Види потреб

За

походженням

Природні

Потреби, задоволення яких потрібне для виживання людини, тобто її збереження як біологічної істоти (потреби в їжі, кисні, воді, продовженні роду тощо).

Культурні

Потреби задоволення яких необхідне для збереження людини як соціальної істоти (потреба у нових враженнях, знаннях, афіліація тощо).

За значенням у розвитку особистості

та впливом на нього

Основні

Вітальні – життєві, необхідні для біологічного виживання

Соціальні – необхідні для виживання серед інших людей та соціалізації особистості

• потреби «для себе» – усвідомлюються суб’єктом як соціальні права;

• потреби «для інших» – усвідомлюються суб’єктом як соціальні обов’язки;

Ідеальні – необхідні для розвитку особистості:

• пізнання;

• творчість.

Допоміжні

Потреби у компетентності – необхідність володіння певними знаннями і навичками

Потреба у подолання перешкод на шляху до цілі (у психології для позначення цього стану використовують термін «воля»).

Потяг

Неусвідомлене безпредметне спонукання (тобто суб’єкт відчуває напруження, але не усвідомлює його).

Бажання

Усвідомлене предметне спонукання (тобто суб’єкт констатує власне відчуття певного незадоволення, визначає його причину та напрямок).

Прагнення

Бажання, доповнене вольовим компонентом (тобто суб’єкт усвідомлює власне незадоволення, визначає його характер та відчуває динамічний імпульс, який є поштовхом до дій, і отже мотивом діяльності).

Мотив – це суб’єктивне (індивідуально-особистісне) відбиття актуальної потреби, яке є настільки сильною, що стає спонуканням, внутрішнім динамічним імпульсом до діяльності.

1. За мірою усвідомлення

Усвідомлені

Мотиви, які повністю усвідомлюються і розуміються суб’єктом діяльності.

Неусвідомлені

Мотиви, які не усвідомлюються і не розуміються суб’єктом діяльності.

2. За мірою актуальності мети

Актуальні

Мотиви, які спонукають суб’єкта на діяльності, спрямованої на актуальну, близьку мету, тобто таку, яка не виходить за межі конкретної ситуації.

Перспективні

Мотиви, які спонукають суб’єкта на діяльність, спрямовану на далеку перспективну мету, тобто на мету, яка виходить за межі конкретної ситуації.

3. За мірою суб’єктивності

Широкі

Мотиви, які спонукають суб’єкта на діяльність з цілями широкого соціального характеру.

Вузькі

Мотиви, які спонукають суб’єкта на діяльність з цілями вузького особистого характеру..

4. За характером спрямованості

Спрямовані на процес діяльності

Мотиви, які спонукають суб’єкта на діяльність, процес якої є для нього головним і цікавим.

Спрямовані на результат діяльності

Мотиви, які спонукають суб’єкта на діяльність, результат якої є для нього головним і цікавим.

5. За мірою дієвості

Такі, що розуміються

Мотиви, які суб’єкт розуміє, але які не є дієвими, тобто не спонукають його до відповідної діяльності.

Такі, що реально діють

Мотиви, які можуть розумітися суб’єктом чи ні, але вони є дієвими, тобто спонукають його до відповідної діяльності.

Дія – відносно закінчений елемент діяльності, спрямований на досягнення проміжних цілей, що підпорядковані загальному мотиву.