна бути відображена в розрахунково-пояснюючій записці і на кресленні.

Висновки. В кінці розрахунково-пояснюючої записки студент повинен сформулювати висновки про пророблену роботу, в яких вказати, якими шляхами досягнута мета курсового проекту і відмічаються найбільш цікаві з точки зору студента технічні вирішення.

Додатки. В додатках приводиться креслення (ремонтне креслення) деталі що зміцнюється (відновлюється), необхідні розрахунки, при необхідності копії патентів та авторських свідоцтв.

Список використаної літератури. Закінчує розрахунково-пояснюючу записку список використаної літератури. Кожне джерело повинно мати порядковий номер і опис згідно методичних вказівок з бібліографічного опису усіх видів документів (ДСТУ ГОСТ 7.1.2006 “Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання” уклад.: Жолобко Л.А. і Якимів Є.В. – Івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 2008, 9с.). Посилання на використану літературу робляться в тексті розрахунково-пояснюючої записки з в казанням номеру джерела в квадратних дужках.