1.7.2 Розрахунок показників фази розформування

Основним показником процесу розформування є тривалість гірочного технологічного інтервалу (t_г), тобто середній час, що приходиться на розформування одного состава. Величина t_г залежить від конструкції, технічного оснащення та технології роботи гірки і визначається шляхом побудови технологічного графіка роботи гірки.

В умовах практичних занять рекомендується розглядати три варіанти технічного оснащення гірки, характеристика яких наведена в табл. 1.12.

Таблиця 1.12

Параметри технічного оснащення гірки	Значення параметрів для варіантів
	1	2	3
Кількість маневрових локомотивів, Клок	1	2	2
Кількість колій насуву, Кнас	1	1	2

Визначення t_г для конкретного варіанта має свої особливості.

Варіант 1.

При роботі на гірці одного маневрового локомотива усі операції технологічного процесу виконуються послідовно і величина t_г може бути визначена без складання технологічного графіка:

. (37)

Для визначених у прикладі (п. 1.7.1) тривалостей операцій величина t_г становить: хв.

Варіант 2.

При роботі на гірці двох (і більш) локомотивів деякі операції можуть виконуватись паралельно і для визначення t_г потрібно скласти технологічний графік. Графік будується на папері у клітину або міліметровому. Ширина строк не менш 1 см, 1 хв дорівнює 5 мм. На розлінованій сітці часу (див. додаток 2) відкладаються тривалості виконання операцій кожним локомотивом окремо з урахуванням їхньої можливої паралельності. Так, при одній колії насуву другий локомотив не може почати насув составу на гірку до тих пір, поки перший не звільнить колію насуву. Час, який потрібен локомотиву на звільнення колії насуву, можна розрахувати як

, (38)

де

Vз

–

середня швидкість слідування локомотива під час першого напіврейсу заїзду.

Величину V_з можна визначити з використанням довжини першого напіврейсу заїзду (l) та його тривалості(t):

(39)

Для прикладу за даними п. 1.7.1 (l_н=550 м, l=1600 м, t=3,06 хв) визначаємо м/хв, а хв.

На технологічному графіку (див. додаток 2) насув наступного состава починається через t_зв=1,1 хв після закінчення розпуску чи осаджування попереднього состава.

З графіка визначається тривалість гірочного технологічного циклу – проміжок часу між суміжними осаджуваннями, який у прикладі становить

Т_ц =50,0 хв.

Оскільки за цикл розформується три состави, то тривалість гірочного технологічного інтервалу хв.

Варіант 3.

При двох коліях насуву і двох локомотивах паралельно можуть виконуватися операції розпуску состава по одній колії та заїзду чи насуву по другій колії. При розробці технологічного графіка між закінченням розпуску (осаджування) і початком розпуску наступного состава слід передбачати інтервал часу не менш 1 хв на отримання черговим по гірці сортувального листа, завдання маршрутів розпуску тощо.

Приклад технологічного графіка для цього варіанта наведено у додатку 2. З графіка визначається тривалість циклу –Т_ц =35,3 хв і розраховується тривалість гірочного технологічного інтервалу хв.

Для технічного обслуговування і ремонту пристроїв сортувальних гірок повинні надаватися технологічні вікна тривалістю Т_п=40...90 хв на добу. З урахуванням цих перерв середня розрахункова величина гірочного технологічного інтервалу може бути визначена як

. (40)

Приймаючи Т_п=90 хв, розрахуємо для прикладу t_гр для першого варіанта (t_г=19,6 хв)

хв.

Для кожного варіанта технічного оснащення гірки потрібно визначити наступні показники фази розформування:

• інтенсивність розформування составів на гірці (сост/хв)

;

• коефіцієнт завантаження гірки

.

Наприклад, для варіанта 1 при =0,038 поїздів/хв показники фази розформування становлять: сост/хв, .

Результати розрахунків параметрів фази розформування для всіх варіантів технічного оснащення гірки наведені в табл.1.13.

Усі варіанти, в яких _г1 у подальших розрахунках не розглядаються.

Таблиця 1.13

Варіанти	tг, хв	tгр, хв	г, сост/хв	г
1	19,6	20,9	0,048	0,79
2	16,7	17,8	0,056	0,67
3	11,8	12,5	0,080	0,48

Тривалість операцій процесу розформування і величина t_г мають випадковий характер, тому наведені в табл. 1.13 значення слід розглядати як математичні очікування. Показники коливань величини t_г визначати аналітичними методами дуже складно, тому для їхньої характеристики будемо використовувати наведені в [4] результати обробки реальних даних, згідно з якими коефіцієнт варіації тривалості гірочного технологічного інтервалу становить .