- •Основні визначення і актуальність проблеми електробезпеки.
- •Основні причини електротравматизму.
- •Види дії електричного струму на організм людини.
- •Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом.
- •Види електротравм, їх характеристика.
- •Гранично допустимі значення напруги доторкання та сили струму, що проходить через тіло.
- •Дайте визначення напруги доторкання на напруги кроку.
- •Класифікація заходів і засобів безпечної експлуатації електроустановок
- •Система технічних засобів /'заходів електробезпеки
- •Система електрозахисних засобів
- •Система організаційно-технічних заходів і засобів
- •1. При проведенні робіт зі зняттям напруги в діючих електроустановках чи поблизу них:
- •Призначення та умови застосування захисного заземлення та захисного занулення.
- •Електрозахисні засоби та запобіжні пристосування для безпечної експлуатації електроустановок.
- •Статична електрика, в чому її небезпека. Засоби захисту від статичної електрики.
- •Класифікація загальних електричних травм.
- •Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •Технічні вимоги безпеки праці під час користування електроприладами.
- •2. Вимоги до виробничих приміщень для експлуатації' вдт
- •3. Гігієнічні вимоги до параметрів виробничого середовища приміщень з вдт.
- •Рекомендації щодо режиму праці та відпочинку під час роботи користувачів персональних комп’ютерів.
- •Характеристика небезпечних та шкідливих факторів, які виникають при роботі користувачів персональних комп’ютерів
- •Охарактеризувати заходи та засоби захисту здоров’я користувача персонального комп’ютера (технічні, ергономічні, медичні).
- •Основні нормативні документи щодо охорони праці користувачів персональних комп’ютерів.
- •Обов’язки власника (роботодавця) щодо організації безпечної експлуатації електроустановок.
-
Призначення та умови застосування захисного заземлення та захисного занулення.
Захисне заземлення — навмисне електричне з'єднання з землею або її еквівалентом металевих струмопровідних частин, що можуть опинитися під напругою.
Заземлення здійснюється за допомогою природних, штучних або змішаних заземлювачів.
Призначення захисного заземлення — усунення небезпеки ураження людей електричним струмом при появі напруги на конструктивних частинах електрообладнання, тобто при замиканні на корпус. Принцип дії захисного заземлення — зниження до безпечних значень напруг дотику та кроку, зумовлених замиканням на корпус. Це досягається зниженням погенціала заземленого обладнання, а також вирівнюванням потенціалів за рахунок підіймання потенціалу основи, но котрій стоїть людина*, до потенціалу, близького за значенням до потенціалу заземленого обладнання.
Область застосування захисного заземлення — трифазові трипровідні мережі напругою до 1000 В з будь-яким режимом нейтралі.
Заземлювальний пристрій — це сукупність конструктивно об'єднаних заземлювальних провідників та заземлювача.
Заземлювальний провідник — це провідник, котрий з'єднує заземлювальні об'єкти з заземлювачем. Якщо заземлювальний провідник має два або більше відгалужень, то він називається магістраллю заземлення.
Заземлювач — це сукупність з'єднаних провідників, котрі перебувають в контакті з землею або з її еквівалентом. Розрізняють заземлювачі штучні, призначені виключно для заземлення, і природні— металеві предмети, котрі знаходяться в землі.
В якості природних заземлювачів можна використовувати:
— прокладені в землі водогінні та інші металеві трубопроводи, за винятком трубопроводів спалимих рідин, спалимих або вибухонебезпечних газів, а також трубопроводів, вкритих ізоляцією для захисту від корозії;
— обсадні труби артезіанських колодязів, свердловин, шурфів;
— металеві конструкції та арматуру залізобетонних елементів будівель та споруд, які з'єднані з землею;
— свинцеві оболонки кабелів, прокладених в землі.
Природні заземлювачі мають переважно малий опір розтіканню струму, тому використання їх в якості заземлювачів дозволяє заощадити значні кошти. Недоліком природних заземлювачів є доступність їх неелектротехнічному персоналу та можливість порушення неперервності з'єднання протяжних заземлювачів. В якості заземлювальних провідників, призначених для з'єднання заземлювальних частин з заземлювачами, застосовують стрічкову та круглу сталь. Заземлювальні провідники прокладають відкрито по конструкціях будівлі, в тому числі по стінах на спеціальних опорах. Заземлюване обладнання приєднують до магістралі заземлення за допомогою окремих провідників. При цьому послідовне включення заземлюваного обладнання не допускається.
Захисному заземленню підлягають металеві неструмоведучі частини обладнання, котрі через несправність ізоляції можуть опинитись під напругою і до котрих можливий дотик людей або тварин. При цьому в приміщеннях з підвищеною небезпекою та в особливо небезпечних за умовами ураження струмом, а також в зовнішніх установках заземлення обов'язкове при номінальній напрузі електроустановки понад 42 В змінного і понад 110 В постійного струму, а в приміщеннях без підвищеної небезпеки — при напрузі 380 В та вище змінного струму; 440 В і вище — постійного струму. Лише у вибухонебезпечних приміщеннях заземлення виконується незалежно від значення напруги установки.
Заземленню не підлягають корпуси електрообладнання, апаратів та електромонтажних конструкцій, встановлені на заземлених металевих конструкціях, розподільних пристроях, в щитах, шафах, на станинах верстатів, машин і механізмів, за умови надійного електричного контакту з заземленою основою, арматура ізоляторів всіх типів, відтяжки, кронштейни та освітлювальна арматура при встановленні їх на дерев'яних опорах повітряних ліній електропередач або на дерев'яних конструкціях відкритих підстанцій.
Занулення — це навмисне електричне з'єднання з нульовим захисним провідником металевих струмонепровідних частин, які можуть опинитися під напругою (корпуси електроустаткування, кабельні конструкції, сталеві труби тощо).
Це. основний засіб захисту від ураження людей струмом у випадку дотику до корпуса електрообладнання та до металевих конструкцій, котрі опинились під напругою внаслідок пошкодження ізоляції або однофазового короткого замикання в електроустановках напругою до 1000 В в мережі з заземленою нейтраллю. Призначення занулення таке ж, як і заземлення: усунути небезпеку ураження людей струмом при пробиванні фази на корпус.
Це досягається автоматичним вимкненням пошкодженої установки від електричної мережі. Принцип дії занулення — перетворення пробивання на корпус в однофазове коротке замикання з метою викликати струм великої сили, здатний забезпечити спрацювання захисту і завдяки цьому автоматично відключити пошкоджену установку від електричної мережі. При пробиванні фази на корпус струм йде через трансформатор, фазовий провід, запобіжник, корпус електроустановки, нульовий провід. З огляду на те, що опір при короткому замиканні малий, струм досягає значних величин і захисний пристрій спрацьовує.
Однак занулення як захисний засіб не забезпечує в повній мірі безпеки. Під час короткого замикання в нульовому проводі виникає небезпека уражння, котра буде існувати доти, доки не відбудеться вимкнення пошкодженого обладнання завдяки згорянню запобіжника або вимкнення апарата. Занулення використовується в трифазових електричних мережах напругою до 1000 В з глухозаземленою нейтраллю.