1.7 Практичне заняття № 7 Визначення параметрiв процесу розформування составів

1.7.1 Розрахунок тривалості елементів технологічного процесу розформування составів на гірці

Процес розформування состава на гірці складається з окремих операцій: заїзд маневрового локомотива під состав; насув состава на сортувальну гірку; розпуск состава з гірки; осаджування вагонів на сортувальних коліях.

Тривалість цих операцій визначається згідно з [3] на основі принципової схеми підсистеми розформування (див. рис. 1.4) з наведеними відстанями між елементами.

Рис. 1.4. Розрахункова схема підсистеми розформування.

Тривалість заїзду маневрового локомотива під состав складається з тривалості двох напіврейсів заїзду

,

де

–

відповідно тривалість заїзду від горба гірки у тупик і з тупика під состав.

Значення розраховуються згідно з [3] за формулою

, (31)

де	a, b	–	емпіричні коефіцієнти, які залежать від довжини напіврейсу (див. табл. 1.11);
	m	–	кількість вагонів, які переставляють у напіврейсі.

Таблиця 1.11

Довжина напіврейсу, м	а, хв	Довжина напіврейсу, м	а, хв	Довжина напіврейсу, м	а, хв
101 – 140	0,81	321 – 380	1,21	1601 – 1700	3,24
141 – 200	0,90	1301 – 1400	2,72	1701 – 1800	3,43
201 – 260	1,00	1401 – 1500	2,89	1801 –1900	3,63
261 – 320	1,10	1501 – 1600	3,06	1901 – 2000	3,84

Довжина першого напіврейсу заїзду згідно з рис. 1.4. дорівнює

де	lн	–	довжина колії насуву;
	lкор	–	корисна довжина колій;
	lгор	–	довжина вхідної горловини парку прийому.

Довжину другого напіврейсу можна знайти як

Довжина окремих елементів задається викладачем, або приймається виконавцем у межах:

l_н =350...600 м; l_кор =850 м; l_гор =200...300 м.

Приймаючи для прикладу l_н =550 м, l_кор =850 м, l_гор =200 м, визначаються:

м, м.

З табл.1.11 знаходимо:

при l=1600 м – а=3,06 хв; при l=200 м – а=0,9 хв.

Заїзд локомотива здійснюється без вагонів, отже m=0, і з (31) визначаються: t=3,06 хв, t=0,9 хв.

Отже, тривалість заїзду становить: t_з=3,06+0,9=3,96  4,0 хв.

Тривалість насуву состава на сортувальну гірку знаходиться як:

, (32)

і для умов прикладу становить хв.

Тривалість розпуску состава залежить від його довжини (L_c) та швидкості розпуску (V_р) і в загальному випадку розраховується як

, (33)

де	m	–	кількість вагонів у складі поїзда;
	lв	–	довжина вагона.

З формули (33) витікає, що величина являє собою тривалість розпуску одного вагона.

Взагалі m, l_в, V_р являють собою випадкові величини, тому тривалість розпуску окремого состава належить визначати як функцію випадкових величин:

. (34)

Параметри розподілу t_р розраховуються:

– середня тривалість розпуску (математичне очікування)

; (35)

– дисперсія тривалості розпуску

(36)

де	M[m], D[m]	–	параметри розподілу кількості вагонів у складі поїзда;
	М[р], D[р]	–	параметри розподілу тривалості розпуску одного вагона.

Для розрахунку М[t_р], D[t_р] використовуються визначені у п. 1.6.1 величини M[m], D[m] та передбачені завданням значення М[_р], .

Так, для умов прикладу, маємо:

M[m]=50,75 ваг; D[m]=29,25 ваг² (див. п.1.6.1),

М[_р]=0,15 хв, (див. додаток 1).

За цими даними розраховуються:

(хв/ваг)²;

хв;

хв²;

хв; .

Тривалість осаджування вагонів на сортувальних коліях визначається згідно з [3] і в розрахунку на один состав, який був розформований з гірки, знаходиться як:

.

Для умов прикладу хв.

Враховуючи, що осаджування вагонів виконується після розпуску трьох составів, тривалість одного осаджування хв.