Тема 3. Нейропсихологія

1. Нейропсихологія як галузь психології.

2. Загальні принципи функціонування мозку людини.

3. Анатомо-морфологічна база вищих психічних функцій.

4. Аналізаторні системи та їх розлади.

5. Нейропсихологічні механізми керування поведінкою.

6. Проблема мовлення у нейропсихології.

7. Нейропсихологічні синдроми полі модального ґенеза.

8. Функціональні механізми пам’яті та її розлади при локальних ураженнях мозку.

9. Увага, її специфічні та неспецифічні розлади.

10. Порушення мислення при ураженнях мозку.

11. Порушення емоцій при ураженнях мозку.

12. Проблема функціональної асиметрії у нейропсихології.

13. Специфіка локальних уражень у дітей.

Основні поняття

агнозія, аграфія, алексія, аналізатор, анестезія, апраксія, афазії, гіпестезія, деменція, затримка психічного розвитку, мінімальна мозкова дисфункція, нейропсихологія, нейропсихологічний фактор, розумова відсталість, сенсорні розлади, слухові розлади, функціональна асиметрія

Завдання для самостійної роботи

опрацювати питання

6 години

Оцінювання

пройти перевірку рівня засвоєння знань з теми, яка виносилася на самостійне опрацювання, на індивідуальній консультації у викладача

1 оцінка

Основна література

1. Клиническая психология: учебник/ Под ред. Б.Д. Карвасарского. – СПб: Питер, 2002. – С. 318-420.

Питання до підсумкової модульної роботи та заліку

Тестові завдання - обрати один з запропонованих варіантів відповіді. Максимальна оцінка – 20 балів.

Приклад: термін «клінічна психологія» запропонував:

1. Кречмер;

2. Жане;

3. Уітмер;

4. Фрейд.

Теоретичні питання.

Максимальна оцінка – 30 балів.

1. Історія становлення та розвитку клінічної психології.

1. Предмет клінічної психології.

2. Зв’язок клінічної психології з іншими науками.

3. Завдання та принципи психологічного дослідження у клініці.

4. Клінічна бесіда як метод дослідження

5. Принципи розмежування психологічних феноменів та психопаталогічних симптомів.

6. Феноменологія клінічних проявів.

7. Нейропсихологія як розділ клінічної психології.

8. Психологія діагностичного процесу.

9. Основні етапи переживання хвороби у часі.

10. Внутрішня (аутопластична) картина хвороби.

11. Поведінкові реакції на хворобу.

12. Хворий та ліки.

13. Основні моделі побудови взаємостосунків „лікар-хворий” (керівництво, партнерство, контрактна модель).

14. Психологічні вимоги до особистості лікаря.

15. Загальні принципи організації медико-психологічної допомоги.

16. Робота клінічного психолога у закладах, що надають психіатричну допомогу.

17. Робота клінічного психолога у закладах, що надають психотерапевтичну допомогу. Взаємодія клінічного психолога і лікаря-психотерапевта при проведенні психотерапії.

18. Особливості організації роботи клінічного психолога у медичних закладах іншого профілю.

19. Роль клінічного психолога у загальній системі надання медичної допомоги.

20. Робота клінічного психолога в освітніх закладах.

21. Клінічна психологія у клініці внутрішніх захворювань.

22. Клінічна психологія у хірургії.

23. Психологічні особливості інфекційних хворих.

24. Медико-психологічні аспекти в акушерстві, педіатрії та гінекології.

25. Психологія хворих з дефектами органів чуття та аномаліями розвитку.

26. Клінічна психологія у клініці психічних захворювань.

Професійно-орієнтовані завдання.

Максимальна оцінка – 50 балів.

Приклад професійно-орієнтованого завдання:

Ситуація:

Хворий, 58 років, в результаті реорганізації був переведений на нову роботу, яку він сприйняв як недовіру і просто не міг її винести. Виник важкий коліт з діареєю, постійна тривога, неспокій та пригніченість. Виникненню цих симптомів сприяло й те, що й цей же час помер близький друг від раку товстої кишки при «подібних скаргах». Хворому було проведено значну кількість досліджень, він приймав різні заспокійливі засоби, але безрезультатно.

Завдання:

1. Визначте особливості реагування на хворобу.

2. У ході роботи використайте особистісний опитувальник Бєхтєрєвського інституту (ЛОБІ).

3. Представте результати дослідження у вигляді профілю особистості, проаналізуйте переважаючі типи ставлення до хвороби.

4. Використавши результати проведеного дослідження, розробіть консультативну бесіду з хворим.

Для студентів денної форми навчання умовою допуску до заліку є зарахування звітів за лабораторні заняття.

Для студентів заочної форми навчання умовою допуску до заліку є зарахування звіту за лабораторне заняття №2-3.