Нормативний матеріал до теми

1. Конституція України, прийнята Верховною Радою України 28.06.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2. Конвенція Міжнародної Організації Праці № 29 про примусову чи обов’язкову працю від 1 травня 1932 року // Праця і зарплата, січень 1995 р.

3. Конвенція 105 Міжнародної Організації праці про скасування примусової праці від 25 червня 1957 року / Ратифікована Законом України від 5 жовтня 2000 р.

4. Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1971. – № 50. – Ст. 375.

5. Розпорядження Кабінету Міністрів України „Про затвердження Концепції ротації кадрів на окремих посадах державних службовців” від 18 березня 2002 р. // Офіційний вісник України. – 2002. – № 12. – Ст. 606.

6. Типові правила внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ, організацій, затв. Держкомпраці СРСР і ВЦРПС від 20.07.1984р. // Бюллетень Госкомтруда СССР. – 1984. – №11.

7. Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів від 03.05.95 р. / Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 р. – № 314.

8. Постанова Пленуму Верховного Суду “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” від 01.11.1996 р. № 9 // Законодавство України про працю. – Львів, 2001. – С.348-349.

9. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами трудових спорів” від 06.11.1992р. № 9 // Законодавство України про працю. – Львів, 2001. – С.338-355.

Література до теми

1. Андрушко В., Кондратьєв Р. Спірні моменти судової практики у світлі нового тлумачення поняття “примусова праця” // Право України. – 1998. – №3. – С.31.

2. Балюк М., Гончарова Г. Зміни в організації виробництва і праці та соціальне партнерство // Право України. – 1996. – №11. – С.33.

3. Бугров Л.Ю. Перестройка и развитие законодательства о переводах на другую работу // Советское государство и право. – 1988. – №12.

4. Гладков Н.Г. Изменение содержания трудового договора. – Ташкент, 1985.

5. Гладков Н.Г. Трудовая функция рабочих и служащих (правовые вопросы). – Ташкент: Изд-во «Фан», 1986. – 92 с.

6. Гончарова Г.С. Переводы и перемещения в судебной практике. – Харьков, 1982.

7. Жернаков В. Поняття примусової праці за законодавством України // Право України. – 1997. – №10. – С. 35.

8. Жернаков В. Реализация принципа свободы и запрета принудительного труда в законодательстве Украины // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2000. - №10. – С.63-67.

9. Лившиц Р.З. Трудовое законодательство: настоящее и будущее. – М., 1989.

10. Мацюк А.Р., Симорот З.К. Законодательство о труде в условиях перестройки. – К., 1991.

11. Парпан Т.В. Про примусову працю і переведення у зв’язку з виробничою потребою // Вісник Львівського ун-ту. – Сер.юрид. – Вип.35. – 1998. – С.

12. Парпан Т.В. Про переведення на іншу роботу та зміну умов трудового договору // Збірник наукових праць за матеріалами Міжнародної наукової конференції студентів та аспірантів / Вісник Хмельницького ін-ту регіонального управління та права. – Спецвипуск №1. – 2002. – С.144-145.

13. Пилипенко П.Д. Про істотні умови трудового договору та проблеми, пов’язані з переведенням і переміщенням працівників // Вісник Львівського ун-ту. – Сер. юрид. – Вип.37. – 2002. – С.337-342.

14. Пилипенко П.Д. Підстави виникнення індивідуальних трудових правовідносин. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2003.

15. Плева В. Окремі питання переведення на іншу роботу // Радянське право. – 1987. – №2.

16. Процевський О. Новий зміст права на працю – основа реформування трудового законодавства України // Право України. – 1999. – № 6. – С. 101-105.

17. Стичинський Б.С., Зуб І.В., Ротань В.Г. Науково-практичний коментар до законодавства України про працю. – К: А.С.К., 2000.

18. Юшко А. Переведення чи зміна істотних умов праці // Право України. – 1998. – №5. – С. 68-73.

19. Юшко А. Правові аспекти ротації кадрів як один із шляхів запобігання корупції // Право України. – 1999. - №7.

Тестові завдання для перевірки знань

1. Переміщенням вважається:

1. зміна трудової функції працівника.

2. зміна робочого місця працівника, без зміни інших умов трудового договору.

3. зміна неістотних умов трудового договору.

4. доручення працівникові роботи на іншому підприємстві.

5. доручення працівникові роботи на іншому механізмі або агрегаті за межами його кваліфікації.

6. зміна істотних умов трудового договору.

2. Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором:

1. на інше підприємство.

2. на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце.

3. на тому ж підприємстві в інший структурний підрозділ у тій же місцевості.

4. на інше підприємство у тій же місцевості.

5. на іншу посаду.

6. у відокремлений структурний підрозділ підприємства.

3. Роботодавець повинен попередити працівника про «зміну істотних умов праці», яка проводиться у зв’язку із змінами в організації виробництва та праці не пізніше ніж за ___________міс.

4. Жінки, які мають дітей віком до трьох років, в разі неможливості виконання попередньої роботи переводяться на іншу роботу із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою:

1. протягом двох тижнів.

2. до досягнення дитиною віку трьох років.

3. на строк до одного місяця.

4. до досягнення дитиною шести років.

5. до досягнення дитиною року.

6. не більше ніж за два місяці.

5. Доручення працівникові роботи, яка не відповідає його трудовій функції, а також зміна інших істотних умов трудового договору, якщо при цьому немає змін в організації виробництва і праці вважається:

1. зміною істотних умов праці.

2. переведенням на іншу роботу.

3. переміщенням на інше робоче місце.

4. примусовою працею.

5. необхідною роботою.

6. перегрупуванням кадрів.

6. Роботодавець має право перевести працівника строком до ________ міс. на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди, якщо вона не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей.

7. Зміна умов трудового договору (крім спеціальності, кваліфікації, посади), що здійснюється роботодавцем при впровадженні передових методів, технологій, вважається:

1. переведенням працівника на іншу тимчасову роботу.

2. переміщенням працівника на інше робоче місце.

3. зміною істотних умов праці.

4. розірванням трудового договору.

5. простоєм підприємства.

6. переведенням працівника на іншу постійну роботу.

8. Зміна умов трудового договору (крім спеціальності, кваліфікації, посади), що здійснюється роботодавцем у зв’язку із введенням нових форм організації праці, вважається:

1. переведенням працівника на іншу постійну роботу.

2. переведенням працівника на іншу тимчасову роботу.

3. переміщенням працівника на інше робоче місце.

4. розірванням трудового договору.

5. зміною істотних умов праці.

6. переведенням у зв’язку із простоєм.

9. При переведенні за станом здоров’я на легшу нижчеоплачувану роботу за працівниками зберігається попередній середній заробіток протягом ______ тижн.

10. При тимчасову переведенні на іншу роботу чинним трудовим законодавством працівнику гарантується оплата праці за виконану роботу:

1. не нижче 2/3 його середнього заробітку.

2. не нижче як його середній заробіток за попередньою роботою.

3. ½ його посадового окладу.

4. не нижче як його середній заробіток за попередньою роботою, але більше ніж за 2 тижні.

5. у подвійному розмірі.

6. у підвищеному розмірі.

11. Переведення працівників на легшу роботу проводиться відповідно до:

1. медичних висновків, виданих МСЕК.

2. висновків медичного експерта.

3. розпорядження роботодавця.

4. висновку лікуючого лікаря.

5. правил проведення медичних оглядів працівників.

6. листка непрацездатності працівника.

12. У відповідності із Кодексом законів про працю України, працівників, які потребують за станом здоров’я надання легшої роботи, роботодавець повинен перевести, за їх згодою, на таку роботу:

1. тимчасово до двох місяців.

2. на строк визначений у трудовому договорі.

3.  тимчасово на строк до одного місяця.

4. на строк встановлений у колективному договорі.

5. не більше ніж на один рік.

6. у відповідності з медичним висновком.

13. Призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами вважається:

1. переміщенням.

2. зміною істотних умов праці.

3. відсторонення.

4. простоєм.

5. тимчасовим переведенням.

6. змінами в організації виробництва та праці.

14. Переведення працівників у разі простою на іншу роботу за їх згодою на інше підприємство дозволяється:

1. на строк до одного місяця.

2. в тій самій місцевості.

3. на весь час простою.

4. в іншій місцевості, на строк до одного місяця.

5. в іншій або тій самій місцевості на весь час простою.

6. в іншій або тій самій місцевості на строк до одного місяця.

15. Переведення працівників у разі простою на іншу роботу за їх згодою на тому ж підприємстві дозволяється:

1. на строк до одного місяця.

2. за погодженням із трудовим колективом.

3. на весь час простою.

4. без згоди працівника.

5. за згодою виборного органу первинної профспілкової організації.

6. на строк до двох місяців.

16. Будь-яка робота, що вимагається від працівника під загрозою притягнення до дисциплінарної відповідальності, на виконання якої працівник не давав згоди, вважається:

1. громадським дорученням.

2. дисциплінарним проступком.

3. примусовою працею.

4. переведенням на іншу роботу.

5. обов’язковою працею.

6. трудовим правопорушенням.

17. Доручення працівнику роботи, що не відповідає спеціальності, кваліфікації чи посаді, а також зміна інших (крім робочого місця) істотних умов трудового договору, якщо при цьому відсутні зміни в організації виробництва та праці, вважається:

1. переведенням працівника на іншу роботу.

2. змінами в організації виробництва та праці.

3. переміщенням працівника на інше робоче місце.

4. розірванням трудового договору.

5. зміною істотних умов праці.

6. примусовою працею.

18. Працівник може бути переведений на іншу роботу для ліквідації наслідків виробничої аварії понад місячний строк лише за:

1. згодою виборного органу первинної профспілкової організації.

2. наявності змін в організації виробництва та праці.

3. розпорядженням вищестоящого органу.

4. розпорядженням роботодавця.

5. його згодою.

6. згодою роботодавця.

19. У зв’язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці:

1. при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою.

2. попередженні працівника про такі зміни не пізніше двох тижнів.

3. попередженні роботодавця про такі зміни не пізніше двох місяців.

4. попередженні первинної профспілкової організації не пізніше двох місяців.

5. при продовженні роботи на тому ж робочому місці.

6. при погодженні рішення роботодавця із виборним органом первинної профспілкової організації.

20. У відповідності із Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6.11.1992 року до змін в організації виробництва та праці віднесено:

1. трансформація трудового договору.

2. раціоналізація робочих місць.

3. переведення працівників на іншу роботу.

4. впровадження передових технологій.

5. зміна всіх істотних умов трудового договору.

6. впровадження пропускного контролю.

21. Згода працівника не потрібна:

1. при переведенні у зв’язку із змінами в організації виробництва та праці.

2. при переведенні у разі простою.

3. при переведенні на нижчеоплачувану роботу.

4. при переведенні на роботу в межах підприємства.

5. при переведенні на тимчасову іншу роботу для відвернення наслідків виробничої аварії, якщо це поставило під загрозу життя людей.

6. при переведенні працівника на роботу в іншу місцевість.

22. У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу:

1. тільки на тому ж підприємстві, в межах місцевості.

2. на інше підприємство, в іншу установу, організацію в іншій місцевості на строк до одного місяця.

3. на інше підприємство, в іншу установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

4. на тому ж підприємстві, в тій же установі, організації на строк до одного місяця.

5. на тому ж підприємстві, в тій же установі, організації на весь час простою.

6. на тому ж або на інше підприємство, установу, організацію на строк до одного місяця.

23. У зв’язку із змінами в організації виробництва та праці допускається зміна таких істотних умов праці як:

1. розряду працівника.

2. трудової функції.

3. місця роботи.

4. скасування неповного робочого часу.

5. пільг.

6. спеціальності працівника.

24. У зв’язку із змінами в організації виробництва та праці допускається зміна таких істотних умов праці як:

1. зміна розрядів і найменування посад.

2. спеціальності працівників.

3. кваліфікації працівника.

4. місця роботи.

5. режиму роботи.

6. робочих місць.

25. Не вважається примусовою працею:

1. альтернативна (невійськова) служба.

2. робота, яка здійснюється як захід дисциплінарного стягнення.

3.  робота, яка здійснюється для потреб економічного розвитку.

4. робота, що виконується особою в особливо небезпечних умовах.

5. робота, що виконується особою за вироком суду.

6. робота, що виконується особою на дому.

26. Не вважається примусовою працею:

1. вахтова служба.

2. робота, яка здійснюється як захід дисциплінарного стягнення.

3.  робота, яка здійснюється для потреб економічного розвитку.

4. робота, що виконується особою в умовах надзвичайного стану.

5. робота, що виконується особою в складних геологічних умовах.

6. робота, що виконується особою на дому.

28. Переведення працівника на інше підприємство допускається за наявності:

1. наказу керівника підприємства, де він працює;

2. розпорядження власника або уповноваженого ним органу, якому підпорядковані обидва підприємства, згода працівника.

3. наказу керівника підприємства куди переходить працівник і згода працівника.

4. взаємопогодження двох роботодавців і згода працівника.

5. взаємопогодження двох роботодавців і виборного органу первинної профспілкової організації.

6. згода працівника і вищестоящого органу.

29. Роботодавець не має права переміщати працівника на інше робоче місце:

1. без погодження із виборним органом первинної профспілкової організації.

2. в інший структурний підрозділ.

3. без попередньої згоди працівника.

4. за відсутності змін в організації виробництва та праці.

5. на роботу протипоказану йому за станом здоров’я.

6. без зміни його спеціальності та кваліфікації.

30. При переведенні працівника на роботу в іншу місцевість роботодавець зобов’язується відшкодувати йому та членам його сім’ї:

1. витрати по перевезенню майна.

2. добові за час перебування в дорозі.

3. заробітну плату за час перебування в дорозі, але не більше ніж за тиждень.

4. вартість майна втраченого в дорозі.

5.  заробітну плату за дні збору в дорогу.

6.  середньомісячний заробіток за весь період переїзду і облаштування на новому місці проживання.

31. При переведенні працівника на роботу в іншу місцевість роботодавець зобов’язується відшкодувати йому та членам його сім’ї:

1. середній заробіток за весь період переїзду на роботу.

1. заробітну плату за час перебування в дорозі, але не більше ніж за тиждень.

3. вартість проїзду працівника і членів його сім’ї.

4. вартість майна втраченого в дорозі.

5. заробітну плату за дні збору в дорогу.

6. витрати на кожного члена родини.

32. Переведення працівника на іншу роботу без його згоди допускається:

1. для завершення невідкладних робіт.

2. у разі простою підприємства.

3. для відвернення обставин, які ставлять під загрозу життя людей.

4. при переведенні на легшу роботу.

5. при виконанні робіт необхідних для благополуччя підприємства.

6. для запобігання вивільнення працівників.

33. Переведення працівника на іншу роботу без його згоди допускається:

1. у випадку настання обставин, які можуть поставити під загрозу нормальні життєві умови людей.

2. як захід дисциплінарного стягнення.

3. при виконанні робіт, пов’язаних із ліквідацією шкідливих факторів.

4. для завершення трудомістких робіт.

5. при виконанні робіт необхідних для країни.

6. при залученні до роботи у нічний час.

34. Переведення працівника на іншу роботу без його згоди допускається:

1. для завершення невідкладних робіт.

2. у разі простою підприємства.

3. при переведенні на роботу, яка не протипоказана працівнику за станом здоров’я.

4. у випадку настання обставин, які загрожують зіпсуттю великої кількості сільськогосподарської продукції.

5. при виконанні робіт необхідних для оборони країни.

6. для ліквідації наслідків стихійного лиха.

35. В яких випадках тимчасове переведення на іншу роботу не може тривати більше одного місяця?

1. у зв’язку із простоєм при переведенні на інше підприємство.

2. при ліквідації наслідків виробничої аварії.

3. у зв’язку із простоєм при переведенні в іншу місцевість.

4. при переведенні на легшу роботу за станом здоров’я.

5. при переведенні на легшу роботу у зв’язку із вагітністю жінки.

6. при виконанні робіт необхідних для подолання фінансових труднощів підприємства.

36. В яких випадках тимчасове переведення на іншу роботу не може тривати більше одного місяця?

1. у разі простою на тому ж підприємстві.

2. при відверненні обставин, які ставлять під загрозу життя людей.

3. у разі простою при переведенні в іншу місцевість.

4. при переведенні на легшу роботу за станом здоров’я.

5. у разі простою при переведенні на інше підприємство в іншу місцевість.

6. при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт.

37. Забороняється тимчасове переведення на іншу роботу у випадках ліквідації наслідків стихійного лиха або виробничих аварій без згоди:

1.працівників, які працюють на умовах неповного робочого часу.

2. жінок, які мають дитину-інваліда.

3. жінок, які мають дитину віком до шести років.

4. працівників, які працюють за сумісництвом.

5. жінок, які мають на утриманні дитей віком від шести до 14 років.

6. будь-якого працівника.

38. Переведення на іншу постійну роботу допускається лише:

1. в межах підприємства, установи, організації.

2. за погодженням із первинною профспілковою організацією підприємства.

3. за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації підприємства.

4. за згодою працівника.

5. на роботу не протипоказану працівнику за станом здоров’я.

6. в межах структурного підрозділу підприємства.

39. Вагітні жінки відповідно до медичного висновку переводяться на іншу роботу, яка:

1. не є складною.

2. є легшою.

3. виконується на відкритому повітрі.

4. виключає вплив несприятливих виробничих факторів.

5. триватиме не більше чотирьох годин на день.

6. не пов’язана із виробництвом.