Міністерство охорони здоров’я України
Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова
«Затверджено»
На методичній нараді кафедри
акушерства та гінекології №1.
Завідувач кафедри
_________ проф. Мазорчук Б.Ф.
«____» ________200__ р.
Методичні рекомендації
для самостійної роботи студентів
при підготовці до практичного заняття
|
Навчальна дисципліна |
Акушерство та гінекологія |
|
Модуль № |
1 |
|
Змістовий модуль № |
1 |
|
Тема заняття |
Фізіологія пологів Знеболювання пологів |
|
курс |
4 |
|
факультет |
Медичний №1 |
Вінниця 2008
1. Актуальність теми
Фізіологічна сутність пологів полягає у вигнанні плода, плаценти з оболонками та навколоплідними водами за межі материнського організму після закінчення циклу його внутрішньоутробного розвитку. Фізіологічні пологи (partus naturalis normalis) настають у середньому після 10 акушерських місяців (280 діб, або 40 тижнів) вагітності, коли плід стає зрілим і цілком здатним до позаутробного існування.
На сучасному етапі організації акушерської допомоги в Україні оптимальним є проведення нормальних пологів в умовах акушерського стаціонару, планування тактики ведення фізіологічних пологів, проведення профілактики можливих ускладнень у матері та плода. Необхідно оцінювати ступінь прогнозованого ризику розвитку материнської та перинатальної патології, визначати план ведення пологів, проводити контроль за станом матері та плода, знеболювання пологів за показами, проводити оцінку стану дитини при народженні, первинний туалет новонародженого.
2. Конкретні цілі
2.1. Студент повинен знати:
-
Причини виникнення пологової діяльності.
-
Перебіг та ведення фізіологічних пологів за періодами.
-
Біомеханізм пологів при передньому та задньому виді потиличного передлежання.
-
Механізм відшарування плаценти від стінки матки і його виділення.
-
Фізіологічне обґрунтування необхідності знеболювання в пологах.
2.2. Студент повинен вміти:
-
Після проведення зовнішнього вагінального дослідження поставити акушерський діагноз, визначити періоди родів.
-
Визначити фактори ризику для матері і плода.
-
Скласти прогноз і план ведення родів.
-
Оцінити характер пологової діяльності, її динаміку.
-
Оцінити внутрішньоутробний стан плода.
-
Призначити адекватне знеболювання.
-
Надати ручну допомогу в ІІ періоді пологів.
-
Визначити ознаки відшарування плаценти в ІІІ періоді пологів.
-
Провести огляд посліду та визначити його цілісність.
-
Визначити загальну крововтрату в родах.
-
Оцінити стан новонародженого.
-
Провести первинну обробку новонародженого.
-
Провести огляд пологових шляхів.
-
Записати історію пологів.
3. Базовий рівень підготовки
|
Назва попередньої дисципліни |
Отримані навики |
|
Нормальна анатомія |
Застосовувати знання анатомічної будови жіночих статевих органів, кісткового тазу, голівки плода. |
|
Нормальна фізіологія |
Фізіологічні умови нормального перебігу вагітності та родів. |
|
Патологічна фізіологія |
Патофізіологічні зміни, які можуть призвести до ускладнень вагітності та пологів. |
|
Фармакологія |
Фармокодинаміка лікарських препаратів, які застосовують при пологах |
|
Патологічна анатомія |
Застосування знань анатомічних змін, які є причиною порушення нормального перебігу пологів. |
4. Завдання до самостійної праці під час підготовки до заняття
4.1. Перелік основних термінів, параметрів, які повинен засвоїти студент при підготовки до заняття.
|
Термін |
Визначення |
|
Пологи |
Фізіологічний процес, коли з матки виганяється плід, плацента з оболонками та водами за межі материнського організму |
|
Нормальні пологи |
Пологи зі спонтанним початком та прогресуванням пологової діяльності у вагітної групи низького ризику при вагітності терміном 37-42 тижні, у потиличному передлежанні, у задовільному стані матері та новонародженого |
|
Перейми |
Хвилеподібні скорочення гладеньких м’язів матки |
|
Потуги |
Скорочення поперечносмугастих м’язів черевного пресу і діафрагми |
|
Контракція |
Скорочення м’язових волокон |
|
Ретракція |
Зміщення і переплетіння м’язових волокон під час скорочення |
|
Дистракція |
Розтягування м’язових волокон |
|
Контракційне кільце |
Межа між м’язом матки (верхній відділ), який скорочується, і м’язом (нижній), який розтягується |
|
Нижній сегмент матки |
Простір між контракційним кільцем і внутрішнім зівом матки |
|
Внутрішній пояс стикання |
Місце притискання голівки до стінок шийки матки |
|
Своєчасне відходження навколоплідних вод |
При повному відкритті шийки матки (на 10 см) |
|
Раннє відходження навколоплідних вод |
Після початку пологової діяльності, але до повного відкриття шийки матки |
|
Передчасне (дородове) відходження навколоплідних вод |
До початку пологової діяльності |
|
Пізній розрив плодового міхура |
Після повного відкриття |
|
Відокремлення плаценти за Шультцем |
Відокремлення з центру |
|
Відокремлення плаценти за Дунканом |
Відокремлення з периферії |
|
Ознака Роговіна |
Після відходження навколоплідних вод дно матки піднімається до мечовидного відростка |
|
Ознака Шатца-Унтенберга |
Ступінь відкриття шийки матки відповідає відстані між контракційним кільцем і лоном |
|
Метод Піскачека |
Промацування голівки плода при натисканні пальцями на промежину вглиб паралельно до піхви |
|
Синклітичне вставлення |
Осьове, серединне. Сагітальний шов на однаковій відстані від лобка і мису криж |
|
Ознака Шредера |
Після народження дитини матка кругла, нижче пупка. Після відшарування плаценти матка витягується, дно вище пупка, відхиляється праворуч |
|
Ознака Альфельда |
Лігатура, накладена на пуповину біля статевої щілини, при відшаруванні плаценти опускається на 10-12 см |
|
Ознака Чукалова-Кюстнера |
При натисканні ребром долоні над лобком при відокремленій плаценті пуповина не втягується |
|
Ознака Довженка |
При глибокому вдиху і видиху у разі відшарування плаценти пуповина не втягується і не опускається |
|
Ознака Клейна |
При натужуванні пуповина не опускається, плацента відшарувалась |
|
Ознака Мікуліча |
Коли відокремлена плацента опускається в піхву, виникає позив до потуг |
|
Ознака Штрассмана |
При легкому ударі через черевну стінку по дну матки при відшаруванні плаценти гідростатичні удари в пуповині не відчуваються |
|
Спосіб Абуладзе |
Передню стінку беруть руками в вертикальну складку і пропонують жінці потужитись |
|
Спосіб Гентера |
Двома кулаками натискають на матку по її кутах |
|
Спосіб Креде-Лазаревіча |
Правою рукою захоплюється дно матки через черевну стінку, тиск в напрямку входу в таз |
|
Кефалогематома |
Кров’яна пухлина на голівці внаслідок крововиливу під окістя тім’яних кісток |
|
Фізіологічна крововтрата |
до 300 мл |
4.2. Теоретичні питання до заняття