0. Перелік видів навчальної діяльності студентів (лекції, практичні, лабораторні тощо), їх стисла характеристика

Назви модулів
Модуль І.	Специфіка дитячої літератури. Формування літератури для дітей від давнини до ХVІІІ століття
Модуль ІІ.	Українська дитяча література ХІХ століття
Модуль ІІІ.	Розвиток української дитячої літератури ХХ століття

1.4. Види навчальної діяльності студентів

Структурований матеріал з дитячої літератури висвітлюється викладачем у лекційному курсі і закріплюється в процесі індивідуальної та колективної діяльності студентів на практичних заняттях. Однак таку обсяжну навчальну дисципліну не можна опанувати без ретельної і систематичної самостійної роботи, яка не тільки розширює фахові обрії майбутніх словесників, а й актуалізує їх пізнавальні можливості, привчає осмислювати художні тексти, визначати проблематику, художню своєрідність, педагогічне спрямування того чи іншого твору для дітей. Для цього обовязковим є ведення читацького щоденника. Крім того, студенти мають виконати індивідуальні завдання (види, форми, терміни виконання подаються нижче).

1.5. Форми контролю

КОНТРОЛЬ
Поточний	Модульний	підсумковий
усне опитування; письмове опитування; перевірка зошитів;	колоквіум; тестування; індивідуальна і самостійна робота; перевірка читацьких щоденників	контрольна робота ; рейтинг.

1.6. Шкала оцінювання

За шкалою ECTS	За національною шкалою	За шкалою навчального закладу
А	Відмінно	90-100
BC	Добре	75-89
DE	Задовільно	60-74
FX	незадовільно з можливістю повторного складання	35-59
F	незадовільно з обов’язковим повторним курсом	1-34

Мінімальна кількість балів на “зараховано” – 60.

1.7. Критерії оцінювання знань, умінь і навичок

Працюючи на лекції, студент може отримати 1 бал за умови ретельного конспектування пропонованого викладачем матеріалу та вміння осмислювати почуте.

На практичному занятті активність студента оцінюється за 5-бальною шкалою.

Критерії оцінювання

“5” – студент вільно володіє матеріалом, подає розгорнуту зв’язну відповідь на питання без конспекту, аргументовано доводить думку; залучає у відповіді додатковий матеріал, висловлює оригінальну думку, демонструє сформовані навички літературознавчого й естетичного аналізу твору.

“4” – студент глибоко розкриває зміст питання чи проблеми; аргументує власну думку; володіє спеціальною термінологією; системно логічно і повно викладає матеріал; не допускає фактичних помилок; володіє культурою мовлення, демонструє багатство словникового запасу; допускає 1-2 неточності у викладі матеріалу, які не знижують його інформаційної цінності і не впливають на правильність відповіді.

“3” – студент в загальних рисах має уявлення про предмет, допускає 2-3 неточності у викладі матеріалу й обґрунтуванні висновків, узагальнень.

“2” – студент неповно або неправильно відповідає на питання; мало користується спеціальною термінологією; мало наводить прикладів, допускає помилки у висновках та узагальненнях; вирішує поставлені завдання фрагментарно.

“1” – студент демонструє незнання вивченого матеріалу; не володіє спеціальною термінологією; не використовує теоретичні знання при розв’язанні практичних завдань; не вміє систематизувати та узагальнювати матеріал; не може аргументувати власну думку; допускає фактичні помилки; допускає логічні або мовленнєві помилки.

“0” – студент не готовий до заняття; відсутній на занятті.

Відпрацювання пропущеного заняття допускається, якщо студент пропустив його з поважної причини.

“2” не перескладаються.

В кінці семестру виводиться середньозважена оцінка, яка повинна бути не нижчою за “3”, що дорівнює 60 балів.

Самостійна робота та індивідуальна робота оцінюється балами від 0 до 5 (див. вище). Оцінювання здійснюється за загальними критеріями з урахуванням самостійності, креативності при виконанні завдань, уміння застосовувати на практиці теоретичні знання.

Студентові може бути зараховано від 1 до 5 балів преміальних за виконання разового творчого завдання (наприклад, написання сценарію) або на розсуд викладача (приміром, за акторський виступ).

1.7. Рекомендації для студентів щодо опрацювання змістових модулів, індивідуальної та самостійної роботи, оформлення звітної документації, організації навчального процесу

Змістовий модуль являє собою систематизований навчальний матеріал з певної завершеної теми, куди включаються різні форми роботи: одержання основних знань у формі оглядової лекції, при цьому накреслюються стратегічні напрямки вивчення окремих персоналій, стан розробки тієї чи іншої проблеми, дискусійні моменти тощо, практичне застосування теоретичних знань, закріплення умінь і навичок на практичних заняттях, виконання різних видів самостійної й індивідуальної роботи.

Кожен вид роботи студента оцінюється (відповідно до загальних критеріїв оцінювання), в окремих випадках (пропуски з поважної причини, інше) студент має право скласти або перескласти той чи інший вид роботи.

• Для підготовки до практичних занять студенти заводять окремий зошит, у якому повністю занотовують план заняття (можна скористатися ксерокопією), пишуть стислі відповіді на питання плану, можуть скласти опорний конспект, сигнальну таблицю, хронологічну таблицю, виконують письмові завдання, конспектують рекомендовану викладачем літературу. У цьому ж зошиті виконують і письмові форми аудиторної роботи. Викладач періодично перевіряє робочі зошити.

• Самостійна робота передбачає засвоєння студентами додаткових навчальних тем за трьома змістовими модулями. Студенти виконують самостійні роботи в окремому зошиті для самостійних робіт двічі на місяць і здають для перевірки викладачеві. Дати зарахування самостійних робіт встановлюються викладачем.

• Студенти виконують індивідуальну роботу (умови і терміни подачі вказуються нижче).