
- •Загальнометодичні вказівки
- •Завдання I. Зображення многогранника на ортогональному кресленні і в аксонометрії
- •Завдання 2. Дослідження відрізка прямої
- •Завдання 3. Дослідження ребер многогранника
- •Завдання 4. Дві взаємно перпендикулярні площини
- •Завдання 5. Дослідження многогранника із застосуванням способів перетворення проекцій
- •Завдання 6. Утворення поверхонь
- •Завдання 7. Перетин многоГранника площиною
- •Завдання 8. Перетин кривої поверхні площиною
- •Завдання 9. Взаємне перетинання многоГранниКів
Завдання 2. Дослідження відрізка прямої
Умова. За заданими координатами точок A і B побудувати аксонометрію й ортогональне креслення відрізка АВ, побудувати сліди цього відрізка, визначити натуральну величину відрізка від точки A до горизонтального сліду Н та кути його нахилу до площин проекцій П1 та П2.
Приклад виконання завдання наведений у додатку 3.
Мета завдання – закріплення знань з аксонометрії й ортогонального креслення точки й прямої.
Варіантами завдань передбачені різні види аксонометрії.
На рис. 1 зображені аксонометричні осі й наведені коефіцієнти спотворення для прямокутної ізометрії (а), прямокутної диметрії (б) і косокутної (фронтальної) диметрії (в).
Рис 1.
Порядок виконання завдання
1. Виписати з табл. 2 координати точок A, B і побудувати в лівій частині аркуша аксонометрію системи площин проекцій П1 та П2 заданого виду. Розміри площин П1 і П2 вибрати з таким розрахунком, щоб на них помістилися вторинні горизонтальні та фронтальні проекції точок A й B.
2. Відклавши координати точок A і B з урахуванням знаків, побудувати аксонометрію й вторинні горизонтальні та фронтальні проекції цих точок.
Увага! У диметрії по осі Y задана координата скорочується у два рази.
3.Побудувати аксонометрію відрізка AB і його вторинних горизонтальної й фронтальної проекцій, з'єднавши відповідні проекції кінців відрізка тонкими лініями.
Таблиця 2
Номер варі-анту |
Координати точок |
Вид аксоно-метрії |
Номер варі-анту |
Координати точок |
Вид аксоно-метрії |
||||||||||
A |
B |
A |
B |
||||||||||||
X |
Y |
Z |
X |
Y |
Z |
X |
Y |
Z |
X |
Y |
Z |
||||
1 |
5 |
30 |
25 |
50 |
-20 |
-60 |
Прямо-кутна ізомер-рія |
16 |
15 |
40 |
30 |
65 |
-25 |
-50 |
Прямо- кутна диметрія
|
2 |
10 |
35 |
30 |
55 |
-25 |
-65 |
17 |
5 |
45 |
35 |
60 |
-15 |
-60 |
||
3 |
15 |
40 |
35 |
60 |
-15 |
-55 |
18 |
10 |
45 |
40 |
50 |
-20 |
-65 |
||
4 |
5 |
35 |
40 |
60 |
-15 |
-50 |
19 |
15 |
45 |
30 |
65 |
-20 |
-55 |
||
5 |
10 |
30 |
25 |
50 |
-20 |
-55 |
20 |
10 |
30 |
35 |
60 |
-15 |
-65 |
||
6 |
15 |
40 |
30 |
65 |
-25 |
-50 |
21 |
5 |
30 |
25 |
50 |
-20 |
-60 |
Косокутна ізометрія |
|
7 |
5 |
45 |
35 |
60 |
-15 |
-60 |
22 |
10 |
35 |
30 |
55 |
-25 |
-65 |
||
8 |
10 |
45 |
40 |
50 |
-20 |
-65 |
23 |
15 |
40 |
35 |
60 |
-15 |
-55 |
||
9 |
15 |
45 |
30 |
65 |
-20 |
-55 |
24 |
5 |
35 |
40 |
60 |
-15 |
-50 |
||
10 |
10 |
30 |
35 |
60 |
-15 |
-65 |
25 |
10 |
30 |
25 |
30 |
-20 |
-55 |
||
11 |
5 |
30 |
25 |
50 |
-20 |
-60 |
Прямо- кутна диметрія
|
26 |
15 |
40 |
30 |
65 |
-25 |
-50 |
|
12 |
10 |
35 |
30 |
55 |
-25 |
-55 |
27 |
5 |
45 |
35 |
60 |
-15 |
-60 |
||
13 |
15 |
40 |
35 |
60 |
-15 |
-55 |
28 |
10 |
45 |
40 |
50 |
-20 |
-65 |
||
14 |
5 |
35 |
40 |
60 |
-15 |
-50 |
29 |
15 |
45 |
30 |
65 |
-20 |
-55 |
||
15 |
10 |
30 |
25 |
50 |
-20 |
-55 |
30 |
10 |
30 |
35 |
60 |
-15 |
-35 |
4. У точці перетину відрізка AB із його горизонтальною проекцією знайти горизонтальний слід Н (указати всі його проекції), а в точці перетину цього відрізка з його фронтальною проекцією – фронтальний слід F.
5. Визначити видимість відрізка АВ і його вторинних проекцій щодо площин проекцій П1 і П2.
6. У правій частині аркуша провести осі проекцій для ортогонального креслення й побудувати ортогональне креслення точок A і В. З'єднавши однойменні проекції цих точок прямими лініями, побудувати проекції відрізка АB.
7. Побудувати на ортогональному кресленні проекції горизонтального й фронтального слідів H та F.
8.
Визначити натуральну величину відрізка
АН на прямій AB і кути
й
його нахилу до площин проекцій П1
та П2,
для чого побудувати два прямокутних
трикутники, один на П1,
другий на П2.
Для
перевірки правильності рішення вимірником
зрівняти гіпотенузи на обох трикутниках.
Вони повинні бути рівними. З метою
кращого розуміння способу прямокутного
трикутника виділити зазначені трикутники
на аксонометрії й позначити на них кути
і
,
а також довжини катетів, вимірюваних
різницею відстаней від кінців відрізка
АН до тієї площини проекцій, на якій
будується прямокутний трикутник.
9. Навести креслення. Невидимі проекції в аксонометрії навести штриховою лінією.